Українців змусять самим собі збирати на пенсію

21 травня 2021 6:11

Олександр Панченко Олександр Панченко

З 2023 року можуть ввести обов'язкові особисті пенсійні рахунки для всіх працівників

/ Фото: Getty Images

Влада знову обіцяють українцям незабаром ввести систему обов'язкових накопичувальних пенсій. У Раду поданий новий законопроєкт (№2683-3), за яким збирати гроші на особистих рахунках нинішні працездатні громадяни почнуть із 2023 року. Якщо закон приймуть у найближчий місяць-два – 1,5 року відводиться на підготовку. Це не єдиний законопроєкт – раніше близько десятка їх були відправлені на повторне перше читання або забраковані депутатами.

Реклама

Читайте також: Пенсії в Україні перерахують за двома програмами: на кого чекає підвищення

Сайт "Сегодня" розібрався, що цього разу готують пенсіонерам 2030-2050 років народні обранці і чи буде це працювати.

Навіщо потрібні особисті накопичувальні пенсії

Не секрет, що більшість українців-пенсіонерів мають невеликі пенсії навіть після недавнього їх підвищення (див. інфографіку). За даними Пенсфонду, з 11 млн пенсіонерів 58% (6,4 млн осіб) отримують менше 3500 грн, в тому числі 16% (1,77 млн осіб.) – менше 2000 грн. І лише 3,8% (419 тис. осіб) заробили собі гідну пенсію – понад 10 тис. грн. Тобто, лише один пенсіонер з 25-ти забезпечив собі старість. Так як населення України старіє, то нинішня солідарна пенсійна система, в яку працівник сплачує пенсійні внески, а, вийшовши на пенсію, буде отримувати звідти пенсію, через 20-30 років зможе забезпечити нинішніх 30-40-річних в кращому випадку мінімальною пенсією. Умовно це буде 64 долара, в перерахунку нинішня мінімальна пенсія – нині 1769 грн.

Реклама

Тому держава змушена зобов'язати кожного працюючого збирати на старість у спеціальних пенсійних фондах. Частину грошей туди щомісяця буде відраховувати роботодавець, частину – працівник зі своєї зарплати. Ці фонди будуть інвестувати внески пенсіонерів, примножуючи їх, щоб, наприклад, через 40 років нинішній 20-річний зміг отримати набагато більше, ніж мінімум. Накопичення кожного підлягають обліку на індивідуальному пенсійному рахунку і можуть бути успадковані. Протягом всього періоду накопичення внески будуть індексуватися за рахунок доходів від інвестицій в економіку України.

Поки близько 15 років працюють тільки недержавні пенсфонди – НПФ, в них працівники і їхні роботодавці щомісяця роблять добровільні внески, зазвичай до 5% від заробітку. НПФ в Україні близько 60-ти, а загальна кількість учасників НПФ – 860,8 тис. осіб (7% працівників). Додаткові пенсії вже отримують 82,7 тис. осіб. За цей час їм виплатили 878,6 млн грн або по 10 600 кожному. Очевидно, що це зовсім небагато – як учасників, так і пенсійних виплат.

Що пропонує новий законопроєкт

Як роз'яснив нам екс-заступник голови Пенсфонду, нині незалежний пенсійний експерт Віктор Колбун, новий законопроєкт мало чим відрізняється від попередніх. Також передбачено спільне обов'язкове відрахування внесків із працівника і роботодавця (приватні підприємці-фізособи можуть це робити самостійно), але воно менші, ніж пропонувалося раніше: по 2% від зарплати на місяць, в сумі 4%.

Раніше було від 1% з працівника і роботодавця з поступовим підвищенням протягом декількох років до 7% в сумі. Щоб не збільшувати витрати бізнесу і не зменшувати зарплату працівника, запропоновано на 2% зменшити єдиний соцвнесок (з 22% до 20%) і податок на доходи фізосіб (з 18% до 16%). Також прибрали віковий ценз про те, що в обов'язковому пенсстрахуванні можуть брати участь тільки люди, молодші за 35 років. Раніше така норма була викликана тим, що більш старші не встигнуть накопичити собі на хорошу пенсію. Деякі пропущені законопроекти пропонували тим, кому 35+, брати участь в обов'язковому пенсстрахуванні добровільно.

"Така норма – дискримінаційна, наприклад, одному 34 роки і 11 місяців – він бере участь, іншому 35 років і 1 місяць – він не бере, тому її прибрали, – каже Віктор Колбун. – Права повинні бути рівними, навіть, умовно кажучи, 59-річний зможе накопичити собі хоча б додаткові 10 гривень до пенсії".

Реклама

Але головним каменем спотикання досі є питання: хто буде розпоряджатися накопиченим внесками, а це в майбутньому трильйони гривень. В одних законопроектах пропонувалося створити окремий державний фонд – такий собі "Пенсфонд-2", в інших – привернути найбільші та надійні НПФ, по-третє – допустити до "пенсійного пирога" всі приватні НПФ. Депутати тоді не прийшли до єдиної думки, тому запланований в 2017 році 2019 рік запуску накопичувальних пенсій перенесли спершу на 2020 рік, потім на 2021-й... Тепер уже на 2023-й. Але чи запустять?

Експерти: До законопроекту є питання

Думки експертів діаметрально протилежні.

Віктор Колбун зазначив, що законопроєкт пропонує компромісний варіант: на ринку будуть працювати і держструктура, і НПФ, але не всі, а тільки "авторизовані". Колбун жорстко проти авторизації, на його думку, рівні права повинні бути у всіх НПФ, кому держава видала ліцензію на право діяльності.

"Є багато невеликих, але успішних НПФ, які виявляться "поза грою". А її правила диктуватиме державний монстр, адже туди зарахують всіх, хто не визначиться з вибором фонду", – аргументував Віктор Колбун.

Також експерт побоюється, що держструктура буде працювати неефективно, можлива корупційна складова, в результаті майбутні пенсіонери накопичать набагато менше, ніж могли б.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, навпаки, підтримує ідею створення держструктури.

"Обов'язкові внески – це податки, ними має розпоряджатися держава, а не приватна структура, воно ж має нести відповідальність перед майбутніми пенсіонерами, – каже Олег Пендзин. – Якщо НПФ збанкрутує – хто компенсує пенсіонерам їхні втрати? Це для людей величезні гроші, які вони десятиліттями будуть збирати на старість. У НПФ можливо тільки добровільне, а не обов'язкова участь".

Що далі

Реклама

Віктор Колбун сподівається, що законопроєкт проголосують в першому читанні і допрацюють до другого, а до кінця року він буде прийнятий і вступить в силу.

Олег Пендзин песимістичний: на його думку, документ "поховають", як і всі попередні. І ось чому.

"У державі, де інфляція в кризу досягає 20% і більше, де національна валюта може відразу обвалитися втричі, дуже ризиковано для влади ініціювати такі проекти, – аналізує Олег Пендзин. – Є інший шлях – детінізація економіки. У нас 40% працівників трудяться в тіні, а за пенсією прийдуть 100%, цього ніяка пенсійна система не витримає. Якщо скоротити "тінь" хоча б до 10%, а це можливо при наявності політичної волі влади, то солідарна система і надалі буде працювати, причому ефективніше, ніж тепер".

Молодим українцям експерти радять не сподіватися на державу, а вже зараз збирати собі на старість. Хто заважає кожному щомісяця класти в банк 4% від своєї зарплати, стільки ж, скільки вони відраховували б в Пенсфонд? Навіть при мінімальній зарплаті – це 240 гривень на місяць (два обіди в фастфуді), які через 40 років перетворяться в мільйон гривень.

А ось нинішнім пенсіонерам влади збавили проблем, які самі ж і створили. У населених пунктах, де немає банкоматів, пенсії будуть доставляти, як і раніше, листоноші. Детальніше дивіться в сюжеті

Відео: Сьогодні

Всі подробиці в спецтемі Пенсійна реформа

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти