"Польський Давос": Україна в центрі уваги економічного форуму в Криниці

Другий день Економічного форуму в польській Криниці-Здруй відбудеться під знаком України. Як, власне, і перший. Але на сьогодні заплановано найбільшу кількість дискусійних панелей за участю українських політиків і експертів. До полудня в обговореннях візьмуть участь третій президент України Віктор Ющенко і спікер Ради Андрій Парубій, після чого голова українського парламенту зустрінеться зі своїм польським колегою Станіславом Карчевським. Обговорювати Україну продовжать і на інших майданчиках в контексті агресії Росії, майбутнього Європи і НАТО. Ближче до вечора колишній прем'єр Литви Андріус Кубілюс презентує учасникам форуму свій План Маршалла для України, який вже отримав підтримку більшості європейських столиць. Тепер потрібно, щоб лідери ЄС на майбутньому саміті дали Єврокомісії мандат реалізувати такий інвестиційний план допомоги Україні, на що є великі шанси.

Щорічний Економічний форум в Криниці-Здруй ще називають "польським Давосом". І це дійсно так, адже за розмахом і висоті "польоту" гостей він нічим не поступається швейцарському. Вперше економічний форум в Криниці-Здруй в польських Бескидах відбувся 27 років тому. Ідея конкурувати з Всесвітнім економічним форумом, який щорічно проходить взимку в Давосі, належить Зигмунту Бердиховському – колишньому депутату польського Сейму, який свого часу брав участь у підпільній діяльності "Солідарності", за боротьбу з комунізмом був двічі заарештований і засуджений до позбавлення волі.

Зустріч цього року відбувається під гаслом "Проект Європа – рецепт на наступні декади". І справа тут не стільки в запитанні "а чи є життя після Brexit?", скільки в проблемах єдності самого Євросоюзу. Президент Польщі Анджей Дуда, відкриваючи першу дискусійну панель "Незакінчена інтеграція – прагнення європейських країн" першого дня форуму, не скупився на жорстку критику на адресу офіційного Брюсселя. "Ми неодноразово чуємо, що ЄС щось забороняє, – говорив Анджей Дуда. – Коли країни-члени ЄС будуть "відкинуті" від прийняття рішень, а ті країни, які хочуть вступити до ЄС, не отримають європейську перспективу, – це початок кінця Європейського Союзу. Потрібно переглянути внутрішню європейську політику: менше заборон, менше бюрократії, щоб запобігти подальшим "брексітам".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Про те, що Європейський Союз потребує структурних реформ, говорять уже давно. Навіть президент Франції Еммануель Макрон під час виборчої кампанії обіцяв представити своє бачення реформи ЄС. Зараз він активно працює над цим проектом, що не дуже подобається Берліну. Не подобається Берліну і зайва ініціативність Варшави, яка в ЄС хоче бути нарівні з Німеччиною і Францією. Цього, на думку деяких учасників форуму, хотів і Лондон, що в підсумку і вилилося в Brexit. Але потрібно враховувати і той факт, що вся медіаімперія британського олігарха Руперта Мердока працювала на популяризацію Brexit, за що його дуже хвалили російські ЗМІ.

Але не можна не помічати й того, що Польщі, на відміну від Німеччини, вдалося налагодити контакт з новим господарем Білого дому. "Найчесніші" російські ЗМІ вбачають в цьому чисто прагматичний підхід Трампа, мовляв, комусь же в Європі треба продавати скраплений газ і комплекси протиракетної оборони Patriot. Про початок поставок Польща і США домовилися під час візиту Трампа до Варшави 6 липня. Але, крім цього, президент США взяв участь в саміті Тримор’я, передавши, таким чином, своєрідний "привіт" Берліну, який він нещадно критикує. Як уже писав "Сегодня", Тримор’я – це об'єднання 12 країн між Балтійським, Чорним і Адріатичним морями. Ініціатори його створення Польща і Хорватія кажуть, що це економічний та інфраструктурний союз. У доповіді "Адріатичне-Балтійське-Чорне моря – бачення співпраці", яку підготували польські експерти за підтримки МЗС Польщі, йдеться про будівництво автомагістралі Via Carpathia, яка з'єднає грецькі Салоніки з литовським портом Клайпеда. Є в цих наполеонівських інфраструктурних планах і Україна. Наприклад, поляки пропонують побудувати дорогу Одеса-Гданськ, яка може стати частиною "китайського пояса" (ідея КНР про об'єднання проектів "Шовковий шлях" і "Морський шовковий шлях 21 століття"). Є у Польщі та Хорватії ідеї щодо інфраструктурних енергетичних проектів за участю України, головна мета яких знизити залежність від російських енергоресурсів.

"Відповідь Тримор’я на цей виклик втілений в проекті Північно-Південного коридору, який з'єднає вже існуючий LNG-термінал в польському Свіноуйсьце з балтійським узбережжям з одного боку, і майбутнім LNG-терміналом в Хорватії, з іншого. Зокрема, створення коридору зажадає будівництва трьох додаткових газових інтерконекторів: польсько-українського та польсько-словацького, обидва будуть закінчені до 2020 року, і польсько-чеського, дедлайн будівництва якого ще не визначено", – йдеться в доповіді.

Але, незважаючи на таку глибоку залученість України до союзу "Трьох морів", на липневий саміт Тримор’я до Варшави, на який завітав сам Трамп, Україну не запросили. Офіційний Київ був вкрай обурений, хоч на вигляд і не подав, адже під час свого візиту до України 2016 року якраз на День Незалежності 24 серпня Анджей Дуда особисто пропонував Україні приєднатися до Тримор’я. Можливо, вся справа в Німеччині, якій не сильно подобається новий союз "Трьох морів". А Берлін, як відомо, "головний фюрер" Нормандського формату. Так що може воно й на краще, що Київ не був представлений на липневому саміті у Варшаві, щоб не сильно дратувати Німеччину. З іншого боку, відносини України і Польщі переживають не найкращі часи.

Ні для кого не секрет, що у Варшави і Києва різні погляди на роль УПА і провідника ОУН Степана Бандери. Але політикам завжди вдавалося домовитися і залишити питання історії історикам. Донедавна так і було, якби не різкі випади Польщі на адресу України. Цьому питанню і була присвячена одна з дискусійних панелей в рамках першого дня форуму в Криниці – "Польща-Україна. У пошуках нової моделі співпраці". Польські експерти оперували фактом, мовляв, Польща першою 1991 року визнала незалежність України, що і послужило фундаментом майбутніх добросусідських відносин. Разом з цим, вони цитували слова голови польського МЗС Вітольда Ващиковського і голови правлячої партії Польщі "Право і Справедливість" Ярослава Качинського про те, що з Бандерою і УПА Україну в ЄС не чекають. Втім, експерти зійшлися на думці, що Польщі доведеться змиритися з поглядами України на свою історію, як і Україна з поглядами Польщі на її історію. Чи послідують за їхнім прикладом польські політики – час покаже.

* Більше про українсько-польські відносини, історичний підтекст і спільне майбутнє України та Польщі читайте завтра в інтерв'ю директора Польського інституту міжнародних відносин Славоміра Дембскі для "Сегодня"