Пенсійна реформа: які головні виклики стоять перед Україною

11 грудня 2017 7:24

Анастасія Іщенко Анастасія Іщенко

В Україні кількість пенсіонерів майже зрівнялася з кількістю працюючого населення

Пенсійна реформа почала працювати в Україні з жовтня 2017 року. За цей час з'явилося дуже багато як противників, так і прихильників пропонованих змін. Сайт "Сегодня" розповідає, чому реформування пенсійної системи в країні було необхідним, що поки не вдалося зробити, які проблеми залишилися у Пенсійного фонду і як їх можна вирішити.

Чому пенсійну систему потрібно реформувати

Реклама

В ООН вважають, що процес старіння людей став однією з найзначущіших соціальних трансформацій ХХІ століття, яка впливає на всі сфери соціального розвитку. Про це йдеться в дослідженні центру Разумкова. У регіональному розрізі найгірші демографічні прогнози ООН приводить для населення Європи. Очікується, що тут кількість людей похилого віку зросте з 17,6% 2015 року до 27,6% 2050-го. Саме тому Європу називають "найпостарілішим" регіоном світу.

Головними причинами старіння населення називають зниження народжуваності, скорочення смертності та збільшення тривалості життя. Так, якщо 1980 року в світі було близько 4,4 млрд населення, з яких 383 млн становили люди похилого віку, то 2015-го на 7,3 млрд населення припадало 906 млн людей похилого віку. За прогнозами експертів, в 2050 року світове населення зросте до 9,7 млрд, а середня тривалість життя підніметься з 71,9 року до 76,9 року.

В Україні ситуація схожа. За останні десятиліття демографічна ситуація в країні значно погіршилася, а чисельність населення продовжує стрімко зменшуватися досі. 2015 року в Україні налічувалося 44,8 млн жителів, 22,6% з яких становило населення віком від 60 років. Згідно з прогнозами, 2050 року на 35,1 млн населення буде 31,5% людей похилого віку, а на 2100 року в країні залишиться близько 26,4 млн людей і 28,7% похилого віку.

Все це, за словами експертів, є головними факторами, через які пенсійні системи потребують негайних реформ.

Реклама

"За оцінками міжнародних організацій, сьогодні основним фактором, який підштовхує до реформування пенсійних систем, є системна демографічна криза. Саме демографічні проблеми, старіння населення визначені минулого року одним з десяти глобальних викликів, перед яким стоїть людство. Це стосується і України", – зазначає Ольга Піщуліна, провідний експерт соціальних і гендерних програм центру Разумкова.

Головні проблеми українського пенсійного фонду

Пенсійна система в Україні перебуває далеко не на найкращому рівні, і навіть після початку реформ залишає бажати кращого. Так, на думку міжнародних та вітчизняних експертів, які брали участь в дослідженні пенсійної реформи, однією з головних проблем в Україні є дефіцит Пенсійного фонду. Про це заявила провідний експерт соціальних і гендерних програм центру Разумкова Ольга Піщуліна.

"Якщо говорити відповідно до критеріїв фінансової стійкості, пенсійна система України навряд чи може бути названа такою. Незважаючи на те, що витрати на фінансування пенсій становлять одну з найбільших статей на соціальний захист – це близько 65%, проте, рівень пенсій наших громадян є одним з найнижчих в Європі. На думку і вітчизняних, і міжнародних експертів, однією з головних проблем в Україні, на яку звертають увагу, є дефіцит Пенсійного фонду", – повідомила Піщуліна.

Останнім часом дефіцит Пенсійного фонду в країні постійно зростає, хоча така проблема характерна не тільки для України, але і для країн Європейського Союзу. Щоправда, в Україні ця проблема, на думку експертів, з'явилася після зниження єдиного соціального внеску 2016 року.

 "Це ні для кого не відкриття, і до цього кроку ставлення неоднозначне. Ми дуже добре пам'ятаємо, як представники дрібного, середнього і великого бізнесу лобіювали таку ініціативу, і, з точки зору бізнесу, напевно цей крок був прийнятним. З точки зору широкої експертної громадськості як вітчизняних, так і міжнародних експертів, цей крок, м'яко кажучи, був непродуманий, в результаті він призвів до дефіциту бюджету пенсійної системи", – говорить Піщуліна.

Експерти зазначають, що ще один важливий показник з точки зору оцінки ефективності пенсійної системи – це коефіцієнт заміщення. Адекватність пенсійної системи визначається рівнем співвідношення пенсій із заробітною платою, яку отримували громадяни в процесі трудової діяльності. Цей показник в Україні також негативний: так, коефіцієнт заміщення має становити мінімум 40%, у нас же він наразі тільки близько 37%.

Крім того, на пенсійну систему впливають не тільки внутрішні, а й зовнішні чинники, тому що вона функціонує в макроекономічному середовищі, досягти прискорення розвитку якого так і не вдалося.

На думку експертів, вирішити пенсійну проблему в країні можна декількома способами:

- підвищенням страхового тарифу;

- зниженням розміру пенсій;

Реклама

- зниженням кількості пенсіонерів.

Водночас жоден з цих варіантів не може бути реалізований в країні.

Що таке другий рівень накопичувальної пенсійної системи і навіщо він потрібен

Суть другого рівня накопичувальної пенсійної системи (рівень перший, нагадаємо – солідарна система накопичення пенсій. – Ред.) полягає в тому, що кожен українець із зарплати відраховуватиме певну суму на державний рахунок, з якого потім отримуватиме додаткову пенсію.

За збереження грошей на цих рахунках має відповідати держава. А всі пенсійні фонди, які братимуть участь в системі, повинні бути учасниками Фонду гарантування вкладів фізосіб.

Не пропусти!
Який матч, які емоції! Україна стартувала на Євро: репортаж з Амстердама
В Амстердам на матч Нідерланди - Україна прехал наші фанати з усієї Європи
Реклама

В Україні є як прихильники, так і противники негайного введення другого рівня пенсійної системи. Наприклад, одним з противників став Міжнародний валютний фонд, зате підтримують ідею вітчизняні чиновники. Однак головний фактор, який заважає впровадженню такої ініціативи – відсутність державної відповідальності перед вкладниками.

"Визначальним фактором всього один – це відповідальність держави перед власними громадянами. Це гарантування державою збереження пенсійних внесків. Без такої відповідальності і гарантування – затія приречена на провал", – говорить Олександр Коваль, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень.

На думку експерта, успіх функціонування системи другого рівня неможливий без повного гарантування державою збереження пенсійних накопичень, причому, з урахуванням інфляції.

Зате третій рівень пенсійної системи (добровільна недержавна система пенсійних накопичень. – Ред.) в країні функціонує відмінно ще з 2003 року, щоправда, у людей немає мотивації для того, щоб вкладати добровільні внески до пенсійнихі фондів, які допоможуть забезпечити їх старість. Але зараз в Україні цією можливістю користується менше мільйона громадян, тому що поточні потреби перекривають можливість збирати гроші.

"Ми прекрасно розуміємо, що будь-які накопичення в національній валюті, коли інфляція вимірюється двозначною цифрою – апріорі безглузді. Не треба намагатися поліпшити систему третього рівня. Вона працює, як працює, так, тліє собі. У нинішніх умовах сподіватися на якийсь ривок немає сенсу. Потрібно просто чекати, може бути, зміниться економічна ситуація і добробут людей, і вони захочуть приєднатися до третього рівня", – резюмував Олександр Коваль.

Пенсійна реформа: що далі

Назвати пенсійну реформу провалом або досягненням досить важко. Експерти зазначають, що вона почала працювати тільки в жовтні, тому судити про підсумки поки що рано. Соціологи також пояснюють, що параметричні зміни приносять тільки короткочасний результат і не можуть вважатися повноцінною реформою.

На думку Лідії Ткаченко з Інституту демографії НАН, реформи потрібно проводити не поступово, а одночасно.

"Усі реформи повинні бути гармонійними і відбуватися одночасно. Не можна так, що ми робимо одну реформу, потім другу і т.д. Реформи або роблять всі відразу, або не робляться взагалі", – вважає Ткаченко.

Зазначимо, в в Пенсійному фонді днями розповіли про зростання середньої пенсії в Україні – так, в листопаді порівнянні з січнем 2017 року збільшилася на 41,1%, становлячи, таким чином, 2447,95 грн.

А двома тижнями раніше міністр соціальної політики Андрій Рева заявив, що в Україні готують нові пенсійні зміни.

За словами міністра, важливим питанням є забезпечення пенсіями українців, які мають великий стаж роботи, але через економічну ситуацію протягом усього життя отримували низькі зарплати: "Це люди, які все життя тяжко працювали в колгоспах за "трудодні", ті хто працювали санітарками та фельдшерами, і інші, які працювали по 30 років і більше".

Рева заявив, що сьогодні розглядаються механізми для збільшення рівня пенсійного забезпечення таких громадян.

"Прийнята пенсійна реформа є першим кроком уряду на цьому шляху. Отримані в результаті детінізації ресурси можна було просто розділити між усіма без вирішення питань, які призвели до проблем у пенсійній системі, але уряд пішов шляхом відновлення соціальної справедливості – пенсію мають право отримати ті, хто їх заробив", – зазначив міністр.

Всі подробиці в спецтемі Пенсійна реформа

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти