Росія залишається головним торговельним партнером: Чому українці не завоювали європейський ринок

Український експорт до Росії за останні кілька років скоротився в декілька разів. До початку військових дій найбільше товару з України купували країни пострадянського простору. Однак військові дії на Донбасі і продуктове ембарго з боку Росії внесли свої корективи: українцям довелося шукати нові ринки збуту. Зараз до країн ЄС йде 37% українського експорту, проте Росія залишається головним торговельним партнером. Сайт "Сегодня" з'ясував, з ким торгує Україна і чому нам не вдалося "завоювати" ринок ЄС.

З ким торгує Україна

З 2013 року обсяги українського експорту скоротилися в кілька разів. За даними Держстату, 2013-го загальна сума експорту становила понад 63 мільярди доларів, третину всіх товарів купили країни СНД. Після початку військових дій на Донбасі експортна виручка падає з кожним роком. За підсумками 2016-го вона становила всього 36,3 мільярда доларів.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Головні причина падіння експорту – зниження цін на сировинних ринках, військова агресія і продуктове ембарго з боку Росії. В умовах втрати російського ринку у українських виробників з'явилася можливість налагодити торгівлю з Європейським Союзом. З 2015 року Україна може продавати свої товари до ЄС без ввізних мит, а 2016-го така ж можливість з'явилася і у європейців на українському ринку. Між країнами діє угода про Зону вільної торгівлі (ЗВТ).

Незважаючи на це, в перший рік дії угоди експорт в ЄС впав з 17 до 13 мільярдів доларів. А за минулий рік експорт до країн Європейського Союзу зріс лише на 500 мільйонів доларів, тоді як загальна сума експортної виручки скоротилася на 1,8 мільярда доларів.

В урядовому офісі з питань європейської інтеграції заявляють: ЄС – головний торговельний партнер України. У загальній структурі експорту 28 країн ЄС займають 37,1%, а Росія – менше 10%. Якщо ж вважати експорт-імпорт за окремими країнами, Російська Федерація, як і раніше, займає першість серед головних торгових партнерів.

На другому місці за рівнем експорту – Польща, за 2016-й Україна продала західному сусідові товарів на 2,2 мільярда доларів, потім йде Туреччина, Єгипет і Індія. Якщо ж враховувати весь товарообіг між країнами (експорт та імпорт), слідом за Росією йдуть Китай і Німеччина.

Чому українці не завоювали європейський ринок

На ринок ЄС поступово почали виходити нові українські компанії, в тому числі дрібні і середні підприємства, заявляють в урядовому офісі з питань євроінтеграції. "Україна отримала дозволу експортувати до ЄС більшість продуктів рослинного походження, а 2016-го для нас відкрився ринок молочної продукції", – зазначають в офісі.

Найлегше продати до ЄС сировину і продукти харчування, зазначають експерти. Це той товар, якість якого відповідає європейським стандартам. Водночас для експорту машинобудування необхідно адаптувати українські стандарти та інвестувати кошти в модернізацію свого виробництва.

"Європейський ринок дуже конкурентний. Ми ще не зовсім подолали технічні питання, там інші технічні регламенти. Вони не гірші і не кращі, вони просто інші. Перші плоди можна побачити років через десять. Щоб конкурувати на цьому ринку, потрібно модернізувати наші підприємства. У нас ще радянські споруди, в них потрібно вкладати гроші", – впевнений керівник проектів Асоціації експортерів і імпортерів Микола Ларін.

"Європейський ринок дуже конкурентний. Ми ще не зовсім подолали технічні питання, там інші технічні регламенти. Вони не гірші і не кращі, вони просто інші. Перші плоди можна побачити років через десять. Щоб конкурувати на цьому ринку, потрібно модернізувати наші підприємства. У нас ще радянські споруди, в них потрібно вкладати гроші", – впевнений керівник проектів Асоціації експортерів і імпортерів Микола Ларін.

Згідно з даними Держстату, найзатребуваніший український товар на зовнішніх ринках – аграрна продукція (42% від загального експорту), на другому місці метали (23%). Як зазначають експерти, одна з перешкод на шляху до вільної торгівлі з ЄС – квоти. Українці 36 видів товарів можуть продавати тільки в межах квот.

Наприклад, 16 тонн м'яса птиці і п'ять тонн меду можна продати без мит, якщо експортувати більше – за "зайві" доведеться платити податок. Це призводить до того, що вартість товару доводиться підвищувати, і він стає неконкурентоспроможним на ринку. Як розповідає директор з наукової роботи Центру економічних досліджень Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан, квоти вводяться на чутливі для країни товари. Таким чином, Європейський Союз "захищає" свій ринок. Україна також ввела мита для європейців: на цукор, свинину і м'ясо птиці.

"Квоти є основним бар'єром для українських виробників. Вже за перші півроку 2016-го ми повністю вичерпали половину квот. Виходячи з цього, українські виробники не можуть повністю реалізувати свій експортний потенціал на ринку ЄС", – вважає аналітик "Альпарі" Максим Пархоменко.

"Квоти є основним бар'єром для українських виробників. Вже за перші півроку 2016-го ми повністю вичерпали половину квот. Виходячи з цього, українські виробники не можуть повністю реалізувати свій експортний потенціал на ринку ЄС", – вважає аналітик "Альпарі" Максим Пархоменко.

Водночас Микола Ларін зазначає: з 36 Україна вибирає тільки сім. Головна причина відносно невеликих обсягів торгівлі з ЄС – низька конкурентоспроможність українських товаровиробників.

"Візьмемо мед – п'ять тисяч тонн може ввезти будь-який виробник. Хто перший ввіз, той і вибрав квоту. Але далі ніхто не забороняє цей мед ввозити на територію і продавати, але вже мито на цей мед буде не нульове, а, наприклад, 17% . Зрозуміло, що це здорожує продукцію. Але ніхто не говорить, що її не можна буде експортувати У нас близько 36 позицій квот, з них тільки сім позицій вибирається. Мед, пшениця, курятина та інші, а решта – навіть квоти не вибирають", – пояснює експерт у сфері міжнародної торгівлі.

Більшість європейських квот стосуються саме аграрного сектора, розповідає гендиректор "Українського клубу аграрного бізнесу" (УКАБ) Тарас Висоцький. "Ринки ЄС в рамках квот ще 2014 року в односторонньому порядку відкрилися для України. Аграрії за фактом користуються цими можливостями майже два роки. Звичайно, хотілося б, щоб квоти були більше, але в цілому в більшості напрямків квоти, особливо в рослинництві, заповнюються і відповідно аграрії мають можливість економити", – говорить експерт аграрного бізнесу.

Очікування не виправдалися

Після підписання угоди про ЗВТ з ЄС частина українських експертів заявляла про те, що український ринок заповнить дешевий імпорт, а власним виробникам доведеться підвищувати якість свого товару. Однак, очікування так і не виправдалися.

Головна причина – різка девальвація гривні. Якщо окремі імпортні товари і подешевшали, то українці через різке зростання курсу долара зниження цін не відчули. Та й значне зростання якості українських товарів, яке прогнозували експерти, також ще попереду.

"У довгостроковій перспективі якість наших товарів підвищуватиметься, насамперед через конкуренцію на внутрішньому ринку і бажання наших виробників освоювати зовнішні", – упевнений експерт Альпарі.

Микола Ларін також переконаний: якість українського ринку зміниться в кращу сторону, але для цього знадобиться 10-12 років. "Нашу економіку зараз переставляють на "рейки" того ринку, для якого працюватимемо. Ми трансформуємо своє законодавство і років через 10-12 всі норми, які діють в Європейському Союзі, діятимуть і на національному ринку. Це говорить про те, що якість продукції і конкуренція підвищиться на внутрішньому ринку. Від цього виграємо всі ми, споживачі", – упевнений експерт в сфері міжнародної торгівлі.