Проєкт про промвикиди повинен стати стимулом для промисловості, а не вбивством, – Магомедов

Збірник найкращих доступних технологій і методів не повинен бути копією європейського, він має враховувати стан і можливості вітчизняної промисловості. Про це заявив народний депутат Муса Магомедов, повідомляє "Оbozrevatel".

"Коли ми говоримо про НДТМи, то, скажу на прикладі коксохімічного заводу, – ті вимоги, які ми хочемо зараз взяти на себе, вони здійсненні, але для цього потрібно побудувати нові батареї, купити нові турбіни і нові насоси. І все це повинно бути куплено в Німеччині або в Японії", – пояснив Магомедов.

За його словами, саме так потрібно і доведеться робити, якщо сліпо скопіювати європейський збірник НДТМ: підприємства зобов'язані будуть закуповувати дороге обладнання іноземного виробника, тоді як можна було б взяти вітчизняну продукцію. При тому, що директивами ЄС не висуваються такі жорсткі вимоги.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Що говорить угода? Що НДТМ є продуктом переговорів і компромісів між економікою, бізнесом, екологією. І приймається саме таким чином", – сказав Магомедов.

Він підкреслив: збірник НДТМ має давати можливість використовувати при екомодернізаціі промисловості обладнання та технології вітчизняного виробництва, що також дозволить підтримати українського виробника.

"НДТМ – це те, до чого може дотягнутися наша економіка, наші виробники, наші машини, наші заводи. НДТМи повинні створюватися з урахуванням того, що вміють робити наші заводи. Інакше ми їх теж поховаємо", – підсумував Магомедов.

Раніше заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський заявив, що Україна не повинна брати на себе нереальних зобов'язань щодо термінів проведення екомодернізаціі, а державі слід надати підтримку промисловості на переоснащення, як це роблять країни ЄС.

У свою чергу координатор Комітету екології та сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації Ольга Бойко підкреслила: екомодернізація в країнах ЄС проводилась при могутній підтримці держав, які надали підприємствам більше 450 млрд євро, а в Україні її хочуть провести виключно за рахунок бізнесу.

Нагадаємо, 21 травня Верховна Рада вдруге провалила законопроєкт про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності (№4167), його відправили на доопрацювання.