Підвищення пенсійного віку: чому європейці йдуть на пенсію пізніше і чого чекати українцям

/ Фото: Григорій Салай, Сьогодні

Влада знову заговорили про підвищення пенсійного віку, хоча експерти впевнені, що це не допоможе вирішити проблеми, що накопичилися, а тільки лише створить нові. Підвищення пенсійного віку – неминуче, заявила нещодавно голова парламентського комітету з питань соцполітики Галина Третьякова.

"Президент проти. Володимир Олександрович дуже цікавиться темою пенсійного забезпечення. Не знаю, може, накладе вето на мої законопроекти. Шляхів у нас два: виходити на пенсію раніше і отримувати пенсію, яка у нас є, або підвищувати пенсійний вік і отримувати великі пенсії", – сказала Третьякова.

До речі, нагадаємо, що зараз українки ще можуть вийти на пенсію в 59 років, а ось вже з 1 квітня вік виходу на пенсію для жінок знову підвищується на півроку, до 59 років і 6 місяців. Ми вже розповідали, що це поки передостаннє підвищення, бо ще через рік, з 1 квітня 2021 року, чоловіки і жінки виходитимуть на пенсію однаково – в 60 років.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Проте, Україна залишається країною з одною з найнижчих пенсійних вікових груп в Європі. Сайт "Сьогодні" розбирався, у скільки виходять на пенсію за кордоном і як позначиться на українцях підвищення пенсійного віку.

У скільки йдуть на пенсію за кордоном

В Європі вік виходу на пенсію різний для всіх країн. Так, наприклад, в Німеччині, за умови, що громадянин не має інвалідності або не є представником іншої пільгової категорії, можна закінчити працювати вже в 65, і ця цифра однакова, як для чоловіків, так і для жінок.

У Франції вік виходу на пенсію становив 62 роки; крім цього, у людини має бути не менше 42 років стажу, щоб отримати виплати в повному розмірі, якщо стажу недостатньо, можна доопрацювати до 67 років і вже тоді отримати повноцінні виплати.

У Великій Британії на пенсію чоловіки і жінки також можуть піти в 65 років, хоча незабаром цей вік хочуть збільшити до 68 років. В Ісландії, Норвегії, Данії і Греції пенсійний вік вже становить 67 років.

А ось в Італії на пенсію можна вийти в 62 роки за наявності стажу в 38 років, в Фінляндії пенсійний вік становить 63 роки, в Швеції – 65, в Швейцарії 65 для чоловіків і 64 роки для жінок.

Що стосується наших найближчих сусідів, то в Польщі пенсійний вік для жінок становить 60 років, а для чоловіків 65, у Словаччині 62 роки. У Білорусі в 2020 році жінці можна припинити працювати в 56,5, а чоловікові – в 61,5. У Росії в 2020 жінки зможуть йти на відпочинок в 56 років, а чоловіки в 61 рік. Згідно з реформою, до 2028 році жінки йтимуть на пенсію в 60, чоловіки – в 65.

Незважаючи на те, що в Європі пенсійний вік все ж таки вищий, ніж в Україні, не варто забувати і про тривалість життя. Так, згідно з даними Програми розвитку ООН за 2018 рік в Україні середня тривалість життя була на рівні 72 років (76,7 для жінок і 67 для чоловіків). Тоді як в Італії середня тривалість життя становить 83,4 року, в Швейцарії – 83,6, Швеції – 82,7, в Німеччині і Великій Британії – 81,2, в Данії 80,8, в Польщі – 78,5 року. Цікаво відзначити, що навіть в Білорусі тривалість життя вища, ніж в Україні – 74,6, а в Росії майже така ж – 72,4 року.

"У багатьох країнах світу влада намагається підвищити пенсійний вік. У Великій Британії нещодавно підвищили пенсійний вік з 65 до 66 років і планують подальше підвищення до 68 років. У Франції спроба підняти пенсійний вік з 62 до 64 років призвела до масових акцій протесту, тому влада була змушена зняти це питання. Тільки в Італії нещодавно знизили пенсійний вік з 67 до 62 років. Збільшуючи пенсійний вік, влада намагається скоротити соціальні виплати і зменшити дефіцит держбюджету. Чим більше вік виходу на пенсію, тим довше люди змушені працювати, довше перераховувати гроші в систему соціального страхування, тим менше людей доживе до пенсії. Однак, такий підхід ґрунтується на помилкових економічних уявленнях", – пояснює в коментарі сайту "Сьогодні" кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.

Сергій Родлер, аналітик TeleTrade, додає, що всі європейські країни рано чи пізно стикаються з необхідністю збільшити пенсійний вік. Щоправда, краще, коли уряд встигає до ухвалення подібного рішення провести необхідну роботу щодо поліпшення якості життя, але так відбувається далеко не скрізь.

"Підвищення пенсійного віку в Україні – вимушений захід: з країни масово виїжджає молоде працездатне населення, і якщо ситуація не зміниться, то до 2050 року населення скоротиться ще на 28%, а кількість людей старше 60 років перевищить 35%. Дана тенденція тисне на пенсійну систему, адже пенсії формуються за рахунок виплат громадян, зайнятих в економіці – платників податків. Чим їх менше, тим складніше функціонувати системі", – каже Родлер і додає, що підвищення пенсійного віку навряд чи здатне вирішити цю проблему.

Аналітик "Центру біржових технологій" Максим Орищак зазначив, що тривалість життя чоловіків в Україні в порівнянні з країнами Західної Європи на 11 років менше.

"Жінки продовжують жити без підтримки (фінансової, моральної), тобто про здорове і щасливе суспільство годі й казати. Також слід враховувати, що статистично ймовірність померти в віці від 30 до 70 років в Україні значно вища, ніж в інших європейських країнах, і майже вдвічі вища для чоловіків, ніж для жінок. У віці 50 років хоча б одну хронічну хворобу мають 37% чоловіків і 47% жінок", – говорить Орищак.

Він додає, що влада не може не знати про це, плануючи підвищення пенсійного віку. За його словами, в Німеччині в останнє десятиліття поетапно підвищується вік виходу на пенсію. До 2030 року він складе 67 років – і для чоловіків, і для жінок. До 2035 року пенсійний вік в Данії може досягти 72 років. У Норвегії, де чоловіки виходять на пенсію в 67 років, а жінки – в 64 роки, передбачається до 2030 року зрівняти всіх у правах і зробити єдиний пенсійний вік – 67 років.

"Чому таке трапляється? Ми бачимо, що тривалість життя зростає, народжуваність падає, тому країни йдуть на підвищення пенсійного віку", – пояснює Орищак.

Що дасть підвищення пенсійного віку

Підвищення пенсійного віку – дискусійне питання, особливо в українських реаліях.

Основні причини через які влада замислюється про підвищення пенсійного віку – старіння населення і дефіцит пенсійного фонду. Наприклад, бюджет Пенсійного фонду України (ПФУ) на 2020 рік склав 448,61 млрд грн, з них 146,83 млрд грн – дефіцит фонду, який покриватиметься за рахунок коштів державного бюджету.

"На жаль, ситуація з наповненням Пенсійного фонду залишається критичною. Вирішити цю проблему можна двома шляхами. Або пожвавити економіку країни, або підвищити пенсійний вік. На жаль, чиновники замість того, щоб говорити, як вони розвиватимуть економіку, обговорюють питання підвищення пенсійного віку. Такий підхід, по-перше, демотивує людей залишатися і працювати в країні, а по-друге, створює соціальну напругу", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" Віктор Таран, голова центру "Ейдос" та член ради реанімаційне Пакета Реформ.

Раніше ми вже розповідали, що тільки зараз на ринку праці працюючих українців старше 40 років більше половини – 50,3%. Крім цього, за прогнозами ООН, якщо народжуваність, смертність та міграція залишаться на нинішньому рівні, то до 2050 року українців стане менше на 28%, а частка людей старше 60 досягне 32%, тобто пенсіонером в країні буде кожен третій українець.

У свою чергу, Олег Лиховид, експерт програми "FinKeeper. Бути завжди при грошах", зазначає, що підвищення пенсійного віку необхідне, тому що пенсіонерів в країні вже більше, ніж офіційно працюючих. Експерт пояснює, що це допоможе пригальмувати нарощування кількості пенсіонерів в наступні роки.

"І такий крок все ж створює умови для збільшення пенсії. А її розміром все ж таки рулить влада. Хоча це не означає, що влада здатна так просто підвищувати пенсію, адже при цьому їй доведеться обдирати інші статті бюджетних витрат: школа, здоров'я, армія, дороги і чимало іншого. Тому нинішнім пенсіонерам доведеться сподіватися тільки на владу, або власних дітей", – підсумував Лиховид.

Хмелевський же додає, що, чим довше працюють пенсіонери, тим вищий рівень безробіття серед молоді, тому що їм не вистачає робочих місць.

"Особливо ця проблема стосується України, де тотальне безробіття. Молодь не може знайти собі роботу і їде за кордон. Пенсійна реформа 2017 року вже фактично збільшила пенсійний вік. Для виходу на пенсію потрібен трудовий стаж 35 років. Досягти його через безробіття не зможе щонайменше половина українців. Ті, хто не набере стажу до 65 років, можуть отримати право на соціальну допомогу. Подальше підвищення пенсійного віку збільшить кількість людей, позбавлених засобів до існування, збільшить бідність і безробіття серед молоді", – пояснює тенденцію Хмелевський.

Сергій Родлер в свою чергу зазначає, що підвищення пенсійного віку навряд чи здатне вирішити існуючі проблеми, а у випадку з Україною воно просто сприятиме зростанню тіньової зайнятості, через що бюджет отримуватиме ще менше коштів.

"Пенсійна реформа йде вже майже десятиліття, але істотних позитивних результатів досягти не вдалося: в 2020 році уряд збільшить витрати на покриття дефіциту Пенсійного фонду до 172,57 млрд грн, що на 5 млрд грн більше в порівнянні з 2019 роком. Чиновники докладають усіх зусиль, щоб позбутися від дефіциту не тільки за рахунок зниження розмірів виплат, а й скорочення кількості пенсіонерів: підвищують вік, знижують коефіцієнт страхового стажу тощо, а значить, розраховувати на значне збільшення пенсій не варто", – зазначив Родлер.

Експерт додав, що потрібно розвивати соціальну політику в країні, тому що після виходу на пенсію в європейських країнах люди припиняють активну діяльність, в Україні ж продовжує працювати понад 2,5 млн осіб, і це тільки ті з них, кого зміг виявити Пенсійний фонд.

Нагадаємо, раніше сайт "Сьогодні" розповідав, що затримки пенсій будуть компенсувати.