Кінець грошам під матрацом – українців змусять віднести заощадження в банк

У Верховній Раді зареєстровано відразу п'ять альтернативних законопроєктів до президентських проєктів про податкову амністію. Це говорить про те, що процес прийняття буде непростим.

Чи будуть взагалі прийняті ці законопроєкти? Що чекає українців, якщо вони заробляють? І в нас уже були спроби вивести гроші з тіні. Чим вони закінчилися? Ці питання з'ясовував сайт "Сьогодні".

Таке вже було

В останніх числах лютого в парламенті були зареєстровані 4 законопроєкти, які, як і президентський законопроєкт, стосуються податкової амністії і т. зв. нульового декларування. Всі вони приблизно про те саме: передбачають, що з 1 липня 2021 року по 1 липня 2022-го в Україні має пройти одноразове декларування активів фізосіб .

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У цей період кожен українець зможе проінформувати податкову про свої квартири, автомобілі, земельні ділянки, банківські рахунки й акції у власності. Про походження цих доходів питати не будуть – у цьому і полягає суть амністії. Але якщо за наявне у володінні майно не були сплачені податки, доведеться заплатити від 2,5 до 9%, залежно від виду активу.

Декларування називається добровільним. Але торкнеться воно дуже багатьох. Тих, хто не задекларує своє майно, у майбутньому можуть очікувати серйозні неприємності, застерігають експерти.

Це не перша спроба провести в Україні податкову амністію. У 2015 році в Україні вже хотіли оголосити "одноразове декларування". Законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи", поданий до парламенту в грудні 2014 року Кабміном Арсенія Яценюка, припускав серед іншого проведення в 2015 році одноразового декларування доходів, майна і фінансового стану громадян.

У пояснювальній записці до цього законопроєкту говорилося, що декларування націлене на багатих людей, щоб їхні гроші, що зберігаються на закордонних рахунках, повернулися в Україну. Але фактично не подавати декларацію могли тільки власники майна на суму до 200 тис. грн. Тобто декларування також могло зачепити переважну більшість українців. Хоча воно, як і тепер, називалося добровільним.

Тоді ідея викликала різкий спротив. Основні суперечки стосувалися бази оподаткування: за яке задеклароване майно потрібно платити податки в держскарбницю, а за яке – ні?

У підсумку вже до другого читання з тексту взагалі зникли майже всі згадки про одноразове декларування. Залишилося тільки одне: Кабміну доручалося до 1 березня 2015 року підготувати пропозиції, що саме і кому треба декларувати.

Так на світ з'явився закон про обов'язкове декларування майна та доходів чиновниками. А про загальне "нульове декларування" більше не згадували.

Однак пункт про "нульове декларування" був записаний в передвиборчій програмі президента Володимира Зеленського. І можна було припустити, що раніше чи пізніше це питання актуалізується. Правда, у програмі йшлося тільки про "нульову декларацію" для бізнесу. "Пройшовши" економічне чистилище", кожен отримає шанс надалі чесно вести бізнес в Україні", – говорилося в програмі. Отримані від декларування податки обіцяли направити на "зменшення тарифного навантаження на малозабезпечених", тобто на субсидії.

На кого розраховане декларування

Експерти кажуть, що про подання "нульовий декларації" доведеться задуматися не тільки олігархам, а й багатьом не надто багатим українцям. Ось неповний перелік тих, кому доведеться звітувати:

• підприємцям, які не "світили" для податкової значну частину своїх доходів;
• найманим працівникам, які отримують зарплати "в конвертах";
• українцям, які їздять на заробітки за кордон;
• самозайнятим особам;
• тим, хто не зареєстрований як підприємець, але, власне, веде підприємницьку діяльність, наприклад здає квартири в оренду.

Для чого, виникає питання, цим людям декларувати свої доходи?

У президентських законопроєктах немає прямих відповідей на це. Однак досвід податкових амністій в інших країнах, а також формулювання аналогічного законопроєкту 2015 року допомагають зрозуміти, що буде далі.

Після завершення добровільного декларування те майно, про яке стане відомо податковій з декларацій, буде вважатися "стартовою базою". І кожен наступний рік податківці порівнюватимуть вартість придбаного майна (квартир, машин, грошей на рахунках) з розміром офіційних доходів, з яких сплачено податки.

Припустимо, людина не подавала декларації, тобто не має майна понад нормативним. А нормативом в законопроєкті вважається:

• квартира площею до 120 кв. м;
• будинок до 240 кв. м;
• нежитлові будівлі менше за 60 кв. м;
• земельні ділянки в межах норм безплатної передачі;
• один автомобіль;
• інші активи до 400 тис. грн.

Після закінчення податкової амністії вона за рік заробила, за даними податкової, скажімо, 100 тисяч "білої" зарплати чи іншого доходу. І тут вонакупує квартиру або автомобіль, які коштують значно більше, ніж сума офіційного доходу.

В очах податкової таке придбання зроблене за гроші, з яких не були сплачені податки. А отже, людину змусять ці податки заплатити. Доведеться віддати державі 19,5% від суми покупки (18% податку на доходи фізосіб і 1,5% військового збору). І це не рахуючи штрафних санкцій, які також можуть бути введені.

Готівкові не декларуються, але це не лазівка

Згідно із законопроєктами, готівкові гроші не підлягають "нульовому декларуванню". Але це зовсім не лазівка. Якщо в майбутньому людина захоче використати велику суму готівки для якоїсь серйозної покупки, їй доведеться доводити банку і податковій, що з цих грошей були сплачені податки.

"У цій схемі взагалі готівку як джерело підтвердження майбутніх покупок не розглядають. Вважається, якщо у людини є офіційні доходи, з яких сплачено податки, ці гроші мають лежати в банку. Тож якщо у когось тепер є готівка, ці гроші можна віднести в банк. Легалізувати ті гроші, які лежать в банку, не потрібно. Банк сам перевіряє джерело походження тих грошей, які надходять на рахунок клієнта. Зазвичай у банку вимагають, щоб сума надходжень не перевищувала трирічну суму доходів, з яких сплачено податки. Тобто можуть зажадати трирічну декларацію або довідку про доходи з місця роботи", – розповідає економічний експерт Олексій Кущ.

Якщо грошей забагато, доведеться купити ОВДП

Для тих, у кого готівки виявиться більше, ніж можна підтвердити декларацією про доходи або довідкою з місця роботи за 3 роки, в законопроєктах передбачено інший спосіб легалізації – купівля спеціальних ОВДП.

Ці ОВДП будуть випускати під час проведення одноразового декларування, до 20 червня 2022 року. Щоб купити ці облігації, потрібно буде все одно віднести готівку в банк і розмістити на спеціальному рахунку, який буде відкрито саме для декларування. Ймовірно, походженням грошей, які надходять на спеціальний рахунок, банк цікавитися не буде, хоча точні правила ще має розробити Нацбанк.

"Із законопроєкту випливає, що це буде якийсь спеціальний випуск ОВДП. І в умовах цього спеціального випуску може бути прописаний спрощений порядок заведення грошей під ці цінні папери, які випускаються для легалізації тіньових капіталів", – вважає Олексій Кущ.

На ці гроші на ім'я клієнта банк придбає спеціальні облігації. І клієнт повинен заплатити державі внесок (податок) в розмірі 2,5% від номінальної вартості ОВДП. Якими будуть умови розміщення цих ОВДП, поки невідомо. Якщо їх випускатимуть під звичайні відсотки, навіть за вирахуванням внеску, людина отримає прибуток приблизно як від розміщення на депозиті. Але можна припустити, що держава вирішить заощадити і розмістити спеціальні ОВДП під 0%. В такому разі вийде, що людина, яка декларує "чорну готівку", просто заплатить державі податок у розмірі 2,5% суми.

Чи потрібно декларувати квартири і машини

У законі чітко не прописано, яке майно буде вважатися "придбаним за доходи, з яких не сплачено податки або сплачені не повною мірою". Наприклад, чи будуть вважатися таким майном квартири, куплені за готівку багато років тому, до появи вимоги про те, що угоди понад 50 тисяч гривень необхідно проводити через банк?

З іншого боку, на сьогодні в Україні взагалі немає обов'язкового декларування майна фізособами. Це зобов'язані робити тільки чиновники та інші особи, які підпадають під закон "Про запобігання корупції". Однак під час податкової амністії фізособи муситимуть декларувати і майно. Для цього передбачать спеціальну форму декларації. Отже, це може виявитися плавним переходом від декларування доходів до декларування майна, як це є, зокрема, у розвинених країнах.

"Згідно із законом і сьогодні подавати декларації про доходи повинні всі платники податків-фізособи. Але механізмів контролю за цим немає. Інформацію про найманих працівників подає роботодавець, ті, хто працює неофіційно, теж не подають декларацій. А ті, хто повинен декларувати доходи, – бізнес, самозайняті люди, – повинні звітувати тільки про доходи, а не про майно, яким вони володіють. Але схоже, все йде до того, що люди повинні будуть звітувати і щодо майна теж. А, наприклад, в Америці все декларується – і квартири, і машини. І там податкова служба контролює всіх, а не тільки роботодавців, як у нас", – каже адвокат Андрій Шульгін.

Як перевірятимуть фізосіб – теж поки невідомо. Андрій Шульгін звертає увагу, що перевірки фізосіб на сьогодні взагалі не проводяться. І той факт, що людина не платить податки з доходів, може виявитися, тільки якщо вона сама в цьому зізнається або хтось її "здасть" (наприклад, сусіди розкажуть про те, що квартиру здають в оренду).

Щоб перевіряти відповідність доходів витратам фізосіб, потрібно серйозно змінювати законодавство, а цими законопроєктами такі нововведення не передбачені.

Неправильна послідовність

Експерти не сумніваються, що закони про податкову амністію будуть прийняті. Не тільки тому, що президентська політсила підтримає законопроєкт свого лідера, спрямований на виконання його передвиборчої програми. Податкова амністія – важливий етап реалізації так званого плану BEPS. Це проєкт Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), скерований на боротьбу з ухиленням від оподаткування шляхом розмивання бази оподаткування та виведення грошей за кордон. Саме на цю обставину вказується в пояснювальній записці до законопроекту №5153.

Однак Олексій Кущ вважає, що в наявному вигляді податкова амністія не принесе бажаного результату.

"Легалізація – це дуже складна реформа, яка за правильного підходу дійсно дає дуже багато грошей. І тут не можна зробити холостий постріл, це має бути дуже підготовлено. Я вважаю, що спочатку потрібно було знищити передумови тіньового сектору економіки – надмірне фіскальний, регулятивний і адміністративний тиск – і дійти консенсусу щодо точки фіскального навантаження між населенням, державою і бізнесом. А потім вже проводити легалізацію. Адже якщо передумови тінізації не зникнуть, це означає, що вже наступного дня після закінчення легалізації гроші знову будуть іти в тінь і виводитися з країни", – говорить Олексій Кущ.

Експерт вважає, що в такому вигляді податкова амністія стане хіба що стартом для оподаткування в майбутньому заробітчан, тіньовиків і аутсорсерів.

"Це робиться, по-перше, щоб оподатковувати тих людей, які нині випали з радарів податкової служби. тепер в Україні близько 4-5 млн осіб, які взагалі ніяких податків не платять. А після "нульового декларування" людина, яка, наприклад, продає якісь свої вишивки на eBay і не може підтвердити зростання своїх майнових активів, повинна буде платити податки з великих покупок. Взагалі, податкова амністія повинна бити по верхівці. Але проєктами законів встановлюється занадто низький поріг легалізації, під яку потрапляє велика частина населення. І населення зустріне це негативно", – прогнозує Олексій Кущ.

По-друге, у такому вигляді податкова амністія хіба що допоможе корупційним елітам легалізувати частину грошей для власних потреб, каже економіст.

"Безготівкові розрахунки нині наростають, і все складніше знаходити кеш, який можна легалізувати, так би мовити, для підтримання способу життя: на двірників, охоронців, масажні салони, стрижку собачки тощо. Навіть великої офіційної зарплати часто не вистачає, щоб підтвердити свої офіційні витрати. А легалізація дасть змогу просто декорувати якусь суму, сплатити з неї якихось 5% і стати вже легальним мільйонером в Україні", – вважає Олексій Кущ.

Докладніше про законопроєкти про податкову амністію дивіться в сюжеті: