Від вати до жаб і джмелів: Україна експортує все більше незвичайних товарів

Відомо, що Україна – великий експортер металу, руди і сільгосппродуктів. Зокрема, 2017 року аграрний експорт України до ЄС зріс на 37%. Але, як з'ясувала "Сегодня", наша країна продає за кордон і незвичайні товари – вату, парасольки, пух і пір'я, живих тварин, молюсків, комах і навіть... відходи харчової промисловості. Обсяги їх експорту не порівняти з поставками руди або їжі, але згадана продукція затребувана за кордоном все більше. Всього на нестандартному експорті країна заробила близько 1,2 млрд доларів за 2017 рік.

Мистецтво

Як видно з інфографіки, Україна продає за кордон не тільки екзотичну їжу на зразок жаб'ячих лапок і виноградних равликів, але і твори сучасного мистецтва – картини, скульптури, товари народних промислів: вишивку, гончарство, плетіння.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За словами мистецтвознавця Ігоря Самарина, переважно затребувані традиційні твори: петриківський розпис, мереживний посуд, звісно ж, вишиванки, хоча їм становить серйозну конкуренцію ширвжиток з КНР, який коштує в рази дешевше.

"Купують і дорогоцінні камені, насамперед бурштин, але переважно у вигляді напівфабрикатів, а не готових виробів, тобто за безцінь, до 5 доларів/грам, залежно від розміру, – каже Самарин. – І то, це крапля в морі , оскільки основний потік бурштину, на жаль, багато років йде за кордон контрабандою".

Екзотика

Експерти Українського клубу аграрного бізнесу відзначають зростання експорту продуктів, про які 4-5 років тому і не чули. Це, наприклад, виноградні равлики, яких ще 5 років тому приватний бізнес виростив і продав всього 3 тонни, а 2017 року – вже 415 тонн! Їх беруть у нас живим оптом Литва і Румунія за ціною сировини – 1-1,5 долара/кг, а перепродують охолодженими і упакованими, в 4-5 разів дорожче, до Франції та Італії. До цих же країн йдуть і штучно вирощені українські жаби, які досягли ваги 100-120 г.

Наш бізнес також заробляє на менш розвинених країнах, наприклад, закуповуючи і переробляючи бавовну на вату із Середньої Азії і експортуючи її.

"А ось пух і пір'я у нас свої, і дуже якісні, оскільки розвинене птахівництво, тому їх переробляють і дорого продають на Захід (до Польщі, Молдови, Грузії), де з пуху шиють подушки і теплий одяг. Стосовно відходів, то це макуха і шрот, кістки і хрящі худоби, з яких за кордоном роблять корми для собак і кішок", – розповів президент Украналітцентру Олександр Охріменко.

А природним шелаком у нас почали займатися недавно, але успішно. Як пояснив нам бджоляр Юрій Похитун, шелак – це продукти життєдіяльності азіатських комах-червців (типу багатоніжки), він використовується для виготовлення лаків, якими покривають струнні музичні інструменти, в фармпромисловості – для оболонок пігулок.

"Джмелів розводять і експортують для запилення овочів в теплицях, оскільки бджоли там не виживають, – уточнив Похитун. – Звідси і попит на комах, наприклад у Туреччині, де овочі вирощують цілий рік".

Перспективи

За словами директора Асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, ці напрямки нашого експорту розвиватимуться і далі.

"Не секрет, що ЄС встановив жорсткі квоти на традиційні українські товари, тому наш агробізнес починає освоювати нові ніші. Така тенденція триватиме", – упевнений Дорошенко.