Стокгольмський вердикт і перемога "Нафтогазу": що вона принесла українцям

28 лютого Стокгольмський арбітражний трибунал ухвалив рішення на користь українського "Нафтогазу" щодо більшості важливих питань в суперечці з російським "Газпромом". Про це повідомила прес-служба НАК "Нафтогаз України". Трибунал постановив, що "Газпром" повинен виплатити нам компенсацію в розмірі 4,63 млрд доларів.Борг "Нафтогазу" перед "Газпромом" за поставки газу в 2014 і 2015 роках, який визнав суд, становить 2 млрд доларів. Значить, в процесі взаєморозрахунків цей борг може обнулитися, і Україна отримає 2,56 млрд доларів.

Через що суперечка?

Конфлікт в питаннях взаєморозрахунків за газ між Україною і Росією триває з початку незалежності. Однак до 2009 року ціна на газ була фіксованою і, за сьогоднішніми мірками, "копійчаною": близько 50 доларів за 1000 кубометрів. Така дешевизна, безсумнівно, радувала споживачів, проте водночас робила українську економіку залежною від Росії. Великі виробництва, що дісталися нам ще з радянських часів, були надзвичайно енергоємними, а з дешевою ціною на блакитне паливо не виникало необхідності економити і підвищувати енергоефективність виробництв.

Після приходу до влади президента Віктора Ющенка попередні газові домовленості з Росією були розірвані (в спробі припинити великі тіньові схеми). І між Україною і Росією почалася справжня "газова війна". З перекриттям вентилів, "заморожуванням" Європи тощо. Новий контракт, який підписала 2009 року тодішній прем'єр Юлія Тимошенко, підняв ціну на російський газ відразу в кілька разів. Але головне – Росія нав'язала Україні абсолютно невигідну для нас норму "бери або плати" (take or pay), яка змушувала нас купувати надлишковий, абсолютно не потрібний газ: мінімум 52 млрд кубометрів на рік. При тому, що в середньому ми витрачаємо не більше 33 млрд кубів газу на рік. Це була та сама "газова голка", яку Росія з розмахом використовувала для тиску не тільки на економіку, а й на політику України.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Після Майдану і початку війни, коли Україна вирішила перейти на європейський газ, Росія "згадала", що багато років поспіль Україна не виконувала зобов'язання за контрактним пункту "бери або плати". І звернулася до Стокгольмського арбітражу, виставивши непідйомний рахунок: в цілому на 56 млрд доларів.

У відповідь "Нафтогаз" подав власні позови до того ж суду, зажадавши знизити завищені обсяги та ціни весь період контракту, а також скасувати заборону на реекспорт та перерахувати транзитні ціни за міжнародними стандартами.

Розгляди тривали кілька років. І тільки з грудня 2017 року Стокгольмський арбітражний трибунал перейшов до винесення вердиктів. Рішення по одному позову було винесено 22 грудня 2017 року. За двома іншими – 28 лютого 2018-го. На цьому розгляд позовів щодо спору "Нафтогазу" і "Газпрому" завершився.

Наслідки, яких не буде

Тексти рішень арбітражу "Нафтогаз" поки що не оприлюднює, посилаючись на домовленості з "Газпромом" про нерозголошення даних. Згідно з інформацією, розміщеною на сайті "Нафтогазу", в грудні суд повністю відхилив вимоги "Газпрому" щодо положення "бери або плати". Крім того, суд задовольнив більшу частину вимог "Нафтогазу": про зниження обов'язкових річних обсягів до рівня фактичного споживання, про перегляд цін за минулі роки, про скасування кабальних умов з реекспорту і транзиту. Проте говорити про повне задоволення позовів "Нафтогазу" не можна. У повідомленні компанія підкреслює, що йдеться про позитивні рішеннях арбітражу щодо "ключових пунктів" спору. Загальна сума вимог "Нафтогазу" становила 44,3 млрд доларів. При цьому були задоволені вимоги тільки на 3,1 млрд.

Однак навіть ці рішення дозволяють говорити про те, що Україна уникла величезних економічних проблем, а можливо, навіть дефолту.

Загальна сума позовів "Газпрому" до української сторони становила, за даними "Нафтогазу", 81,4 млрд доларів. У перерахунку на сьогодні це понад 2,3 трлн грн, тобто майже два з половиною річних бюджети України! В "Нафтогазі" підрахували: якби претензії росіян були задоволені, сума виплат склала б по 146 тис. грн на кожну українську родину (у вигляді тарифів, податків і грошей держбюджету).

Тепер вже точно відомо, що Україні не доведеться платити за умови "тимошенківського" контракту. І цей факт сам по собі можна розглядати як позитивний ефект для кожної української родини, для кожного українця.
"Нафтогаз" оцінив позитивний ефект від рішення Стокгольмського трибуналу в 5 тис. грн в перерахунку на українську родину. Тим не менш, не варто розраховувати, що ці гроші українці отримають у вигляді знижених тарифів або бюджетної компенсації.

"На побутових споживачів рішення Стокгольмського суду ніяк не вплине. Тому що зараз в Україні ціна для побутових споживачів нижче ринкової. А наші європейські партнери висловлюють побажання, щоб тарифи були підняті до ринкового рівня. На інших групах споживачів це також не позначиться. Хіба що вплине на стан "Нафтогазу", який зможе збільшити свою прибутковість і відрахування до бюджету", – говорить Андріан Прокіп, експерт "Українського інституту майбутнього".

Як зазначив голова правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв, гроші, отримані від Росії у вигляді компенсації, "слід направити на збільшення видобутку газу в Україні і інвестувати в підвищення енергоефективності на рівні українських споживачів".

Експерти теж вважають, що "проїдання" грошей – не найкращий спосіб ними розпорядитися.

"Якщо ми отримаємо ці гроші, найгірше, що можна було б зробити, – це знову гратися в популізм зі зниженням цін на газ. Ми це вже проходили після продажу "Криворіжсталі", коли всі гроші, які можна було б витратити на енергозбереження, ми просто "проїли", витративши їх на красиві, підвищені соціальні стандарти.

Найбільше я не хотів би, щоб ми повторили цю сумну історію. Було б набагато розумніше витратити ці гроші на підвищення енергоефективності того ж житлового сектора. Наприклад, видавати кредити на 20 років під 2-3%, щоб люди могли зробити тепломодернізацію і максимально скоротити споживання енергоносіїв", – говорить експерт-економіст Борис Кушнірук.

"Найцікавіше тільки починається"

 Рішення суду – це ще не самі гроші, нагадують експерти.

"Цю суму потрібно ще отримати. "Газпром" ще може спробувати оскаржити це рішення, і зрозуміло, що затягуватиме процес якомога довше", – вважає Борис Кушнірук.

 "Тепер "Нафтогаз" і "Газпром" повинні домовитися про механізм виплат. І це найбільша інтрига сьогоднішнього дня. Інформацію про те, що "Газпром" повернув "Нафтогазу" передоплату за березневі поставки і відмовився поставляти газ, теж можна розглядати як частину стратегії "Газпрому" на найближче майбутнє", – говорить Андріан Прокіп, експерт "Українського інституту майбутнього".

Нагадаємо, за умовами договору, Україна зобов'язана закуповувати у Росії газ до 2019 року. До того ж, така умова містилася в рішенні Стокгольмського суду. Ще недавно обидві сторони висловлювали впевненість, що з березня постачання російського газу до Україну поновляться. Як розвиватимуться українсько-російські газові відносини після рішення суду – покаже час.