Зростання аварійності, коливання цін, величезні борги: чому в енергетиці загострилися проблеми

12 лютого, 10:00

Инна Бабур Инна Бабур

Генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко вважає, що одна із головних причин – ручне управління галуззю, яке збереглося дотепер. І пояснює, як вирішити ці проблеми

Генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко
Реклама

Генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко

В Україні склалася критична ситуація в енергетичній сфері, і проблеми поки тільки поглиблюються. Про це останнім часом все голосніше заявляють і в уряді, і в компаніях, що працюють на цьому ринку. Збільшення боргів всіх перед усіма, аварії, що частішають, незрозуміла ситуація з вугіллям, загроза відновлення імпорту російської електроенергії і втрати енергонезалежності, неготовність до енергетичної євроінтеграції – все це призводить до думки, що реформа в енергетичній сфері фактично провалилася.

Що відбувається в енергетиці насправді? Що буде завтра? І чи є вихід із ситуації, що склалася? Про це на спеціальній пресконференції розповів генеральний директор найбільшої енергетичної компанії України ДТЕК Максим Тимченко.

Чому важливо вирішити всі проблеми до 2023 року

Як нагадав на пресконференції "Енергетика України: європейський вибір і рішення для виходу з кризи" Максим Тимченко, реформа українського енергоринку стартувала фактично у 2013 році. Саме тоді був прийнятий перший закон, в якому закладався європейський вектор розвитку галузі. Однак нова модель ринку була запущена тільки в середині 2019-го.

Реклама

Півтора роки, що минули відтоді, – достатній строк, щоб робити якісь висновки. Однак говорити про завершення реформ все ще рано. Адже їх мета – перебудувати енергетичну галузь України таким чином, щоб вона була готова до синхронізації з європейською енергетичною системою та європейським енергоринком, яка запланована на 2023 рік.

На сьогоднішній день Україна не готова до такого об'єднання, вважає Максим Тимченко.

"У грудні минулого року ДТЕК представив довгострокову стратегію розвитку компанії. Там було багато меседжів і про розвиток енергетики в цілому. Звичайно ж, наша стратегія пронизана європейським вибором України. І про ситуацію в галузі також хотілося б говорити через призму руху нашої країни і енергетики в сторону Європи. Однак не можна говорити про синхронізацію ринків України та Європи, якщо базові глобальні тренди не знаходять відображення в тому, як сьогодні розвивається Україна, як працює наш сектор. Моя думка – що рух і інтеграція України в Європу мають починатися з енергетики і синхронізації енергоринків. І я сподіваюся, що цей найважливіший етап Україна не пропустить", – сказав Максим Тимченко.

Ціни б'ються у конвульсіях, але увесь час – нижче порога беззбитковості

За словами гендиректора ДТЕК, після запуску ринку він проіснував в нормальному, стабільному стані всього близько трьох місяців.

"А потім більшість рішень, які приймалися національним регулятором, привели до тієї волатильності, яку ми спостерігаємо до сьогоднішнього моменту", – сказав Тимченко.

Реклама

Навіть через півтора року після запуску ринок електроенергії залишається вкрай волатильним. Правила постійно змінюються, ціни реагують на це різкими стрибками, які іноді складають до 100% в обидві сторони.

Ціни на енергоринку залишаються нижче порога беззбитковості (на графіку поріг позначений пунктирною лінією)

Ціни на енергоринку залишаються нижче порога беззбитковості (на графіку поріг позначений пунктирною лінією)

Однак, незважаючи на конвульсивні коливання, ціни на енергоринку однаково залишаються нижчими порога беззбитковості (на графіку поріг позначений пунктирною лінією). Чому так відбувається?

Причина в тому, що ці ціни формуються, по суті, не ринком. Ще на зорі відкриття ринку НКРЕКП ввела певні обмеження, так звані "прайс-кепи", які мали б якось згладити можливі скачки на початковому етапі роботи ринку. На думку Максима Тимченка, тоді це було правильне рішення. Якби не два "але".

Реклама

По-перше, на відміну від західних країн, де прайс-кепи вище порога беззбитковості і дійсно виконують роль бар'єру від цінових шоків, в Україні ці прайс-кепи виявилися у півтора раза нижче реальних ринкових цін. За інформацією, представленою ДТЕК, на сьогодні, з урахуванням холодної зими і потреб в енергоносіях, собівартість електроенергії може доходити до 75 доларів за мегават/год. А прайс-кепи обмежують ціну 50 євро за МВт/год.

По-друге, прайс-кепи обіцяли ввести тільки на короткий термін – 9 місяців. Однак вони продовжують діяти досі.

"Спочатку ми входили у цей ринок із розрахунками, які були зроблені і міністерством, і регулятором, і були верифіковані нашими західними партнерами. Ця модель роботи ринку показувала, що є точка беззбитковості, коли фінансова система збалансована. Однак політичні бажання або просто нерозуміння, або якісь інші мотиви – в основному регулятора – призвели до того, що понад рік вся енергосистема працює нижче точки беззбитковості. І це відправна точка для обговорення тих проблем, які склалися в енергетиці", – підкреслює Максим Тимченко.

Гендиректор ДТЕК констатує: за нинішньої ситуації "умовно добре" з усіх гравців ринку сьогодні відчувають себе тільки деякі трейдери, "спекулянти", які скористалися недоробками нової моделі енергоринку і навчилися на цьому заробляти. Стосовно інших компаній – як державних, так і приватних, – то у них за останніх півтора року накопичилося боргів більше, ніж за попереднє десятиліття.

В тренді
Гривня зміцніла: скільки коштують долар і євро в Україні

"За весь час роботи попередньої моделі ринку, коли був єдиний покупець, ми увійшли в новий ринок з боргами близько 27 млрд. А за останніх півтора року борги досягли 50 млрд грн. Плюс дотації шахтам 5 млрд можна сюди додати. Напевно, це діагноз того, як працює модель ринку. Інакше як фінансовим геноцидом генеруючих компаній це неможливо назвати. Ну не може бути в нормально працюючій системі, щоб за рік борги зросли на 50 млрд грн! І тільки непрофесіоналізмом пояснити це теж не можна", – вважає Максим Тимченко.

Аварійність виросла у 4 рази

Якщо порівнювати ситуацію до запуску нової моделі енергоринку і зараз, ситуація з аварійністю виходить загрозливою. У 2020 році, в порівнянні з 2018-м, коефіцієнт аварійності на атомних енергоблоках виріс у 3 рази – з 2 до 6%. Коефіцієнт аварійності на ТЕС – більш ніж у 4 рази – з 3 до 13%.

Щоб зрозуміти причини, варто поглянути на статистику витрат енергетичних компаній на підтримку і оновлення основних фондів.

"Тотальний дефіцит грошей на ринку, пов'язаний з дисбалансом в управлінні, привів до того, що почали економити на ремонтах. Тому що 70% теплової генерації – це вартість вугілля, 5-7% – заробітна плата, стільки ж – податки. Тож економити залишається на 20%, що залишилися. Тобто все, що було з точки зору заробітку, витратили, щоб людям платити зарплату, купувати вугілля для підтримки потужності або виробництво електроенергії. Природно, останнім у цьому списку залишилося проведення ремонтів. А відсутність ремонтів привела до зростання аварійності", – пояснює він.

"Дефіцит електроенергії" існує тільки у висловлюваннях політиків

Ще одна проблема, про яку говорять останнім часом, – "дефіцит електроенергії" в Україні. Це пов'язують як із високою аварійністю в українській енергетиці, так і з дефіцитом вугілля. І роблять висновок: треба б знову купувати електроенергію в Росії.

Керівництво ДТЕК спростовує висловлювання і про дефіцит вугілля, і про дефіцит електроенергії.

"У першому кварталі 2020 року наша компанія добувала в середньому 1,9-2 млн тонн вугілля щомісяця. Тепла зима, зниження попиту на електроенергію і зростання вироблення зеленої генерації – це призвело до того, що на складах накопичилося 2,8 млн тонн вугілля. Це створювало загрозу для електростанцій і шахт, які були переповнені цим вугіллям. Потрібно було ухвалювати рішення: або це вугілля споживати, або зупиняти видобуток. Ми пропонували споживачам довгі контракти, але вони відмовилися. І нам нічого не залишалося робити, як зупиняти "Добропіллявугілля", а за ним і "Павлоградвугілля". Вперше за всю історію нашої компанії ми зупинили видобуток "Павлоградвугілля" на такий строк. В результаті обсяг видобутку впав більш ніж у 2 рази", – пояснює ситуацію Максим Тимченко.

Початок опалювального сезону 2020-2021 років показав, що ця зима буде далеко не такою теплою, як минула. Плюс через карантин досить різко, в порівнянні із минулим роком, зросло споживання електроенергії домогосподарствами. А атомні блоки якраз вирішували свої проблеми з аваріями і пошуком грошей на ремонти. Унаслідок цього комплексу чинників загальна потреба в електроенергії збільшилася. В європейських країнах у подібних ситуаціях підключаються газові блоки. Однак в Україні через ситуацію із цінами у генеруючих компаній виявилося не так багато грошей (та й бажання) купувати дорогий газ.

ДТЕК рік тому вже була змушена використовувати газ на Луганській ТЕС, коли поставки вугілля з Росії були припинені.

"По іншому маршруту туди вугілля доставити було не можна, і ми працювали кілька місяців, використовуючи газ. Через наявність прайс-кепів збиток для компанії обчислювався сотнями мільйонів гривень. І була домовленість з урядом, що це буде компенсовано. Минуло більше року – нічого не компенсовано. Це питання зависло в повітрі. І сьогодні багато генеруючих компанії подивилися на цей досвід ДТЕК і, повірте, точно не хочуть включати газові блоки", – каже Максим Тимченко.

Отже дефіциту потужностей для виробництва електроенергії в Україні точно немає, каже гендиректор ДТЕК. А є ситуація, що склалася в галузі, яка змушує компанії заощаджувати. І закупівля електроенергії в Росії чи Білорусі – не державна необхідність, а бізнес для деяких структур.

"Коли у нас йде імпорт через дефіцит потужностей, це аварійна допомога. І цю електроенергію закуповує держкомпанія "Укренерго". А сьогодні електроенергію з Білорусі та з Росії у нас закуповують комерсанти. І цей демпінговий імпорт ще більше руйнує фінансовий баланс в системі ", – вважає гендиректор ДТЕК.

Пресконференція

Пресконференція "Енергетика України: європейський вибір і рішення для виходу з кризи"

Що далі?

На переконання Максима Тимченка, на даний час в України є тільки дві альтернативи: інтеграція з європейським енергоринком або повернення до енергетичної залежності від Росії.

"Щоб продовжити європейський шлях, Україні потрібно сформувати професійну команду в енергетичному блоці уряду, переглянути фінансовий баланс, погасити внутрішню заборгованість, відмовитися від ручного регулювання в галузі і провести лібералізацію тарифів, – перераховує Максим Тимченко, – при цьому декларовані цілі держави повинні збігатися з дією. Ще раз хочу повторити: 2023 рік – це рік, коли ми маємо увійти в інше життя. Життя в Європі за європейськими правилами, з відсутністю популізму і політиканства в цій галузі, з відповідальністю гравців і регуляторів", – підкреслює він.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти