Українські вчені залишилися без грошей: що змінилося в бюджеті-2020

Україна активно закуповує тести на коронавірус, хоча може виробляти їх сама. Але на науку в нашій країні ніколи не виділяють більше 2% ВВП, в середньому ж виходить менше 1%. Новини "Сьогодні" розбиралися, скільки виділили на наукові дослідження в зміненому держбюджеті-2020.

Співробітник Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України Віктор Досенко проводить один з численних дослідів, спрямованих на пошук вакцини від COVID-19.

"Нам потрібна експериментальна модель відтворення людського захворювання. Навчимося лікувати тварин – отримаємо можливість лікувати людей", – розповідає Досенко.

Ця лабораторія відгукується на всі виклики часу. Коли на Донбасі почалися бойові дії, наші військові потребували засобів для швидкої зупинки кровотечі. Імпортні гемостатики коштували дорого, тому Досенко з колегами приєдналися до розробки та тестування вітчизняного препарату, і вже в 2015 році українські військові отримали "Кровоспас", який, за деякими оцінками, перевершив західні аналоги. Правда, прибутку ні професор, ні інститут з цього не отримали. Зараз лабораторії не вистачає не тільки співробітників, але й піддослідних тварин. Це уповільнює хід досліджень.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Усе впирається в гроші. Тобто, було б ідеально, наприклад, щоб ці досліди робилися одночасно в двох лабораторіях. Або в трьох лабораторіях за рахунок якоїсь кооперації. Більше людей, більше кроликів – швидше результат. <...> Якщо у когось є бажання підтримати цей проект, ми із задоволенням приймемо допомогу. Тому що ми працюємо на ентузіазмі. Зарплату нам, звичайно, поки що платять. Але ці досліди ми робимо на своїх запасах, десь позичаємо", – пояснює Досенко.

Отже, фінансуватися інститут повинен з державної скарбниці. Але коронавірус, проти якого ведеться війна силами цієї лабораторії, змусив уряд урізати гроші для таких дослідів. В цілому вчені недоотримали понад мільярд гривень. Найбільше – педагоги. Але, незважаючи на все це, в Кабміні сподіваються на кращі часи.

"Ми розглядаємо це як відстрочку коштів. Тобто ми говоримо, що в бюджетній декларації, яка повинна бути на наступні три бюджетні роки (2021-2023), ми обов'язково повинні відновити ці витрати", – говорить заступник міністра освіти і науки України Єгор Стадний.

Незважаючи на переможний заголовок на сайті Міносвіти – "МОН вдалося зберегти фінансування ключових програм", – насправді грошей немає ні на закупівлю реактивів, ні на обладнання для вузів. Начисто зрізано і базове забезпечення наукової частини МОН, а це 400 млн гривень. Зате зарплату, стипендії та комуналку зберегли.

Поточний рік Міністерство освіти і науки буде проходити майже без запасу міцності. Якщо раптом станеться аварія в якійсь науковій установі – на ліквідацію не буде коштів. А робота над фундаментальними проектами взагалі зупиниться. Тому, щоб не втратити напрацювання і досягнень української науки, вчені розраховують на небайдужих громадян. А в МОН намагаються роз'яснити суспільству фундаментальні істини.

"Якщо ми хочемо бути технологічно розвиненою країною і не купувати технології за кордоном, не імпортувати їх, а виробляти свої технології і навіть, можливо, експортувати їх, то нам потрібно вкладатися в розвиток наших вищих навчальних закладів", – говорить Стадний.

Нагадаємо, раніше в Міносвіти також заявили, що на час загальнонаціонального карантину вчителі не повинні йти у відпустку, також нагадали про відповідальність керівника навчального закладу, якщо він зобов'язує працівників писати заяви про відпустки.