Топ-5 компаній, які вийшли з проектів в Україні за півроку

27 березня 2015, 08:22

Олександра Захарова Олександра Захарова

"Візз Ейр" йде через нестабільність, Shell не вірить у прибутковість видобутку газу в Харківській області, а "Лукойл" вирішив уникнути санкцій

В Україні вдвічі скоротиться кількість бюджетних авіарейсів лоукостера WIZZ Air. Причини – реструктуризація діяльності компанії, викликана нестабільністю на Донбасі, девальвацією гривні і введенням жорсткого контролю НБУ за покупкою-продажем валюти. Ми вирішили пригадати, які ще відомі компанії відмовилися від проектів в Україні за останні півроку.

Реклама

1. ВІЗЗ ЕЙР

Авіакомпанія "Візз Ейр Україна", що здійснює 16 рейсів в нашій країні, припиняє свою діяльність з 20 квітня 2015 року. Натомість у червні в Україні зайде Wizz Air Hungary – вона буде виконувати 8 рейсів – в Україну та з України, використовуючи один з двох літаків, якими зараз літають пасажири "Візз Ейр Україна". Wizz Air має намір розширити активності в Україні, коли ситуація на ринку покращиться. Причиною відходу компанії експерти авіаринку називають його слабкість: торік ринок обвалився майже наполовину, і інвестувати в авіаперельоти зараз сенсу іноземці не бачать.

2. SHELL

12 березня нафтогазовидобувна британсько-нідерландська компанія Shell заявила про завершення спільного з "Укргазвидобуванням" проекту в Харківській області у зв'язку з економічною недоцільністю. Компанія мала намір пробурити три пошукові свердловини, розвідати і добути вуглеводні в ущільнених пісковиках. Дві свердловини компанія пробурила, проте дебет газу там був дуже низьким, що називають однією з причин відходу Shell з проекту. Друга – зміни у податковому законодавстві. Крім того, компанія досі не почала роботи на Юзівській ділянці через бойові дії на Донбасі.

Реклама

3. CHEVRON

У грудні 2014 року американська нафтогазова компанія Chevron в односторонньому порядку вийшла з проекту з розробки вуглеводнів на Олеській площі (Львівська та Івано-Франківська області). Серед вказаних компанією причин – поточна система оподаткування: у серпні минулого року плата за користування надрами при видобутку газу була підвищена в два рази, що не сподобалося інвестору. Крім того, Мінфін не виконав зобов'язання до 18 листопада привести свої нормативні акти у відповідність з чинним законодавством, що зірвало угоду з компанією і дало їй формальний привід піти, не інвестуючи 350 млн доларів в економіку країни.

4. "ЛУКОЙЛ"

У серпні 2014 російський "Лукойл" продав 100% акцій "Лукойл-Україна" маловідомій австрійській компанії AMIC Energy Management GmbH: це близько 240 АЗС і 6 нафтобаз. Втім, в даному випадку, на думку економічних експертів, "Лукойл" таким чином спробував захистити свої активи від санкцій проти РФ, але залишив "тіньовий" контроль над підприємствами за собою.

5. KUWAIT ENERGY COMPANY

Реклама

У вересні 2014 року компанія Kuwait Energy Company продала свої активи в Україні. Ціна склала 5 млн доларів. Компанія, яка займалася розробкою нафтогазових родовищ у Полтавській та Сумській областях спільно з "Укргазвидобуванням", вирішила продати активи ще в 2013 році, але коментувати причини відходу з України не стала. У той же час паралельно компанія продає свої активи і в Росії.

За минулий рік з країни пішло близько 6 млрд прямих інвестицій, пояснює президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. Перша причина, за його словами – нестабільність, друга – ринок споживання.

"Ми забуваємо про купівельну спроможність, у нас вона низька зараз, а будь-якій компанії потрібен ринок, тому причина відходу більшості інвесторів – в його відсутності. Що стосується компаній, які прийшли видобувати до нас сланцевий газ, вони пішли через падіння ціни на нафту. Коли собівартість видобутого палива вища, ніж середньоринкова ціна, який сенс займатися видобутком?" – Пояснює експерт.

У той же час, за словами Охріменка, інвестори цинічні й часто не цікавляться навіть рівнем корупції: "В Нігерію, наприклад, надходить багато інвестицій. Але там велика країна, в якій останнім часом зріс ринок споживання, і є простір для видобутку газу. Що стосується України, поки ми нічого не можемо запропонувати інвесторам, хіба що землю і будівництво. Їм потрібно близько 20% доходу мінімум у валюті, а ми можемо запропонувати близько 3-4%, які вони і так без ризику в Європі можуть отримати. Цього року ми навряд чи побачимо великих інвесторів – зараз всі переговори закінчуються обіцянкою зібратися ще раз у 2016 році. А ось в наступному вже – подивимося".

Аналітик консалтингової компанії Concorde Capital Роман Тополюк пояснив "Сегодня.ua", що у випадку з "Візз Ейр" першою причиною стало посилення політики щодо лоукостерів в Україні: "Тут, в першу чергу, вплинуло регулювання авіаційного ринку. Перед новим роком було прийнято рішення, яке поставило лоукостори в ті ж умови, що і класичні компанії – там посилили умови, ввівши, наприклад, необхідність реєструвати материнську компанію, і так далі. Це зробило роботу лоукостерів не зовсім вигідною для компаній. Друга причина – знизилася купівельна спроможність населення через падіння економіки, і сенсу утримувати окрему авіакомпанію в Україні "Візз Ейр" більше не бачить. Будь-яка авіакомпанія, особливо лоукостер, добре рахує свої гроші. Вони можуть виконувати рейси з хорошим завантаженням і по материнській компанії, багато авіакомпаній так роблять – возять пасажирів без дочірньої структури в окремій країні, залишаючи в ній представника і мінімальний техперсонал. А основні напрямки вони залишили – 8 рейсів, серед який Будапешт, Мюнхен.

Говорити, що "Візз Ейр" йде назавжди, не варто: це звичайна реакція на падіння ринку. Якщо ситуація стабілізується, вони повернуться".

Оцінюючи в цілому інвестиційний клімат, аналітик менш оптимістичний: "Інвестиційний клімат дуже важкий через бойові дії.

Поки є загроза розширення конфлікту, не йдеться про захід інвесторів. Але інтерес до нашої країни є, є люди, які готові вкладати. Якщо ситуація стабілізується, і не буде звучати слово війна, то попит, відкладений на 2-3 роки повернеться у великих масштабах".

Реклама

Але для цього, крім припинення війни, уряд повинен добитися успіху в переговорах про реструктуризацію зовнішніх заборгованостей, зазначає Тополюк: "Як тільки загроза дефолту буде ліквідована, і буде домовленість із зовнішніми кредиторами, будуть випущені українські запозичення, тоді ми побачимо попит. Поки інвестиції у нас на самому мінімумі".

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти