"Сакральна" цифра і субсидії: названі головні ризики бюджету на 2019 рік

В ухваленому Верховною Радою проекті державного бюджету України на 2019 року є певні ризики. До такого висновку дійшли аналітики Центру економічних стратегій (CES).

"У доопрацьованому проекті бюджету до другого читання в порівнянні з початковим проектом бюджету багато відносно невеликих змін, але всі вони – результат "великих бюджетних баталій" у парламенті. Уже який рік між першим і другим читанням уряд як майстерний ювелір знаходить додаткові ресурси – і доходи, і витрати збільшуються приблизно на однакову суму, так щоб не "постраждав" показник бюджетного дефіциту. Останній – "сакральна" цифра погоджена з МВФ, її чіпати "не можна", – вважають експерти.

Вони відзначають, що в поточному році "перекроювання" бюджетних показників призвело до збільшення плану по доходах і видатках державного бюджету на 17,7 млрд, тобто 1,8%.

"З одного боку, ці зміни доволі скромні, якщо врахувати, що мова йде про бюджет року подвійних виборів. З іншого боку, проходження пікового боргового навантаження в наступному році ніхто не відміняв, а це вимагає стриманості", – підкреслюють фахівці.

За їх словами, основні ризики бюджету-2019 такі:

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

• з боку витрат: є ризик того, що витрати на фінансування субсидій недооцінені в разі підвищення цін на газ;
• з боку фінансування: недовиконання в частині фінансування дефіциту через потребу в рефінансуванні боргів і "занадто оптимістичних" очікувань від приватизації.

Втім, глава Мінфіну Оксана Маркарова вважає, що в 2019 році є шанси отримати від приватизації 17 млрд грн. 

Як відзначають аналітики CES, піковий період виплат за зовнішніми боргами є ключовим обмежуючим фактором для бюджету.

"На 2019 рік припадає майже вдвічі вища сума погашень за зовнішніми боргами (4,3 млрд дол., або 3,3% ВВП), і на 30% вища – за внутрішніми боргами, ніж поточного року. Високий рівень витрат на обслуговування і погашення боргів не дозволяє зменшувати податкове навантаження, обмежує можливості для зростання бюджетних витрат і несе ризики рефінансування", – резюмують фахівці.

Як повідомлялося, пленарне засідання, на якому ухвалювався головний фінансовий документ країни, тривало в цілому 20 годин. Читайте детальніше, як ухвалювався бюджет України на 2019 рік.