Чому в Україні лобіюють підвищення цін на газ

З 1 квітня Нацкомісія регулювання в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ) підвищила роздрібні тарифи на електроенергію для промисловості та інших непобутових споживачів. Підвищення становило від 2,1 до 9,1%, в залежності від категорії споживачів і режиму роботи. Також з 1 квітня "Нафтогаз" збільшив ціну на природний газ для промислових споживачів – на 7,4-9,8%. 

Тема підвищення тарифів на електрику в Україні давно перебуває в центрі уваги як у нас в країні, так і в Європі. У зв'язку з цим відповідні рішення НКРЕКУ пройдуть додаткову процедуру аналізу та оцінки з боку Європейського енергоспівтовариства. Нагадаємо: раніше Європейське Енергоспівтовариство оприлюднило звіт про незалежний аудит роботи НКРЕКУ, визнавши, що після прийняття закону про НКРЕКУ її робота стала набагато прозорішою. 

У той же час тарифи на газ в Україні – як для промисловості, так і для населення – вже давно зрівнялися з європейськими і продовжують рости з кожним коливанням курсу валюти або цін на енергоносії на європейських ринках. При цьому ціна на газ має набагато більш негативний вплив як економіку України, так і на добробут людей, в порівнянні з усіма іншими енергоресурсами.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Чому економіка реагує на газові тарифи сильніше, ніж на "електричні"

Уже рік населення не бачить підвищення вартості електроенергії. До того ж електроенергія не відіграє визначальної ролі в підвищенні вартості продуктів і комунальних тарифів. Якщо вона виросте, наприклад, на 20%, то це відіб'ється тільки на ціні за саму електроенергію і частково – на холодній воді, тому що при прокачуванні води використовується електроенергія. Але загальне зростання квитанції буде 2-3% в зимовий період. А ось газ – безумовно впливає на всю економіку. І він залишається головним джерелом збитків для населення. І виробники, і споживачі найбільше постраждають від ціни на газ. Ціна на газ – це фактично 60% у всьому енергобалансі України. Якщо подивитися по комунальним платіжками, вартість газу зростає на 20-30% – відразу і сама платіжка росте на відповідний показник. Тому що в зимовий період газ становить майже 80% від загальної суми платіжної квитанції ", – говорить член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

Хто виграє і хто програє

Говорячи про наслідки підвищення тарифів на газ, експерт попереджає: від цього найбільше постраждають кінцеві споживачі, тобто пересічні громадяни.

"Від підвищення цін на газ програють кінцеві споживачі, побутові споживачі. Тому що підприємства, які споживають газ, просто підвищать ціни на свою продукцію. А людям доведеться фактично заплатити за підвищення тарифів для підприємств, купуючи товари за завищеними цінами. Ціна на газ є визначальною у всіх групах товарів, в тому числі на хліб. І нинішнє зростання тарифів – досить істотне. А промисловість постраждає тоді, коли населення, дрібні споживачі змушені переглянуть свою купівельну спроможність. Відмовлятимуться від чогось, скорочуватимуть споживання, перестануть купувати якісь товари. Безумовно, від цього програє промисловість. Чи впадуть продажі, менше буде доходів до бюджету, менше стануть зарплати у людей. Так що в цілому це вдарить по всіх", – говорить експерт.

Директор енергетичних програм Центру Разумков Володимир Омельченко вважає, що від підвищення тарифів на газ виграє "так звана група компаній "Нафтогаз", яка фактично є головним бенефіціаром для підвищення тарифів".

"На мою думку, і уряду, і НКРЕКУ потрібно детальніше вивчити ціноутворення і вивести оптимальнішу формулу. У нас видобувається понад 20 млрд кубометрів газу, що становить 70% усього споживання. У нас є серйозні резерви для того, щоб ціни на природний газ не підвищувалися стрімкими темпами. А за останні 3 роки вони зросли більш ніж у 5 разів", – говорить Володимир Омельченко.

При цьому тема впливу ціни газу на кінцевий продукт для споживачів в Україні замовчується. Складається враження присутності деяких "подвійних стандартів" у тарифних питаннях і лобіювання питань тарифного регулювання певними бізнес-структурами. Зокрема, спроби втручання в тарифоутворення на ринку електроенергії проглядаються і в тому, що перехід на стимулююче тарифоутворення за європейським зразком в черговий раз переноситься.

На думку експертів, збереження існуючих тарифів на електроенергію може лобіюватися політиками та енергонеефективною частиною промисловості, яка працює на експорт.

"Це вигідно насамперед промисловості та політикам. Сьогодні ми вже фактично увійшли в новий політичний сезон. І багато політиків не зацікавлені в тому, щоб росли ціни на електроенергію. Наша економіка ще перебуває в стані стагнації, і, звичайно, будь-яке підвищення цін для неї відчутно. Але рівень цін на електроенергію в Україні – найменший в Європі, а якщо ми хочемо генеруватися в енергосистему Європи, потрібні гроші для реконструкції, модернізації", – говорить Володимир Омельченко.

"Великі підприємства, які продають свої товари за кордон, отримують виручку у валюті. Якщо виросте вартість електроенергії, їм доведеться підвищувати вартість кінцевої продукції, і вони втратять свою конкурентоспроможність. Тому для них підвищення електроенергії невигідно, тому що доведеться обмежувати себе в прибутку. А ніхто цього робити не хоче. Енергоємним підприємствам в Україні потрібно проводити модернізацію, зменшувати енергоємність, витрати на електроенергію, переходити на альтернативні види палива", – говорить Юрій Корольчук.

Однак замість проведення модернізації підприємства-експортери лобіюють для себе "тепличні" умови і багато років стопорять ринкові перетворення у вітчизняній енергетиці, такі як RAB-регулювання. Хоча, на думку експертів, в майбутньому від цього постраждають усі споживачі без винятку, оскільки зношеність мереж веде до їх неефективної роботи і підвищених втрат, а отже – до збільшення динаміки зростання тарифів.

RAB-регулювання не призведе до підвищення тарифів для населення

"RAB-регулювання – це європейська практика. Так зване стимулююче тарифоутворення дозволяє підприємству отримувати кошти для модернізації, наприклад, ліній електропередач, обладнання, трансформаторів. Потім вони ці кошти отримують з тарифу. І у власника є інтерес інвестувати в модернізацію. А зараз існує така ситуація, що, скільки б ти не вклав – однак отримаєш мінімально затверджений рівень прибутку, який стверджує регулятор. І держава зіткнулося з проблемою, що при таких умовах інвестувати в електромережі нікому, тому що просто немає коштів. Залучати кредитні механізми під такі процеси теж неможливо. Тому що зовнішній інвестор теж поставить питання: а яким чином я отримаю свої гроші назад? А при системі РАБ-регулювання, стимулюючого тарифоутворення, дозволить підприємствам взяти кредит або залучити кошти інвесторів і модернізувати цю систему ", – розповідає Володимир Омельченко.

Причому експерти пояснюють: зростання тарифів не торкнеться населення, а ціна електроенергії для промисловості стане вища всього на 10-15% тільки на першому етапі. Надалі, згідно з європейською практикою, за рахунок підвищення ефективності роботи енергокомпаній, тарифи будуть знижуватися. Наприклад, у Великій Британії після впровадження RAB вдалося вдвічі скоротити витрати розподільних компаній і тарифи на передачу електроенергії за 15 років.

"Потрібно розуміти, що підвищеними тарифи будуть залишатися не 50 і не 100 років, а той період, поки буде тривати модернізація. І в підсумку виграє споживач. У кінцевому рахунку зменшиться кількість відключень електроенергії. В кожній країні вважається період, скільки споживач в середньому проводить без електроенергії. У когось – 4 тис. хвилин, у когось тисяча або менше. Ми, на жаль, на останньому місці. Це результат зношеності енергосистем, їх нестабільності, втрат в електромережах. В маленьких країнах Євросоюзу щорічно вкладають величезні гроші в модернізацію. Наприклад, Чехія, Словаччина, Угорщина – по 600 млн доларів. А у нас на всю країну – 160 млн", – говорить експерт.

До речі, за оцінкою НКРЕКУ, після впровадження RAB тарифи на електроенергію для промисловості залишатимуться майже вдвічі нижчі, ніж в середньому по Європі.. На тарифи для населення RAB не впливає, і найближчим часом підвищення тарифів для населення регулятор не планує. Вони залишаються в 4 рази нижчі за середньоєвропейський показник.