Допомагати батькам більше не моральний обов'язок – зобов'яжуть на рівні закону

16 квітня, 06:00

Олександра Романюк Олександра Романюк

Уряд підготував законопроєкт, в якому роз'яснюється, скільки грошей потрібно виділяти пенсіонеру тим, хто претендує на його спадщину

У Сімейному кодексі України записано, що не тільки батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей, але і повнолітні діти зобов'язані утримувати своїх непрацездатних батьків. Досі вважалося, що ці зобов'язання носять, скоріше, моральний характер. Конкретні суми допомоги міг визначити тільки суд, якщо туди звернутися.

Реклама

Однак у Мінсоцполітики вирішили захистити права людей похилого віку, встановивши розмір суми, яку повинні будуть витрачати діти на своїх батьків, якщо їм доведеться скористатися послугами соціальних служб. Також планується узаконити суму, яку зобов'язані будуть витрачати на стареньких опікуни, які уклали з ними договір довічного утримання.

Сайт "Сегодня" розбирався, які зміни передбачає новий законопроєкт, підготовлений Міністерством соціальної політики.

Не можеш доглядати сам – плати

Законопроєкт, про який йдеться, називається "Про захист майнових прав окремих категорій осіб та відшкодування витрат на догляд за такими особами". Поки він оприлюднений для громадського обговорення, а вже потім буде відправлений до парламенту.

Як сказано в пояснювальній записці до законопроєкту, незважаючи на те, що закон зобов'язує дітей допомагати своїм старим батькам, на практиці ця вимога часто ігнорується. В результаті люди похилого віку, які частково або повністю втрачають дієздатність і вимагають догляду, опиняються в інтернатах або лікувальних установах, де утримуються за державний рахунок.

Реклама

Законопроєкт вводить норму, за якою діти зобов'язані будуть компенсувати витрати, які несе державний бюджет на утримання бабусь і дідусів. У разі, якщо вони відправляють батьків в інтернат для людей похилого віку або в інший соціальний заклад (психлікарню тощо), вони повинні будуть оплачувати їхнє утримання там. Також потрібно буде оплачувати інші види соціальних послуг, які надаються за бюджетний рахунок (наприклад, якщо соцпрацівник приносить продукти, прибирає тощо). Якщо ж спадкоємці не будуть цього робити, установа або місцева влада зможуть звернутися до суду і зажадати відшкодування витрат за три роки.

Договір довічного утримання стане більш вимогливим до опікунів

Аналогічні зобов'язання накладаються на опікунів, які укладають із одинокою старою людиною договір довічного утримання за право успадкувати її житло або інше майно. У разі, якщо похилій людині, яка підписала договір довічного утримання, знадобиться догляд або інша допомога соціальних служб, опікуни також повинні будуть оплачувати витрати.

Якщо виявиться, що опікуни "забули", "не знали" або з інших причин не оплачували перебування свого підопічного в соціальному закладі, вони за рішенням суду будуть позбавлені права на його майно.

Взагалі договори довічного утримання планується зробити більш суворими відносно вигодонабувачів, тобто до опікунів. Наприклад, в таких договорах пропонується обов'язково прописувати обов'язок доглядати за старою людиною, якщо вона буде мати потребу в догляді. Наразі опікуни можуть брати на себе зобов'язання або за утриманням, або за доглядом за людиною похилого віку, або обидва варіанти відразу. А новий законопроєкт вимагає від опікунів обов'язково і утримувати підопічного, і доглядати за ним у разі необхідності.

Також у цих договорах тепер обов'язково повинні будуть обговорюватися всі види забезпечення і всі види догляду, які зобов'язаний надавати опікун. Причому встановлюється мінімальна сума матеріального забезпечення. Нині просто говориться, що в договорі має бути вказана сума. А за новим законопроектом ця сума не може бути нижчою від двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.

Реклама

Крім того, люди, які успадковують майно людини похилого віку за договором довічного утримання, зобов'язані будуть оплачувати всі "розумні витрати, які були зроблені... іншою особою (фізичною або юридичною) на утримання, догляд, лікування та поховання".

Договір довічного утримання можна буде укладати з державою

Сьогодні в законі йдеться про те, що органи влади зобов'язані запобігати незаконному відчуженню житла стареньких і людей із інвалідністю, а в разі необхідності і за бажанням цих людей зобов'язані організувати їм догляд або влаштувати в спеціалізований заклад, де їм буде забезпечено такий догляд.

Новий законопроєкт Мінсоцполітики переводить ці взаємини трохи в іншу площину. Зокрема, він зобов'язує органи соцзахисту проводити "інформаційно-роз'яснювальну та просвітницьку роботу" зі старенькими, юридичні консультації перед угодами з майном. Але крім того, місцеві органи влади або заклад із догляду за людьми похилого віку зможуть самі укладати з ними договори довічного утримання – теж за право успадкування майна.

За якістю догляду стежитимуть органи опіки

За чинним законодавством, опікун не мав права без дозволу органу опіки продавати або обмінювати квартиру підопічного. Законопроєкт додає ще одну заборону: здавати в оренду житло або автомобіль підопічного без дозволу органів опіки.

До речі, це буде стосуватися не тільки майна літніх людей, які перебувають під опікою, а й дітей, на яких оформлені опіку чи піклування.

Реклама

У свою чергу, орган опіки даватиме дозвіл на будь-які операції з майном підопічного тільки після того, як перевірить умови утримання недієздатної людини і упевниться, що догляд здійснюється належним чином. Якщо орган опіки під час перевірки з'ясує, що між опікуном і підопічним немає згоди стосовно, скажімо, продажу квартири або здачі її в оренду, таку операцію заборонять. Також заборона може бути накладена, якщо органу опіки здасться, що запланована операція з майном суперечить інтересам підопічного.

Як говориться в законопроєкті, це повинно захистити від втрати майна людей похилого віку, які постійно проживають в будинках для людей похилого віку або інших установах соціального обслуговування, зокрема, людей із психічними розладами.

Юристи бачать корупційні ризики

Член Ради комітету з цивільного, сімейного та спадкового права Асоціації правників України Олена Сибірцева вважає, що встановлення мінімальної суми витрат за договором довічного утримання є суперечливою ініціативою.

"З одного боку, така пропозиція нібито гарантує певний захист відчужувачу від зловживань із боку набувача при визначенні розміру матеріального забезпечення. Однак із іншого боку, це прямо порушує принцип свободи договору, закріплений в цивільному законодавстві. Адже сторони, відповідно до чинного законодавства, мають право узгодити будь-який розмір забезпечення відповідно до потреб відчужувача. А установка чітко визначеного законом мінімуму може обмежувати права відчужувача на утримання, яке в розумінні кожної окремої особи має різні розміри", – вважає юрист.

Крім того, вона бачить небезпеку зловживань з боку установ, що надають послуги з догляду.

"Випадки шахрайства з майном громадян похилого віку загальновідомі. З пояснювальної записки до законопроекту випливає, що запропоновані зміни спрямовані на забезпечення безпеки осіб похилого віку від відчуження майна третім особам. Але запропоновані зміни можуть мати і негативну сторону. Зокрема, з точки зору зловживань з боку установ, що надають соціальні послуги з догляду", – попереджає Олена Сибірцева.

Які елементарні правила варто запам'ятати, щоб не стати жертвою аферистів, дивіться в сюжеті:

Відео: Сьогодні

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти