ТОП-20 передноворічних обіцянок влади

Новий Кабмін намагається не обіцяти українцям явно неможливого, але низький рівень довіри до "верхів" та комунікаційні провали самої влади підживлюють роздратовано-скептичне ставлення до навіть об'єктивно необхідних ініціатив.

МАКРО ОБІЦЯНКИ

1. Нові Податковий і Бюджетний кодекси будуть прийняті до кінця року.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Але поки проекти цих документів не внесені до Верховної Ради, а держбюджет-2015 розробляється на основі старих кодексів. Втім, і сам бюджет, проект якого був зареєстрований 12 грудня, через день був відкликаний. Нову версію обіцяно представити до 20 грудня.

Повідомлялося, що в Податковому кодексі уряд запропонує скоротити число податків в країні вже в першому кварталі 2015 р. з 22 до 9 (хоча далеко не всі податки зникнуть, просто кілька старих платежів зведуть в один новий). Очікуються й інші нововведення, спрямовані начебто, на стимулювання підприємництва і розширення бізнесу.

Одночасно посилюється податковий тиск на фізосіб (що на системному рівні правильно, у багатьох економічно розвинений країнах більше платять фізособи, ніж компанії). Зокрема, можуть підвищити збір до пенсійного фонду при купівлі готівкової валюти, скасувати пільги по сплаті податку на житлову нерухомість, продовжити на рік стягування так званого "військового податку", ввести прогресивну шкалу ставок податку на доходи фізосіб – від 15 до 25%, збільшити податки на доходи від депозитів і дивіденди, понизити поріг ціни, при якій оплата покупки повинна бути безготівковою.

Зміни в Бюджетному кодексі повинні дати більше фінансової свободи місцевій владі. Ним може стати простіше позичати гроші, вони самі будуть вирішувати, де зберігати свої кошти. Розширяться джерела надходжень до місцевих бюджетів. У Кабміні вважають, що зміни в Бюджетному кодексі принесуть місцевим бюджетам не менше 39 млрд грн додаткового доходу в 2015 р.

А щоб підвищити ймовірність розумного використання цих коштів, з'явилася пропозиція провести вибори до місцевих рад не в жовтні, а в травні 2015 р.

2. Реформа держуправління. 

Заявлено, що ця реформа полягатиме у зменшенні ролі держави в регулюванні бізнесу, зменшенні контролюючих органів (з 56 до 28) і скорочення кількості держслужбовців. Правда, останнє буде незначним – йдеться про 10% за два роки з відповідним зростанням зарплат, але зростання зарплат тільки за рахунок скорочуваних буде мізерним. Є плани істотно скоротити число депутатів ВР. Обговорюватиметься і питання значного скорочення числа депутатів місцевих рад, а також ліквідації обласних та районних адміністрацій. Обіцяно ввести систему електронного уряду.

Зрозуміло, що роботи в даному напрямку дуже багато, тому що існуюча українська держава як інститут вкрай неефективна. Каха Бендукідзе в одному з інтерв'ю сказав, що для початку реформ в країні потрібні тільки три людини. Перший буде саджати у в'язницю всіх, хто краде держгроші. Другий буде скасовувати державне регулювання, незважаючи на наслідки. Третій буде їх прикривати.

3. Непримиренна боротьба з корупцією

Робота в даному напрямку, начебто, розпочата – прийняті деякі необхідні закони. Але практичних кроків поки практично не зроблено. На наступний рік обіцяна кардинальна реформа МВС, перетряска судової системи. Хочеться сподіватися, що "забалакати" це питання не вийде, хоча б тому, що міжнародні донори вже категоричні: не буде нової допомоги, поки не почнеться реальна боротьба з корупцією.

4. Нова економічна політика

У сформульованому вигляді цієї політики поки немає, прояснюються лише окремі її напрямки.

Так передбачається скорочення витрат держсектору в структурі ВВП, але всього на 10% за два роки. А зараз близько половини ВВП України перерозподіляється через бюджет, що досить багато за європейськими мірками.

Уряд говорить про бажання боротися з тіньовою економікою. Для цього обіцяють поетапно скоротити єдиний соціальний внесок, але натомість посилити відповідальність за виплату зарплат у конвертах.

Пропонується легалізувати накопичення і ввести контроль над трансферним ціноутворенням, щоб великий бізнес не міг залишати прибуток за кордоном. Але цю реформу уряд збирається провести тільки в 2016 р, тоді ж обіцяно запустити електронні держзакупівлі. Так пізно, напевно, тому, щоб ті, "кому треба", встигли підготуватися.

Йдеться про зменшення обсягу держвласності. Для цього уряд хоче продати 1200 компаній з 1500, що нині не підлягають приватизації. Але хотілося б, щоб продаж ішов одночасно з підвищенням ефективності управління тією власністю, яка залишається в руках держави.

Продовжує гальмуватися питання створення ринку землі. Кабмін вилучив з програми своєї діяльності пункт про розробку закону про ринок земель, оскільки депутати ВР нібито поки не готові про це навіть говорити. Але обіцяно зробити прозорим ринок оренди землі та завершити формування державного земельного кадастру, який сьогодні сформований лише на 5%.

5. Нова соціальна політика

Уряд пропонує скасувати спеціальні пенсії та неефективні пільги, а в 2016 р. монетизувати пільги, що залишилися. Монетизація як принцип – це правильно, але результат цього процесу може бути непередбачуваним, тому все залежить від якості перехідного процесу.

Прем'єр має намір домогтися прийняття Трудового кодексу, положення якого повинні відповідати реаліям ринкової економіки. На жаль, в Україні дуже слабкі профспілки, участь яких у роботі над даним кодексом вкрай необхідна.

Кабмін заявляє про зростання тарифів на газ для населення і адресних субсидій. І те, і інше намічено на 2017 р.

КОНКРЕТИКА

1. Введення податку на різницю, що перевищує витрати фізосіб над їх доходами.

У суспільстві активно обговорюється ця ініціатива уряду, часом навіть йдеться про появу нового 30-відсоткового податку для фізосіб. Тому в Державній фіскальної службі (ДФС) зробили офіційне роз'яснення. У ньому говориться, що серед складових податкової реформи передбачається запровадження непрямих методів визначення бази оподаткування податком на доходи фізосіб (ПДФО). Цей механізм полягає в порівнянні інформації про задекларовані платником доходи і про його фактичні витрати (ці дані податківцям надаватимуть продавці товарів і послуг).

У ДФС підкреслюють, що таким чином будуть проявлятися особи, які раніше ухилилися від декларування та оподаткування частини своїх доходів. Саме для прихованих від оподаткування доходів передбачається застосування подвійної базової ставки ПДФО, тобто 30%.

В якості пряника буде запропоноване разове добровільне декларування готівкових коштів і майна із звільненням від санкцій, навіть якщо майно було придбано за рахунок неоподатковуваних раніше доходів. Тобто пропонується податкова амністія, яка дозволить встановити точку відліку активів фізосіб на момент введення непрямого методу контролю сплати податків.

В даний час відповідний законопроект допрацьовується Мінфіном.

2. Введення акцизу на алкоголь, тютюн і паливо з продажів через роздріб.

Фактично йдеться про плани змінити базу і момент сплати акцизу, а не перенести його сплату на споживача, тому він і зараз його сплачує (продавці як правило закладають акциз в ціну). Але тепер за своєю економічною суттю це буде фактично податок з обороту, який буде існувати паралельно з ПДВ – це "сміливе" нововведення в податковій системі. Говориться, що ставку податку будуть також встановлювати місцева влада, але вона не повинна перевищувати 5% від доходу, отриманого від продажу цих товарів.

3. Поетапно знижувати ставку єдиного соцвнеску до 15% і ввести додаткову відповідальність за виплату тіньової зарплати і оборот тіньової готівки.

Прем'єр обурюється: "Тільки по Києву кількість громадян, що працюють поза бюджетних підприємств і отримують зарплату нижче, ніж 1218 грн (це прожитковий мінімум. – прим. ред.), становить 40%!". Але Яценюк добре розуміє причину цього явища – важкий податковий тиск на фонд оплати праці. Він також зазначає складність перебігу переговорів з МВФ про зниження ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ): "Зараз ставка 41%, ми поетапно пропонуємо її знизити до 15%. Моя ідея – відразу поставити 15%, але наші міжнародні кредитори відзначають занадто великі ризики того, що ми поставимо 15%, а з тіні зарплати не вийдуть, тому ми можемо втратити значну дохідну базу".

4. Реалізувати проекти, які дозволять збільшити потужності існуючих АЕС.

Нестача потужності в енергосистемі країни зараз призводить до масових аварійних відключень. Мабуть, найбільш простим і одночасно довгостроковим варіантом ліквідації дефіциту є збільшення потужності, видаваної існуючими в країні атомними електростанціями. Прем'єр заявив: "Ми збільшимо в наступному році видачу потужностей з Південно-Української, Запорізької, Хмельницької та Рівненської АЕС. В цілому це буде близько 3 тис. МВт. Також з ЄБРР і ЄІБ ми добудуємо ЛЕП і нові мережі, які дозволять звільнити потужності і дадуть можливість для транспортування нових потужностей з АЕС". Триває робота з диверсифікації постачання палива на АЕС, зокрема, розширюється співпраця з американською Westinghouse.

Підвищенню стійкості української енергосистеми сприятиме і її інтеграція в європейську енергосистему UCTE, яка запланована на 2017 (сьогодні в UCTE працює лише Бурштинський енергоострів).

5. Збільшення квот для української аграрної продукції на ринках ЄС.

Скорочення експорту в Росію змушує уряд думати про розширення інших ринків збуту. "Для нас ключовим завданням є виконання угоди про асоціацію з ЄС і зона вільної торгівлі з ЄС. Вже зараз ми збільшили обсяги експорту до ЄС на 12%, але це тільки перший крок, – сказав прем'єр, презентуючи програму діяльності уряду. – До теперішнього часу ми практично використовували всі квоти, які у нас є щодо української аграрної продукції, яка поставляється в країни ЄС".

Збільшити квоти в ЄС буде непросто, тому там вистачає власної сільгосппродукції. Тому уряд шукає й інші можливості. Зокрема, він має намір почати переговори про зону вільної торгівлі з Канадою, Туреччиною, Ізраїлем, країнами Перської затоки, Західної Африки.

6. Скорочення переліку об'єктів держвласності, що не підлягають приватизації.

Мета благородна – отримати кошти в бюджет, зняти з держави частину непотрібних господарсько-управлінських обов'язків і перекрити канали розкрадання грошей через держпідприємства. Але бажано хоча б на цьому етапі приватизації зменшити потоки грошей, які потраплять у кишені причетних до поділу чиновників.

Кабмін вже підготував законопроект про скорочення переліку об'єктів держвласності, що не підлягають приватизації, з 1,5 тис. до 0,3 тис. Прем'єр обіцяє, що продаж не проводитиметься в пожежному порядку, щоразу будуть шукатися можливості для підвищення ціни та залучення міжнародних інвесторів.

7. Піднімати ціни і тарифи на всі енергоносії до економічно обґрунтованого рівня.

"Ми зобов'язані платити реальну і ринкову ціну за енергоресурси. За інших обставин дефіцит "Нафтогазу", що перевищує дефіцит державного бюджету, буде вічним. Не може бути такого, що вся країна працює тільки на одну компанію, дефіцит якої цього року склав 110 млрд грн на противагу дефіциту держбюджету, який склав 68 млрд грн. Саме тому ми будемо піднімати до ринкового рівня всі енергетичні ціни і тарифи, одночасно забезпечуючи пільги та субсидії для тих, хто повинен їх отримувати ", – сказав прем'єр.

А 11 грудня голова правління "Нафтогазу" сказав, що в уряді обговорюється питання підвищення ціни на газ для населення в 3-5 разів. За його словами, зростання тарифів зменшить навантаження на бюджет, дозволить збільшити в країні власний видобуток газу, почати реальну роботу з підвищення енергоефективності і буде важливим кроком на шляху зменшення корупції.

8. Прийняти новий закон про економічну конкуренцію і провести перевірку всіх компаній-монополістів.

Ефективність ринкових механізмів в економіці прямо залежить від якості існуючих умов для конкуренції. Тому в економічно розвинених країнах діє ретельно виписане антимонопольне законодавство, за дотриманням якого суворо стежать держоргани. У програмі уряду України йдеться про прийняття нового закону про економічну конкуренцію та проведення перевірки всіх компаній-монополістів, за результатами якої слід визначити для кожної з них ступінь державного регулювання діяльності.

9. Прийняти закон про податковий компроміс з подальшим загальним декларуванням доходів.

Якщо у громадян немає довіри державі, в тому числі і впевненості в тому, що їхні податки використовуються ефективно, вони всіляко будуть йти від повноти сплати. Зараз уряд пропонує повірити йому на слово, і почати платити сьогодні, обіцяючи, що система обов'язково покращитися, але завтра.

Вище ми вже писали про те, що Кабмін запропонує Верховній Раді прийняти закон про податковий компроміс, який передбачає подачу нульової податкової декларації, з подальшим загальним декларуванням доходів. Також обіцяно почати зниження єдиного соціального внеску, а в сфері малого та середнього бізнесу намічено скоротити вдвічі єдиний податок і "два роки їх не чіпати і не перевіряти".

10. Україна до 2016 р. перейде на європейську модель стандартизації.

"Ми офіційно заявляємо, що Україна відмовляється від російських і радянських ГОСТів і стандартів. 15 тис. нових стандартів будуть введені, в тому числі і згідно з угодою про асоціацію з ЄС. Все це потребує багато часу, і саме тому ми визначили для себе термін до 2016 р, це оптимістичний термін виконання", – заявив прем'єр.

А міністр охорони здоров'я вважає, що ціни в аптеках можна знизити, спростивши процедуру реєстрації ліків, які вже мають реєстрації в країнах з жорстким регулюванням.

11. Збільшити витрати на зміцнення національної безпеки та оборони.

"До 5% ВВП має спрямовуватися на національну безпеку, оборону і правоохоронну діяльність", – повідомив Яценюк, презентуючи програму свого уряду. Цей показник обіцяно враховувати при формуванні держбюджету на 2015 р.

Прем'єр також відзначив важливість розвитку оборонно-промислового комплексу: "Це дозволить нам переозброїти українську армію і дати додаткові стимули для зростання української економіки". Звичайно, в нинішніх умовах це обов'язково потрібно робити. Але при цьому не варто забувати історію СРСР, де вкрай мілітаризована економіка стала однією з головних причин застою в країні.

За даними міністра оборони, чисельність ЗСУ у минулому році становила 130 тис. осіб, а зараз – 232 тис. Планується довести її до 250 тис. осіб.

12. Страхова медицина буде, але не завтра.

МОЗ почне реорганізацію мережі лікарень в країні для того, щоб згодом заробила страхова медицина. "Мережа лікарень повинна бути адекватною потребам країни, тому ми почнемо реорганізацію, щоб вона відповідала якості, географії, розташуванню. Фінансування поки йде по ліжках, а таку систему жодна страхова компанія не потягне", – зазначив міністр. Він також додав, що приватні страхові компанії не погодяться працювати в нинішніх умовах фінансування системи охорони здоров'я України, а створювати державну страхову компанію МОЗ не має наміру, тому досвід США та інших країн показує, що державні гроші витрачаються безладно. Потрібно також реформувати податкову систему, щоб роботодавці могли купувати страхові поліси для працівників.

Експерти кажуть, що підготовчий період може захопити не тільки весь 2015 р., але й 2016 р.

13. Новий закон про люстрацію повинен бути підготовлений протягом трьох місяців.

В Україні з великим трудом був прийнятий закон про люстрацію, а практика його застосування швидко продемонструвала наявність у ньому слабких місць. Венеціанська комісія (офіційна назва – Європейська комісія за демократію через право – консультативний орган з конституційного права, що працює при Раді Європи) спочатку хотіла піддати жорсткій критиці цей закон, але після переговорів з українською стороною зробила м'яку заяву, що він до березня буде доопрацьований.

У нинішній висновках комісії йдеться: "Люстрація не є порушенням прав людини сама по собі, оскільки демократична держава уповноважена вимагати від державних службовців бути відданими конституційним принципам, на яких вони грунтуються. Разом з тим люстрація повинна дотримуватися балансу між захистом демократичного суспільства та захистом індивідуальних прав. Хоча в законі і виписані загальні принципи люстраційного процесу, проте сам він цих принципів не дотримується".

14. Підвищення пенсійного віку до 65 років.

У Мінфіні планують заощадити близько 4,3 млрд грн за рахунок підвищення пенсійного віку чоловікам і жінкам до 65 років (зараз він для чоловіків 60 років, а для жінок плавно підвищується після 2011 з 55 років, до 60 років). Про те, коли почнеться ця економія і до якого періоду вона належить, не говорять, може, й самі точно не знають.

Профільний же міністр соцполітики з цього приводу 12 грудня висловився так: "В інтернеті зараз "гуляє" маса якихось матеріалів. Це навіть не документи, це якісь робочі моменти, які в тому числі і проговорюються. Але як експерт кажу про те, що підвищення пенсійного віку – це шлях в нікуди. Він нічого не дає для пенсійної системи". Міністр запевнив, що не буде і "урізання пенсій". Однак при призначенні пенсій уряд має намір застосовувати "інші принципи нарахування", тобто, мова йде про уніфікацію пенсійного законодавства та новий підхід до визначення розмірів пенсійних виплат. При цьому міністр пообіцяв проводити реформи поступово і прозоро.

З одного боку, при існуючій в Україні пенсійній системі і нинішній демографічній ситуації дефіцит пенсійного фонду буде тільки наростати, а покривати його нічим, хіба що друкувати гроші, породжуючи інфляцію. З іншого боку, підвищення пенсійного віку – зараз це практично світова тенденція. Але підвищення це має супроводжуватися корінними змінами в національній системі пенсійного забезпечення та масштабною, кропіткою роз'яснювальною роботою.

15. Покращення системи адміністрування ПДВ.

Прем'єр-міністр наполягає на необхідності впровадження системи електронного адміністрування ПДВ вже з 1 січня 2015 р. Він каже, що останні шість місяців уряд спільно з профільними відомствами впритул займався питанням поліпшення процедури автоматичного відшкодування ПДВ. Однак глава ГФС сказав: "Швидше за все, будемо пропонувати перенесення термінів електронного адміністрування. Ми просто фізично не встигаємо за часом".

Нагадаємо, що закон про електронне адміністрування ПДВ прийнятий в кінці липня цього року і набуває чинності 1 січня 2015 р. Але з пропозицією відкласти його введення до президента і прем'єра вже звернулися Європейська бізнес-асоціація та Федерація роботодавців України, за оцінками яких, нова система не усуне всіх ПДВ-проблем, але призведе до великих фінансових втрат підприємств.

Питання відшкодування ПДВ вже давно є вкрай болючим для експортерів в Україні.