Чому у банків грабіжницькі відсотки за кредитами і коли вони знизяться

За даними Нацбанку, відсотки за кредитами для населення знижуються. У лютневому огляді банківського сектору НБУ повідомив, наприклад, що за минулий рік кредитні ставки для бізнесу знизилися більше ніж на 6% і увійшли в однознаковий діапазон. Однак ставки за кредитами для фізичних осіб продовжують залишатися непристойно високими. Чому так відбувається і коли вони знизяться? З цими питаннями розбирався сайт "Сегодня".

100% річних за кредитом – це не межа

У НБУ визнають: споживче кредитування для банків залишається найбільш прибутковим напрямом діяльності. Вартість кредитів для фізосіб, за даними Нацбанку, становить близько 35,5% річних. Різниця між ставками за кредитами і депозитами для населення теж значна – 24,6%. Тобто якщо, наприклад, ставка за депозитами в якогось банку становить 9%, то ставка за кредитом для фізособи у цього ж банку – в районі 31,6%.

Однак якщо подивитися на реальні пропозиції банків, відсотки за кредитами виявляються набагато вищими. Наприклад, один з українських банків з іноземними інвестиціями, який стверджує, що пропонує кращі умови кредитування, готовий видати кредит до 50 тис. грн, без застави, під 106% річних, понад 50 тис., під заставу майна, – під 99%.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Інший український банк анонсує ставку по кредиту всього в 30%. Але при цьому не включає в цю цифру разову комісію (1% від суми кредиту), пакет банківських послуг (2500 грн), страхування життя позичальника (5-6%, залежно від суми) та інші платежі. Але, оскільки Нацбанк не так давно за обов'язок банкам надавати клієнтам чесну інформацію, на сайті цього банку можна знайти дані про те, що, наприклад, за користування кредитом у 50 тис. грн додатково, у вигляді відсотків і інших платежів, доведеться заплатити ще 48 тис. грн, тобто позичальникові в підсумку доведеться повернути банку фактично удвічі більшу суму. Так що можна вважати, що реальний відсоток за таким кредитом – ті ж 99%.

І це, зазначимо, не надто грабіжницькі відсотки. У деяких банках і в небанківських кредитних установах ставки за кредитами часом доходять до 250% на рік.

За іпотечними кредитами відсотки нижчі. За даними на лютий, середня ставка за іпотечним кредитом становить на первинному ринку 15,9%, на вторинному – 13,8%. Хоча з урахуванням всіх оформлень та комісій в реальності цифри вищі.

Іпотечні кредити, звісно, покращують зведену статистику за кредитами для населення, але людина не так часто купує нерухомість. Набагато частіше потрібні кредити під інші цілі: на покупку нової техніки для дому або особистого користування, на розвиток бізнесу тощо. А за цими кредитами відсотки просто жахливі. Чому так відбувається? Адже в тому ж Нацбанку і в уряді постійно говорять, що кредитування може оживити економіку. Доступні кредити допомогли б розвиватися бізнесу і домогосподарствам.

Нам не раз приводили в приклад розвинені країни, в яких практично все населення "живе в борг". Але відсотки там на порядок нижче. Наприклад, в одному з банків сусідній Польщі невеликий споживчий кредит готівкою можна взяти під 19% річних. Точніше, номінальна ставка становить менше 8%, а решта – банківські комісії та інші платежі. Не дивно, що, як повідомляється на сайті цього банку, в ньому кожні дві хвилини оформляється споживчий кредит. Українець же десять разів подумає, чи зв'язуватися з такими дорогими кредитами, чи краще потихеньку збирати гроші "під матрацом".

Непередбачувана економіка – високі ризики

Говорячи про причини дорожнечі кредитів в Україні, економісти зазвичай насамперед згадують про високу інфляцію. В останні роки інфляція, звісно, знизилася. Але експерти вважають, що сировинний характер української економіки не гарантує, що така ситуація буде зберігатися досить довго.

"Наша економіка дуже залежна від експорту сировини, і в такій ситуації Нацбанк практично не може впливати на рівень інфляції. Якщо на зовнішніх ринках зростає ціна на аграрну продукцію, як це відбувається нині, на українському ринку ця продукція теж дорожчає. Зростає ціна на паливо – то теж відбивається на цінах всередині країни. Тобто, якщо сировинна економіка, інфляційні стрибки і девальвація можуть відбуватися дуже несподівано. Може 5-7 років бути все стабільно, а потім – знову обвал. А якщо інфляція або ризик інфляції високий, відсотки по кредитах теж будуть високими, вони повинні перевищувати інфляцію. І Нацбанк нічого з цим зробити не може", – говорить економічний експерт Борис Кушнірук.

Є ще одна причина високих відсотків за кредитами. Це високі ставки для депозитів.

"У нас досить високі відсотки за депозитами. Якщо високі ставки за депозитами, то, відповідно, ставки за кредитами повинні бути ще вище. У нас сформувалася хибне уявлення про те, що на депозитах можна і потрібно заробляти. Таку практику треба ламати, причому назавжди. Банк – це не місце для заробляння грошей. Це місце для зберігання грошей і розрахунків. Наприклад, Центробанк Китаю встановлював гранично допустимий рівень ставок за депозитами на рівні всього декількох відсотків. Тобто, поки у нас тримаються високі ставки за депозитами, дешевих кредитів бути не може апріорі", – каже Борис Кушнірук.

Але, мабуть, найбільш часто дорогі кредити пояснюють високим ризиком неповернення цих самих кредитів. Зокрема, Нацбанк в лютневому огляді банківського сектору вважає це головним ризиком 2021 року. "Кредитний ризик залишається головним для банків у 2021 році. Незважаючи на істотне поліпшення економічної ситуації в другому півріччі, окремі позичальники банків ще відчують фінансові труднощі. Це може негативно вплинути на якість обслуговування кредитів, а отже, зумовить потребу в додатковому формуванні резервів банків", – застерігають в НБУ.

Ризики неповернення боргів банки конвертують у комісії і відсотки. І що вища загроза того, що позичальники не зможуть або не захочуть розраховуватися за кредитами, то вищі відсотки вони будуть виставляти для них. Якщо банк виставляє 100% річних, це фактично означає, що, за його розрахунками, кожен другий позичальник кредит не поверне.

За словами Бориса Кушнірука, банки закладають ризики неповернення на рівні 15-20%. Тобто вони очікують, що така частина виданих кредитів не будуть повернуті. Крім того, на відміну від західного бізнесу, українці не звикли працювати з прибутковістю всього в кілька відсотків.

"Звісно, у нас рівень прибутковості значно вище, ніж на заході. Але це знову-таки пов'язано з тим, що у нас ризики значно вище", – вважає Борис Кушнірук.

Що більше "тіні", то дорожчі кредити

Виникає питання, до якої межі можуть рости ризики і відсотки? Чи не краще відмовляти ненадійним клієнтам, а іншим видавати кредити дешевше?

Експерти парирують: щоб відрізнити надійного клієнта від ненадійного, банк повинен знати про нього буквально все.

"Діяльність бізнесу має бути настільки прозорою, щоб банк розумів про нього все. А у нас значна частина бізнесу перебуває в тіні. І такі бізнесмени фактично взагалі не можуть прийти в банк і взяти кредит. Або від них вимагатимуть таку кількість інформації, що вони самі відмовляться брати цей кредит", – каже Борис Кушнірук.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко вважає, що кредити в Україні подешевшають, якщо українці будуть чесно платити всі податки і отримувати зарплату по-білому.

"У тій же Німеччині, якщо людина приходить і не може пояснити, за які гроші вона живе, де він взяв ці гроші, на нього дивляться з великою підозрою і можуть навіть заарештувати. Там банки мають доступ до інформації від податкової служби, до кредитної історії людини або підприємства, і на підставі цих даних роблять висновки, чи видавати кредит", – розповідає Олександр Охріменко.

У нас же люди часто можуть підтвердити зарплату в кращому випадку в розмірі мінімальної. Підтверджуючих документів на інші доходи вони показати не можуть.

"Для банку така людина – фактично голодранець. Про який кредит може йти мова? Була інформація від одного банку, що з початку цього року до нього звернулися за кредитом 85 тис. Українців, які хотіли отримати кредит. Але він зміг видати лише 3 тисячі кредитів. Решта не могли підтвердити доходи. Є багато таких, хто приносить довідки від неіснуючих фірм. І банки це бачать, перевірити фірму вони можуть легко", – розповідає Олександр Охріменко.

У підсумку, каже експерт, в банках нині катастрофічно не вистачає клієнтів. Платоспроможних, які можуть пройти верифікацію і підтвердити походження своїх доходів.

До речі, за словами інформації, споживчі кредити, не забезпечені заставою, в Європі і США теж дорогі. Звичайно, не 200%, як в Україні, але 24-36% в доларах або євро – теж вважається багато.

Кредитна історія – це не те, що ви думаєте

Ще одна проблема українців – відсутність кредитної історії в тому значенні, яке вкладають в це поняття в інших країнах. В Україні вже давно ведеться мова про створення бюро кредитних історій. З 1 січня 2021 року набрав чинності закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування, формування та обігу кредитних історій". Однак поки обмін інформацією між банками на цей рахунок слабкий.

Але навіть якщо б такий обмін даними існував, далеко не всі могли б показати банкам свою кредитну історію. Багато хто вважає, що, якщо вони не брали кредитів, це повинно демонструвати їхнє фінансове благополуччя і переконати банки в їхньої благонадійності. Насправді в більшості країн це справляє протилежний ефект, попереджає Олександр Охріменко.

"З погляду міжнародного права людині, який раніше ніколи не брав кредити, серйозні кредити видавати не можна. У багатьох країнах людина років 40, яка не брала кредити, це викликає підозру. Там, навпаки, люди, щоб сформувати свою кредитну історію або поліпшити її, спеціально беруть кредити, штук 20. Спочатку маленькі, магазинні, потім побільше. Банки вивчають, як людина погашала ці кредити, і на підставі цього роблять висновки", – пояснює Олександр Охрименко.

У той же час іноді українцям можуть "нав'язати" кредит без їхнього відома. Як так відбувається і що робити? Дивіться в сюжеті: