Пенсійна реформа: Україні пропонують "немодно" накопичувальну систему

6 травня 2015, 13:32

Сергій Гусєв

Світовий банк і МВФ по всьому світу вже згорнули свої кампанії з просування цієї системи

30 квітня Кабмін зареєстрував у Верховній Раді проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямовані на те, щоб почати в запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та встановити єдині принципи нарахування пенсій.

Реклама

Що є зараз

Відповідно до закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в Україні існує трирівнева пенсійна система:

    Перший рівень – солідарна система обов'язкового державного пенсійного страхування. Пенсії виплачуються з коштів державного Пенсійного фонду, а їх розмір залежить від розміру заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, та страхового стажу.

     Другий рівень – накопичувальна система обов'язкового державного пенсійного страхування. Вона грунтується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді на індивідуальних пенсійних рахунках. Ці кошти інвестуються в економіку країни з метою отримання доходу. Всі накопичені кошти є власністю громадян, а виплати з Накопичувального фонду здійснюються додатково до загальнообов'язкових пенсійних виплат.

Реклама

   Третій рівень – система добровільного недержавного пенсійного забезпечення. Воно здійснюється недержавними пенсійними фондами, страховими компаніями та банками. Розмір пенсійних виплат залежить від розміру пенсійних внесків, терміну, протягом якого ці внески накопичувалися і розміру отриманого на них інвестиційного доходу. Ці виплати здійснюються незалежно від отримання виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Вважається, що одночасне функціонування цих рівнів забезпечує стабільність пенсійної системи, оскільки сприяє вирівнюванню ймовірних демографічних та фінансових рісков.Но другий рівень поки так і не запрацював, третій – все ще незначний в обсягах. Тому переважна частина пенсій в Україні нараховується і виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду.

Солідарна система самостійно не може впоратися з існуючими в країні фінансовими і демографічними негативними факторами (падіння надходжень до Пенсійного фонду та його хронічний дефіцит, скорочення числа працюючих громадян в порівнянні з пенсіонерами).

Тому уряд і вирішило інтенсифікувати роботу щодо впровадження в країні другого рівня пенсійної системи. Заодно вирішили і зробити пенсійну систему більш соціально справедливою.

Реклама

Що пропонується

Перше – 1 січня 2017-го буде запущена накопичувальна система пенсійного страхування. Обов'язковою вона буде для тих, кому менше 35 років, а люди у віці від 35 до 55 років зможуть на добровільній основі брати участь у ній (вони повинні будуть визначитися протягом 2017 р.). Ставка внеску в систему буде поступово зростати, і на початковому етапі в 2017 р складе 2%, потім буде збільшуватися на 1% щороку і до 2022 р виросте до 7% і далі рости не буде. Відповідно будуть зменшуватися внески до Пенсійного фонду (тобто ставка ЄСВ).

Міністр соціальної політики Павло Розенко прогнозує, що в перший рік накопичувальної системи до неї приєднаються 6 млн громадян України, що дозволить залучити 5 млрд грн. Ці кошти будуть інвестуватися в економіку країни, а держава буде повністю гарантувати збереження коштів накопичувальної пенсійної системи. У разі смерті вкладника його страховий внесок буде переданий як спадщину.

Гроші, які почнуть вкладати в накопичувальну систему в 2017 р, розпочнеться вилучення з неї приблизно через 25 років.

Друге – передбачається скасування з 1 січня 2016 спеціальних пенсій, тобто для всіх категорій громадян пенсії будуть нараховуватися за єдиною формулою. Але принцип нарахування пенсій для військовослужбовців і співробітників МВС і СБУ не зміниться.

Для представників шкідливих професій, які мають право на достроковий вихід на пенсію за вислугою років, пропонується, щоб їх пенсія складалася з двох частин. Основна частина – як у всіх, додаткова – професійна під егідою ПФ, куди роботодавець стане переводити частину грошей, що нараховуються на їхні заробітки.

Реклама

Уряд очікує, що в парламенті його ініціативи викличуть критику

І мова йде не тільки про спецпенсії (що зрозуміло), але й про накопичувальну систему. І це неспроста, адже така система в багатьох країнах працює з великим скрипом, а подекуди від неї і зовсім відмовилися.

Зарубіжний досвід накопичувальних систем

До недавнього часу універсальним вирішенням проблем з пенсійним забезпеченням вважався перехід на багаторівневу систему. Її, зокрема, активно просував Світовий банк. В кінці 1990-х і на початку 2000-х в ряді країн Центральної та Східної Європи був введений другий рівень пенсійної системи з примусовими внесками, але солідарна система всюди залишилася.

Розмір відрахувань до другого рівня становив 5-9%. У всіх країнах ці внески вироблялися за рахунок скорочення виплат, які йшли раніше в солідарну систему (тільки в Естонії у громадян додатково почали вилучати ще 2% від зарплат, підвищивши навантаження на фонд оплати праці). Таким чином у бюджеті пенсійної системи першого рівня відразу утворилася діра, розміри якої з часом тільки росли.

Вирішувати цю проблему намагаються різними способами. Так, у Словаччині припускали, що дефіцит вдасться покрити доходами від приватизації, а також засобами Резервного фонду солідарності, що збирає внески з зарплат у розмірі 4,75%. Продаж частини газотранспортної системи забезпечила фінансування пенсійної реформи в 2005-2010 рр. Зараз нестача коштів повністю заповнює держава.

При впровадженні реформ виявилося, що розширення масштабів накопичувального рівня пенсійної системи за рахунок солідарного призводить до зростання соціальної нерівності. На це держави реагували протилежним чином. Наприклад, Фінляндія, Франція, Мексика, Швеція проводили урізання так, щоб вони позначалися на багатих учасниках пенсійної системи, захищаючи бідних. У свою чергу, Австралія, Норвегія, Британія підвищили розмір виплат найбіднішим пенсіонерам.

Проводячи реформування пенсійних систем, уряди розраховували на економічне зростання та легалізацію зарплат, що й повинно було компенсувати скорочення доходів солідарної системи. Але сподівання виявилися занадто оптимістичними, і в кінцевому підсумку дефіцит довелося фінансувати за рахунок кредитування.

У підсумку Світовий банк і МВФ поступово згорнули кампанію реклами накопичувальної пенсійної системи. МВФ навіть у ряді випадків підтримував ініціативи щодо згортання накопичувального рівня в тих країнах, які брали у нього кредити і змушені були боротися з бюджетним дефіцитом і зростанням держборгу. Найсильніший удар по ідеї накопичувальної системи завдав криза 2008 року, коли капіталізація пенсійних фондів у всьому світі обвалилася на 23%.

До цього додалися зростаючі дефіцити держбюджетів – державам потрібно було десь брати гроші. Деякі з них звернули увагу на пенсійні фонди другого рівня, які встигли накопичити солідні суми. Так в Угорщині уряд у 2010-2011 рр. націоналізував накопичені у другому рівні внески, перевівши їх в перший рівень.

Уряд Польщі в травні 2011 р. не став чіпати накопичені кошти, але знизило ставку внесків до накопичувальної частина з 7,3% по 2,3% зарплати (до 2017-го ставка повинна піднятися до 3,5%). Решта 5% йдуть тепер в солідарну систему.

В Естонії прийнято рішення тимчасово перенаправити всі накопичувальні внески до солідарної системи. У цьому ж дусі заходи було вжито в Латвії та Литві. А в Словаччині пенсійна політика змінюється після кожних парламентських виборів.

На загальному тлі виділяється Чехія: там не запроваджували другий рівень, коли це було модно, але ввели зовсім недавно, коли від нього почали відмовлятися. Але спочатку в середині 1990-х в країні був введений третій рівень – добровільні накопичення. Держава субсидіювала цю систему: на кожні 100 крон добровільного внеску воно від себе додавало ще 50 крон. В результаті на сьогоднішній день на третьому рівні в ньому бере участь 5 млн осіб, тобто близько половини населення країни.

Що потрібно враховувати

  • Чинне законодавство передбачає індексацію пенсій у солідарній системі, а регулярні виплати в рамках накопичувальної системи розраховуються один раз і не підлягає поправкам на інфляцію.
  • Солідарна система зміцнюється автоматично при зростанні економіки країни і пов'язаним з цим збільшенням кількості робочих місць і величини зарплат. Уряд може сприяти цим процесам, мотивуючи до легалізації зарплат.
  • В рамках нинішньої реформи мова не йде про підвищення пенсійного віку. До цієї ідеї обов'язково повернуться, але пізніше.

Всі подробиці в спецтемі Пенсійна реформа

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти