Проблемна спадщина: як із чужим майном не отримати величезні борги

Кому доведеться декларувати спадщину / Фото: Колаж: Сьогодні

Іноді разом з отриманням спадщини спадкоємець набуває не лише майно, а й обов’язок задекларувати та сплатити податок за таку спадщину.

"Сьогодні" разом із спеціалістом з питань оподаткування, адвокатом Адвокатського об’єднання "ЛЕКС ПЛЮС" Юлією Самборською розбирались, хто та коли зобов'язаний декларувати спадщину.

Податкове законодавство є достаньо складним, багато відсильних норм, складна термінологія, часті зміни законодавства. Іноді умови, після яких виникає право на спадщину, призводять до того, що спадкоємець взагалі не переймається питанням декларування, пояснює експерт.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Хто декларує спадщину?

Якщо ви отримуєте спадщину від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, обов'язку подання податкової декларації у вас не виникає.

Проте отримати спадщину можна не лише від рідних людей, тому потрібно знати, що фізичні особи-резиденти, які отримали спадщину від фізичної особи-резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити податок на доходи фізичних осіб.

Тут доцільно пояснити, хто ж такі ці "фізичні особи-резиденти". Узагальнено це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У Податковому кодексі України уточнюється, що така особа може проживати в іноземній державі та вважатись резидентом, якщо одночасно вона також має місце постійного проживання в Україні.

Якщо така особа постійно проживає в іноземній державі, вона теж може вважатись резидентом за умови наявності в Україні тісних особистих чи економічних зв'язків. Саме ці зв’язки визначаються у законодавстві як "центр життєвих інтересів".

Бувають випадки, коли неможливо визначити державу, де був цей центр життєвих інтересів, чи взагалі, особа, яка відписала вам спадщину, не мала місця проживання у жодній з держав світу.

"У такому разі спадкодавець, за законодавством України, теж вважатиметься фізичною особою-резидентом, але водночас має бути доведено, що він перебував в Україні не менше 183 днів протягом періоду податкового року", – каже представниця "ЛЕКС ПЛЮС".

Проте якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Тобто якщо ви отримуєте спадщину не від члена сім’ї першого чи другого ступенів споріднення, а від члена сім’ї наступних ступенів споріднення або від фізичної особи, яку визначено резидентом України, то у вас виник обов’язок подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та надалі сплатити податок.

Хто платить податок зі спадщини

Особами, відповідальними за сплату податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

У так званих "заповітах на все майно" дуже часто вживається таке формулювання: "на випадок моєї смерті роблю таке розпорядження: все належне мені майно, з чого б воно не складалось, та де б воно не знаходилось і взагалі, все те, на що я за законом матиму право і що буде належати мені на момент смерті, я заповідаю…".

Так само часто, після смерті спадкодавця саме спадкоємцю необхідно буде самостійно та чітко з’ясовувати перелік всього того отриманого у спадок майна.

Ідеальний варіант – це коли спадкодавець ще за життя провів оцінку всього майна, вказав його перелік, але таких варіантів трапляється один на мільйон.

Податкове законодавство з метою оподаткування наводить чіткий перелік об'єктів, за які доведеться сплатити податок спадкоємцю.

Отже, якщо ви є спадкоємцем та особою, у якої виник обов’язок подати декларацію, слід проаналізувати, що ви отримали у спадщину, оскільки об'єктами спадщини платника податку є:

• об'єкти нерухомості;
• об'єкт рухомого майна, зокрема: предмет антикваріату або витвір мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння; будь-який транспортний засіб та приладдя до нього; інші види рухомого майна;
• об'єкт комерційної власності, а саме: цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права;
• сума страхового відшкодування за страховими договорами, а також сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця – учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення;
• готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, як-от депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Скільки потрібно заплатити?

Податкове законодавство не містить окремого визначеного єдиного розміру податку на спадщину.

Ставка податку коливається від 0% до 18% і залежить від спадкоємця та спадкодавця та від їх резидентності і водночас немає значення, де територіально перебуває об’єкт, який ви отримуєте у спадщину.

Такі доходи підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5%.

Нульова ставка застосовується до об'єктів спадщини у тому разі, якщо вони успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення або особою, яка є особою з інвалідністю I групи чи має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Окрім цього, за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти рухомого чи нерухомого майна, що успадковуються дитиною з інвалідністю.

Ставка 5% застосовується, якщо фізична особа-резидент отримує спадщину від фізичної особи-резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення.

Ставка 18% застосовується, якщо об’єкт спадщини успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента.

Процедура декларування

До 1 травня року, наступного за тим, в якому отримано спадщину, ви маєте подати до податкової інспекції за місцем реєстрації податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій зазначається дохід у вигляді вартості успадкованого майна.

"Відповідь на всі ці питання є першопочатковим для визначення подальшого механізму. Оскільки прийняти спадщину потрібно з урахуванням усіх юридичних аспектів, щоб у кінцевому результаті зі спадкоємця ви не перетворились у боржника", – підсумувала Юлія Самборська.

Проблеми зі спадщиною можуть виникнути і деяких інших випадках, наприклад, якщо хтось зі спадкоємців захоче оскаржити заповіт і відсудити вашу частку.

"Сьогодні" також розповідали, кого та за що можуть повністю позбавити права на спадщину.