Україна ризикує залишитися з дорогим доларом і без зростання економіки в 2016 році

28 січня 2016, 09:53

Сергій Гусєв

Через падіння світових цін на сировину і продовольство, Мінфін України вже готовий переглянути макропоказники

Курс більшості національних валют залежить від стану торгового балансу країни. Цей баланс являє собою різницю між загальною вартістю товарів, вивезених з країни, і вартістю ввезених на її територію, тобто між обсягами експорту та імпорту. Якщо експорт перевищує імпорт, то торговий баланс називається активним (позитивне сальдо, профіцит торгового балансу), якщо ввезення перевищує вивіз – пасивним (негативне сальдо, дефіцит торгового балансу).

Реклама

Позитивне сальдо (або зменшення величини негативного сальдо) є сприятливим фактором для росту курсу національної валюти, бо в країні зростає пропозиція іноземної валюти, що веде до зниження цін на неї, тобто зростання курсу національної валюти.

Експорт товарів з України впав на 29,4%, а імпорт – на 30,4%

Якщо економіка країни падає, то, як правило, воліють підвищувати обсяги експорту в розрахунку на створення робочих місць всередині країни і стимулювання попиту на товари та послуги власного виробництва. У такій ситуації наявність торгового дефіциту негативно позначається на економіці. Однак і профіцит не завжди благо. Наприклад, він може означати, що країна без особливої потреби відправляє на експорт ресурси, які могла б направити на підвищення свого добробуту. Але Україна до цієї небезпеки ще дуже далеко.

Торговий баланс України

flag82

Реклама

Торговий баланс складається з двох частин: торгівля товарами та послугами. В Україні експорт товарів перевищує аналогічний показник для послуг приблизно в п'ять разів, а імпорт – в десять. Баланс торгівлі послугами в останні роки не просто профіцитний, а сильно профіцитний – до $5,6 млрд. Це пояснюється великим внеском надходжень від експорту послуг транспорту, насамперед трубопровідного (транзит російського газу та ін.).

З торгівлею товарами справи йдуть гірше – сальдо довгий час було негативним. В останні два роки ситуація почала виправлятися. Так, негативний сальдо за підсумками 2014-го скоротилося в 29 разів, до $468 млн, у той час як в 2013 р. воно було $13,5 млрд (за даними Держстату).

За підсумками минулого року даних Держстату ще немає, але судячи з митної статистики ДФС, позитивне сальдо торгівлі товарами в 2015 р. склало $1,64 млрд. Експорт товарів з України в минулому році впав на 29,4% – до $38,18 млрд, а імпорт – на 30,4%, до $36,54 млрд.

Дані: ДФС; Графіка: "Сегодня"

Реклама

За даними Держстату, за 9 місяців минулого року експорт та імпорт послуг впали приблизно на 20%. Позитивне сальдо за цей період склало $3,23 млрд. І можна припустити, що поки Україна перекачує з Росії в Європу і свої порти газ, нафта, аміак, побоюватися за зовнішньоторговельний баланс послуг не доведеться. З товарами ж складніше.

Експорт товарів за минулий рік впав приблизно на третину, і тільки тому що імпорт впав іще сильніше, профіцит торгового балансу виріс. Причому, згідно з розрахунками НБУ, внесок у це падіння внесли всі групи товарів.

Структура спаду зовнішньої торгівлі,%

 

Експорт

Реклама

Імпорт

 

I кв. 2015

II кв. 2015

I кв. 2015

II кв. 2015

Споживчі товари

2,7

3,5

5,6

4,5

Товари проміжного споживання

27,7

29,9

17,5

2,5

Засоби виробництва

2,2

4,4

12,1

10,5

Спад, всього

32,6

37,8

35,2

41,5

Джерело: НБУ

Обсяг експорту найважливіших для країни товарів падає як через зменшення фізичних обсягів, так і за рахунок зниження світових цін.

Компоненти зменшення експорту в II кв. 2015 року, млрд $

 

За рахунок зменшення обсягів

За рахунок зниження цін

Мінеральні продукти

0,5

0,3

Хімічні продукти

0,3

0,1

Чорні метали

1,55

0,5

Машинобудування

0,45

0,2

Джерело: НБУ

Продукція чорної металургії

----

Виробництво сталі в Україні в 2015 р. в річному численні зменшилося на 11,2%. Чавуну виплавлено на 11,9% менше. Готового прокату вироблено менше на 17,1%. При цьому світові ціни на сталь стрімко падають. Мінімум був досягнутий влітку, але до кінця року вони почали трохи рости. Ще трохи позитивних емоцій днями отримали метпідприємства України, що виробляють гарячекатаний прокат – за результатами проведеного Туреччиною антидемпінгового розслідування вони можуть продовжувати поставляти продукцію в цю країну без антидемпінгових мит.

Дані: investfunds.ua

Сільгосппродукція

Сукупно сільгосппродукція за часткою в експорті не поступається багаторічному лідеру – продукції металургії. Причому якщо значимість металів для економіки країни падає, то аграрної продукції швидко збільшується. Торік в Україні було зібрано зернових – головних експортних культур, на 6,1% менше, ніж в 2014 р. (у тому році врожай був рекордним для нашої країни) при цьому врожай пшениці збільшився на 9,9%, ячменю – скоротився на 8,5%, кукурудзи – зменшився на 18,5%. Валовий збір соняшнику торік виявився на 10,2% більше, ніж в 2014 р Рапса було зібрано на 20,8% менше (позначається спад інтересу до біодизелю), а урожай сої залишився без змін. Цукрових буряків зібрали на 34,7% менше, ніж рік тому, але її і посіяли набагато менше, бо перед цим було перевиробництво цукру.

766410-01-08

Але зростанню надходжень від експорту сільгосппродукції перешкоджає несприятлива цінова кон'юнктура. Так у грудні знову було зафіксовано падіння Індексу продовольчих цін ФАО (продовольчої організації ООН), який за 2015 р. знизився майже на 19%. Це падіння пояснюється зниженням міжнародних цін практично на всі продовольчі сировинні товари, які використовуються при його розрахунку, за винятком цукру і рослинних олій. Головні причини – наявність значних запасів і слабкий попит на світових ринках, а також зміцнення долара США. Зниження значення індексу триває вже четвертий рік поспіль.

Зниження котирувань цін на пшеницю пов'язано зі скасуванням Аргентиною експортних мит, що, як очікується, призведе до збільшення пропозиції на ринку. Ціни на кукурудзу в грудні знижувалися внаслідок загострення конкуренції і низького попиту на міжнародних ринках. В 2015 р. значення індексу цін на зернові зменшилася на 15,4% порівняно з 2014 р.

Грудневе підвищення індексу цін на рослинні олії пов'язано із зростанням цін на соєву олію, внаслідок негативних прогнозів врожаю сої в Бразилії та прогнозованого збільшення попиту на неї на міжнародних ринках. В цілому ж в 2015 р. середнє значення цього індексу виявилося на 19% нижче рівня 2014-го і є найнижчим за останні дев'ять років.
Падінню індексу цін на молочну продукцію в грудні сприяло різке скорочення цін на сухе молоко; при цьому ціни на вершкове масло зросли (на 3%), а на сири залишилися без змін. В 2015 р. середнє значення індексу досягло свого найнижчого рівня з 2009 р., зменшившись за рік на 28,5%.

Зниження котирувань торкнулося всі чотири види м'яса, причому найбільш значно ціни знизилися на баранину, яловичину і свинину. Ціна на яловичину впала через скорочення попиту в США, а на свинину – через різке збільшення обсягів виробництва в Європейському союзі. В 2015 р. середнє значення індексу цін на м'ясо виявилося на 15,1% нижче, ніж в 2014 р. (коли був зафіксований рекордний рівень).

Ціни на цукор в грудні продовжили зростання через побоювання, пов'язаних із затримкою жнив у південній та центральній Бразилії, де випали рясні опади. На цінах також відбився прогнозований нижчий урожай в інших країнах-виробниках, передусім в Індії, Таїланді та ПАР. Але середнє значення індексу цін на цукор в 2015 р. виявилося на 21% нижче, ніж рік тому.

Індекси реальних цін ФАО*

Дата

Продовольство

М'ясо

Молоко

Зерно

Масло

Цукор

1/2014

153,1

137,2

201,6

144,2

142,0

167,0

2/2014

157,2

137,0

207,5

149,6

149,0

177,3

3/2014

161,1

139,8

202,3

157,4

154,3

191,4

4/2014

159,3

143,4

189,5

157,6

149,9

188,3

5/2014

158,5

146,6

180,0

156,0

147,1

195,3

6/2014

157,4

152,8

178,1

147,7

142,2

194,4

7/2014

153,9

155,1

170,3

139,5

136,4

195,2

8/2014

149,4

159,7

151,3

137,5

125,5

184,1

9/2014

145,1

158,9

141,5

134,2

122,1

171,8

10/2014

145,2

158,4

138,8

134,3

123,3

179,0

11/2014

144,1

155,5

134,1

138,0

124,2

173,1

12/2014

140,0

147,9

131,1

138,6

121,0

163,8

1/2015

134,4

137,8

130,5

133,2

117,2

163,5

2/2015

132,0

132,9

136,6

129,0

117,6

155,6

3/2015

128,8

128,0

138,9

127,5

113,9

141,2

4/2015

126,5

128,3

129,5

125,6

112,8

139,4

5/2015

125,6

129,7

125,8

120,7

115,8

142,2

6/2015

123,9

127,3

120,6

122,5

117,3

132,8

7/2015

123,3

129,7

112,0

125,1

110,9

136,1

8/2015

116,4

128,3

101,8

116,5

101,3

122,6

9/2015

116,6

125,9

106,8

116,3

100,8

126,5

10/2015

118,8

118,7

116,9

118,2

107,1

148,2

11/2015

116,9

116,9

113,5

115,4

103,8

155,1

12/2015

115,7

114,3

112,3

113,9

106,0

156,1

*Середні показники 2002-2004 рр. прийняті за 100%


ПРОГНОЗИ. Світовий банк погіршив на 2016 рік прогноз цін на нафту, кольорові метали і сільськогосподарську продукцію: із зниженням переглянуті оцінки для 37 з 46 видів сировинних товарів.

Очікується, що нафта (корзина сортів Brent, Dubai і WTI) в середньому коштуватиме $37 за барель, а не $52, як прогнозувалося ще в жовтні.

Причини перегляду: швидке відновлення нафтового експорту Іраном, м'яка зима в Північній півкулі, погіршення перспектив зростання економіки в найбільших країнах. Енергоносії в цілому, ймовірно, подешевшають на 25% порівняно з 2015 р.

Ціни на сировину без обліку енергоносіїв, імовірно, знизяться на 3,7%. Метали подешевшають на 10% після обвалу на 21% в 2015 р. Вартість сільськогосподарської продукції зменшиться на 1,4%, оскільки високі запаси продовольства компенсують можливе зниження врожаїв через погодні умов. Сильне падіння покаже залізна руда (на 25%), що обумовлено зниженням попиту, особливо з боку Китаю.

Аналітики Credit Suisse знизили свій прогноз середньої ціни нафти марки WTI в поточному році з $56 за барель до $38. При цьому песимістичний сценарій припускає падіння цін до $28, а оптимістичний – до $ 44.

Офіційний представник Кувейту в ОПЕК вважає, що ціни на нафту в першому півріччі 2016-го залишаться в на рівні $30 барель, зростання можливе в другому півріччі.

Орієнтуючись на такі прогнози, Міністерство фінансів України готове переглянути макропоказники розвитку економіки країни.

"Відпрацьовуємо разом з Мінекономрозвитку, НБУ і МВФ наше бачення по макроекономічних змінах. Зміна ціни на нафту, це великий плюс. Але ми бачимо також падіння цін по металургії та з агропродукції – це мінус для України. Ми це все обраховуємо, будемо готуватися до перегляду", – сказала міністр фінансів Наталя Яресько.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти