План Маршалла для України: хто готовий вкладати гроші і коли прийдуть інвестиції

Наступного тижня Кабмін має представити технічний план наповнення так званого Нового європейського інвестиційного плану – "Плану Маршалла для України" авторства колишнього прем'єра Литви Андрюса Кубілюса. У підготовці документа беруть участь усі профільні міністерства і, як вдалося дізнатися "Сегодня", він передбачатиме інвестиції в інфраструктуру, регіональні проекти та малий і середній бізнес. Цей технічний план ще допрацюють до саміту Східного партнерства, який відбудеться 24 листопада в Брюсселі, де його офіційно і презентують. Завдання максимум для українських і литовських політиків – добитися, щоб лідери країн ЄС на черговому саміті дали Єврокомісії та Європейського інвестиційного банку мандат на імплементацію Нового європейського плану для України. Але, за словами європарламентарів, з грошима в ЄС не все так райдужно. Після Brexit щорічно до бюджету ЄС приходитиме приблизно на 20 млрд євро менше. Плюс, за словами експертів, інвестиції на рівні 5 млрд євро на рік, як передбачено Новим європейським планом, це не так вже й багато. За деякими підрахунками, щоб до 2025 року подвоїти ВВП, Україні потрібно $ 617 млрд.

Маленькі перемоги України. Минулого тижня перший віце-прем'єр Степан Кубів голосно заявив, що вже до 23 вересня уряд підготує конкретні пропозиції щодо наповнення Нового європейського інвестиційного плану, підготовленого Литвою, а фінальний проект представлять на саміті Східного партнерства. "У перспективі цей "План Маршалла" розрахований на 10 років. Ми говоримо про не менше 5 млрд євро на рік, і ми говоримо про дуже важливий аспект – зростанні економіки на 6-8%", – заявив Кубів.

За основу наші литовські друзі брали розрахунки екс-міністра фінансів України Наталки Яресько та шведського економіста, старшого наукового співробітника Atlantic Council Андерса Аслунда. На їхню думку, українська економіка потребує $ 4-5 млрд щорічних вливань, щоб вибратися з боргової ями і вийти на економічне зростання.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

В інтерв'ю сайту "Сегодня" Андрюс Кубілюс розповідав, що вперше свій "План Маршалла для України" вони презентували в березні в Брюсселі на засіданні міжпарламентської асамблеї Україна-Польща-Литва. За півроку литовські і українські парламентарії встигли побувати з ним у Вашингтоні, Берліні, Брюсселі та Лондоні, а на рівні уряду і парламенту Литви була створена спільна робоча група з просування Нового інвестиційного плану. Уже навіть призначили голову цієї групи – Рамунаса Станіоніса з литовського МЗС, якого в своїх колах називають "містер Маршалл".

"Ми повинні домогтися, щоб ЄС на саміті глав держав прийняв рішення і дав мандат Єврокомісії розробити офіційний документ інвестиційної допомоги Україні. Є три напрямки, які проекти можуть фінансуватися. По-перше, інфраструктурні проекти. Дороги і т.д. По-друге, допомога для малого і середнього бізнесу. Це і гранти, різні гарантії, більш дешеві кредити. і, по-третє, муніципальні і регіональні проекти – децентралізація", – сказав "Сегодня" Андрюс Кубілюс.

Голова парламентського комітету у закордонних справах Ганна Гопко розповіла "Сегодня", що у нас вже є маленька перемога: в попередньому тексті резолюції саміту Східного партнерства, який підготував комітет у закордонних справах Європарламенту, є згадка про "План Маршалла для України". "Ось драфт резолюції (показує журналісту" Сегодня "Ганна Гопко – Авт.), який розглядається в комітеті із закордонних справ Європарламенту. І тут написано: "Імплементація Нового європейського інвестиційного плану для України та інших країн-членів програми Східного партнерства... ". Тут же ще написано: "Єврокомісія спільно з Європейським інвестиційним банком...". Тобто цим вони вже фактично дають доручення Єврокомісії опрацьовувати механізми імплементації Нового європейського інвестиційного плану для України", – розповіла "Сегодня" Ганна Гопко.

Але це, за словами польського європарламентарія Майкла Боні, лише рекомендації. Обговорювати інвестиційний план допомоги Україні потрібно з тими, хто дійсно приймає рішення, планує і складає бюджети ЄС. "Я не бачив жодної публічної інформації про те, щоб такий план обговорювався з країнами-членами ЄС і їх урядами. А кілька місяців тому я пропонував піти в комітет з питань бюджету, тому що саме вони розробляють щорічні фінансові кошториси ЄС. Саме вони вирішують, куди і скільки грошей виділяти. Не знаю, чи ходили туди литовські і українські колеги, тому що мені з бюджетного комітету нічого не відповіли, чи почали вони розробку такого плану для України", – розповів "Сегодня" Майкл Боні, який брав участь в засіданні міжпарламентської асамблеї Україна-Польща-Литва в березні в Брюсселі

Хто готовий вкластися і скільки насправді потрібно? За словами Кубіва, гроші на реалізацію інвестиційного плану для України спільно з Литвою планують залучити від пулу міжнародних партнерів і інвесторів, серед яких – ЄС, США, Канада, Японія, Європейський інвестиційний банк, фінансові інституції Литви та інші організації. "У лютому-березні наступного року намічається конференція донорів (імовірно в Брюсселі. – Авт.), які можуть взяти участь у реалізації цього "плану Маршалла", – заявив Кубів.

В ідеалі, потрібно створити український інвестиційний фонд, який би керувався Україною спільно з іноземними партнерами. Але, наприклад, в Канаді ні сном, ні духом про наполеонівські плани Литви і України. У бесіді з "Сегодня" посол Канади в Україні Роман Ващук сказав, що до них з якимись конкретними планами не зверталися. "Західні країни вже склали різні пакети підтримки України, можливо, вони переформатовуватимуться. Важливо змінити правила гри в Україні так, щоб ті величезні українські ресурси, які лежать по матрацах, внутрішніх і зовнішніх офшорах, могли бути задіяні. Це, як на мене, був би найуспішніший план для України", – сказав "Сегодня" Роман Ващук.

Та й в ЄС, за словами європарламентарія Майкла Боні, вільних грошей не так-то багато. Через Brexit щорічно до бюджету Євросоюзу приходитиме на 20 млрд євро менше. Більш того, на думку економістів, 5 млрд євро на рік, про які йдеться в "Плані Маршалла для України" (або 50 млрд євро на 10 років), – крапля в морі. "За даними Світового банку, питома вага інвестицій в основний капітал в Україні за 2015 рік – 13% від ВВП (це останні дані, які є). Тоді як середній показник по світу – 23%, на десять пунктів більше", – сказав Сергій Кораблін, заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України.

За підрахунками Інституту суспільно-економічних досліджень, щоб подвоїти український ВВП, потрібно близько $ 600 млрд на 10 років (або близько $ 15 тис на особу). При цьому, за словами голови правління Інституту Анатолія Максюти, Україні не потрібні нові кредити, оскільки наша економіка не в змозі їх повертати, створюється фінансова піраміда: ми беремо гроші і повертаємо їх за рахунок нових кредитів.

*Дані Інституту суспільно-економічних досліджень, представлені в Українському кризовому медіа-центрі в ході Smart Talk "План України, а не Маршаллаа"

"У підсумку це закінчується дефолтом, реструктуризацією боргів або ще чимось. Нам потрібні інвестиції в основний капітал. Скільки нам потрібно інвестицій? За нашими підрахунками, щоб подвоїти ВВП, нам потрібно $ 600 млрд на 10 років, $ 50-60 млрд на рік. це досить велика цифра, якій всі дивуються. Але вже сьогодні економіка генерує десь $ 13-15 млрд капітальних інвестицій. І ми повинні розуміти, що це не чисто іноземні інвестиції. Сьогодні інвестиції іноземних інвесторів становлять 3% від загального обсягу капітальних інвестицій. А тут ми говоримо і про те, що економіка сама згенерує", – сказав голова правління Інституту суспільно-економічних досліджень Анатолій Максюта.

За його словами, вони також напрацювали рекомендації з найпріоритетніших і найпривабливіших для інвестицій галузей української економіки. Так, за даними Інституту, для зростання реального ВВП на рівні 6-7% щорічно, пропонується вкладати насамперед в комп'ютерне програмування, виробництво електричного устаткування, інших транспортних засобів та машин. На другому місці – виробництво основних фармпродуктів, наукові дослідження і розробки, виробництво комп'ютерів і телекомунікації.

*Дані Інституту суспільно-економічних досліджень, "Політика економічного прагматизму"