Українські послуги на продаж: прокачування і "мізки"

Україна нарощує експорт послуг, насамперед наукомістких і високотехнологічних. За даними Держслужби статистики, за 2017 рік ми продали сервісів за кордон на 578,6 млн доларів (+5,9%) більше, ніж 2016 року. Але поки що частка послуг – всього 20% від загального обсягу експорту, решту становлять товари. Економісти кажуть, що частка збільшуватиметься, і це вигідно Україні, оскільки послуг ми продаємо більше, ніж купуємо, а ось товарів – навпаки.

Що і кому

Як видно з інфографіки, найбільшою статтею нашого експорту послуг залишається транспортна – майже 55%, або 5,7 млрд доларів, в тому числі близько 3 млрд доларів нам платить РФ за прокачування газу до Європи. Саме цим і пояснюється, що Росія, як і раніше, залишається нашим найбільшим покупцем послуг.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

А от покупці "мізків" українців (IT-послуги) – це США і Велика Британія, які активно використовують українські програмні розробки. Порівняно з 2016 роком маємо приріст за цією статтею експорту на 3,8% (до 1,706 млрд доларів).

Затребувані і робочі руки наших майстрів: за давальницькою схемою (сировина та витратні матеріали – замовника, обладнання та виконавці – наші) ми виробляємо все більше одягу і взуття для європейських фірм, товарів хімічної промисловості та автопрому, меблів. Головні наші замовники тут – Німеччина і Польща, а всього ми нашили і назбирали на 1,392 млрд доларів (+23,7%). Майже мільярд доларів країна заробляє на наукових розробках, консалтингу та інших послугих.

Стосовно імпорту послуг України, то тут можна виділити дві найбільші статті: транспортні послуги на 1,176 млрд доларів (+18,9%) і державні та урядові послуги – на 1,036 млрд доларів (-22%). Останні, згідно з Класифікатором зовнішньоекономічних послуг, включають в себе витрати на утримання та охорону наших посольств за кордоном, розгляду позовів у міжнародних судах, оплату місії ОБСЄ на Донбасі та ін. Досить багато – майже 400 млн доларів (+22%) – Україна сплатила за використання іноземних патентів і інших продуктів інтелектуальної власності, наприклад, популярної комп'ютерної операційної системи. І все ж перевищення експорту послуг над їх імпортом вийшло майже дворазове – 10,447 млрд доларів проти 5,359 млрд доларів.

Експерти

Економісти бачать майбутнє економіки України насамперед в нарощуванні експорту послуг, а не товарів.

"Виробництво за давальницькими схемами треба розвивати, тому що це робочі місця, стабільні зарплати і відсутність проблем для наших виробників зі збутом продукції, – говорить президент Украналітцентру Олександр Охріменко. – А експорт IT-послуг порівняно з 2013 роком зріс в 2,5 раза. Наші IT-фахівці міцно інтегрувалися як співвиконавці у американських і британських компаній, що мають великі замовлення, тому перспективи у них хороші".

Економіст Іван Нікітченко вважає, що треба будувати більше доріг, це збільшить роль України як транзитної держави:

"Сподіватися тільки на доходи від експорту російського газу до Європи недалекоглядно, оскільки РФ активно шукає обхідні шляхи. Також є потенціал в сфері туристичних послуг. Але головне – поліпшити інвестиційний клімат, тоді отримаємо зростання не тільки експорту послуг, а й високотехнологічних товарів".

Щодо товарів – зі збитками на 6 млрд доларів

Ситуація з експортом і імпортом товарів за минулий рік набагато погіршилася. Продажі за кордон збільшилися на 6,9 млрд доларів – до 43,27 млрд доларів, але імпорт зріс набагато більше – на 10,3 млрд доларів – до 49,6 млрд доларів. У підсумку мінус перевищив 6,3 млрд доларів. Найбільший дохід від експорту приніс метал – 10,2 млрд (+20%), продукція агропромислового комплексу – 9,2 млрд (+14%), машинобудування – 4,28 млрд (+18%). Найбільші витрати припали на енергоносії – 11,7 млрд (+49%) і придбання транспортних засобів – 4,2 (+41%). На думку Нікітченка, причина дефіциту торгового балансу – ми продаємо переважно сировину, а купуємо високотехнологічні товари (автомобілі, локомотиви). Також велика проблема – залежність від імпорту палива.