Українців масово атакують шахраї: як "врятувати" свої гроші і не попастися на "вудку"

Шахраї торік "заробили" на українцях майже 340 мільйонів гривень, випитуючи дані банківських карт. За даними Української міжбанківської асоціації "ЕМА", в 2015-му "дохід" зловмисників був у чотири рази нижче. Зросли і середні суми шахрайських операцій. Сайт "Сегодня" розібрався, як шахраї виманюють у народу гроші і як "врятувати" свої кошти.

"Згідно з опитуванням, 77% українців знають, що не можна розголошувати секретні дані своєї карти, але більшість людей при розмові з шахраєм передають цю інформацію і втрачають гроші", – розповідає голова правління Першого Українського Міжнародного Банку (ПУМБ) Сергій Черненко. За даними "ЕМА", торік рекордно зросла кількість шахрайських сайтів (з 38 до 174). Такі сторінки в інтернеті зловмисники використовують, щоб отримати особисту інформацію про клієнта і дані банківської картки. Однак, за даними Нацбанку, найчастіше українці самі розкривають персональні дані шахраям.

"Останнім часом все частіше кіберзлочинці дзвонять користувачам платіжних карток, називаючись представниками Національного банку України та вимагаючи назвати конфіденційну інформацію про реквізити платіжних карт, суми залишків на рахунках або паролі до інтернет-банкінгу тощо", – повідомляє НБУ.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

В Україні поширені п'ять методів шахрайства з банківськими картами, розповідають в банку ПУМБ: вішинг, шкідливі програми, фішинг, скімінг і накладки для готівки.

Вішинг (vishing – voice phishing). Шахраї дзвонять на мобільний номер українця, попередньо зібравши про нього інформацію в соціальних мережах, довідниках або інших джерел. По телефону зловмисники намагаються дізнатися пароль від карти, її номер, CVV-код (три останні цифри на зворотному боці картки).

Як відзначають експерти, банки ніколи не запитують конфіденційну інформацію. Зловмисники навіть можуть спробувати заволодіти номером мобільного телефону, до якого прив'язана банківська карта, щоб видати його за свій. Для цього шахраї телефонують операторам, розповідають, що втратили доступ до телефону і просять його відновити. Попередньо зловмисники можуть перевести на телефонний рахунок невелику суму грошей або зробити кілька дзвінків. Якщо мобільний телефон поповнили невідомі, експерти радять зателефонувати оператору і розповісти про це.

Що робити:

Не обговорювати зі "співробітниками банку" по телефону всі дані банківської картки. Працівник банку ніколи не запитає пін-код від карти або CVV код, також по телефону не можна здійснювати будь-які дії з картою.

Не вірити телефонним співрозмовникам. Шахраї можуть заявити про те, що якщо дані не будуть вказані, карта буде заблокована або ж буде знято частину коштів. У такій ситуації краще самостійно передзвонити в банк (номер вказаний на карті і сайті банку). Після сумнівного дзвінка відразу ж звертатися в поліцію. Правоохоронці рекомендують, не відразу відмовляти шахраям, а просити їх передзвонити пізніше. У цей час потрібно повідомити правоохоронцям про розмову. Це допоможе виявити й затримати злочинців.

"Якщо хтось по телефону просить у вас дані про карту, відразу припиняйте розмову. Якщо вам прислали СМС – про те, що ваша карта заблокована або ви зробили платіж, про який ви не знайте – не відповідайте. Якщо ви хочете все перевірити – потрібно дзвонити тільки на офіційний телефон центру обслуговування клієнтів банку, який зазначений на вашій платіжній картці або на сайті банку в інтернеті ", – радить Сергій Черненко.

Шкідливі програми і сайти (фішинг від англійського слова fishing – риболовля). Це один з найпоширеніших шахрайських засобів, розповідають фахівці в ПУМБ. Зловмисники за допомогою комп'ютерних вірусів заволодівають конфіденційними даними. Вірус можуть надіслати на поштову адресу, або ж надіслати посилання на "заражений" сайт.

Після дій шкідливих програмних засобів шахраї можуть отримати віддалений доступ до комп'ютера користувача і перевести кошти. У ПУМБ відзначають, що зараз шахраї почали використовувати сертифікати безпеки HTTPS версії, щоб маскувати свої сайти під надійні.

За підрахунками "ЕМА", один шахрайський сервіс можуть відвідувати (і залишати на ньому реквізити своїх банківських карт), в середньому 800 користувачів на день. Рекорд – 2600 користувачів.

Що робити:

Не відкривати листи від невідомих відправників і не переходити на невідомі сайти. Якщо перейти на шкідливий сайт, вірус завантажиться автоматично. Тому не варто відкривати листи від невідомих відправників або переходити по невідомих посиланнях, навіть якщо їх надсилають знайомі в соціальних мережах. Як пояснюють експерти, акаунтами українців у соціальних мережах, Skype і інших засобах комунікації можуть заволодіти зловмисники. Після цього з аккаунта будуть розсилатися листи з посиланнями на вірус.

Поставити обмеження на використання картки в інтернеті. Це можна зробити самостійно в онлайн-банкінгу. Можна встановити ліміти на операції в мережі інтернет, банкоматах та торгових точках. Якщо розраховуєтесь в Інтернет часто, замовте в банку іншу карту, спеціально для онлайн-операцій.

Підключити додаткові послуги: SMS-інформування про транзакції по карті і протокол безпеки 3D Secure. Тоді кожна окрема транзакція в інтернет буде підтверджуватися окремим паролем на мобільний телефон.

Скіммінг (від англійського skimming – зняття піни). Це різні накладки на банкомати, які зчитують інформацію з магнітної смуги карти. Потім на основі цих даних зловмисники виготовляють підроблені карти, або продають отримані реквізити в інтернеті. Накладки можуть бути невеликого розміру, непідготовленим клієнтам помітити їх дуже складно.

Також шахраї використовують кеш-треппінг (cash-trapping – захоплення готівки). Це планка зі скотчем, яку шахраї наклеюють на вікно видачі грошей на банкоматі. Українці, замовивши кошти, очікують їх, однак гроші не з'являються – вони прилипають на скотч і знаходяться у вікні видачі. Жертва сприймає це як проблему банкомату. Іноді навіть уникають банкомату, але не передзвонюють на гарячу лінію банку. А шахраєві досить повернутися до банкомату і, відірвавши планку, забрати кошти.

Що робити:

Правильно вибрати банкомат. Експерти радять користуватися тільки тими банкоматами, які знаходяться під постійним наглядом камер відеоспостереження – в супермаркетах, відділеннях банку, біля великих магазинів.
У місцях, де багато людей і постійно працюють камери, а тим більше там, де банкомати закривають на ніч в приміщенні, шахраї рідше ризикують встановлювати пластини і пристрої для зчитування інформації з карт.

Перед тим, як користуватися банкоматом, уважно його розгляньте. Якщо помітили пластикову накладку або ж є підозри, краще таким банкоматом не користуватися. Також варто звернутися в службу підтримки банку.

Якщо операція пройшла, але гроші банкомат не видав, не йти від банкомату. Відразу після цього потрібно зателефонувати в службу підтримки банку і з'ясувати, чому банкомат не видав готівку.

Эксперты советуют украинцам, которые попались на удочку мошенников, регистрировать обращение на сайте киберполиции cybercrime.gov.ua, а также размещать информацию на сайте "ЕМА" http://ema.com.ua, чтобы другие не пострадали.

Передача "Народний банкір" по вівторках на ТРК "Україна". Хочете стати героєм сюжету? Задайте нам питання на [email protected]

ПАТ "ПУМБ". Усі види банківських послуг. Банківська ліцензія НБУ №8 від 06.10.2011 р. Генеральна ліцензія НБУ № 8-2 від 12.02.2015 р.