Відставка Смолія: як відреагувала економіка та що далі

В Україні сталася гучна відставка – "за власним бажанням" пішов глава Нацбанку. Звільнення Якова Смолія підтримала Верховна Рада. Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк, посли країн "Великої сімки", моментально заявили: це ставить під загрозу надійність реформ в Україні. Відставка Смолія розгойдала і курс гривні, яка за півтижня на міжбанку втратила 72 копійки.

У банківській системі незалежної України Яків Смолій працював від початку її формування. Перша посада – провідний інженер-програміст, адже за освітою він фахівець з прикладної математики. Розвитком IT займався і надалі, а ще захистив кандидатську, присвячену збереженню банківської інформації. Нацбанк очолив у березні 2018 року, до призначення майже рік виконував обов'язки голови. Смолій не такий медійний, як його попередниця Валерія Гонтарєва, але все ж він викликав бурхливу реакцію своїм рішенням піти у відставку.

"Протягом тривалого часу на Національний банк України здійснюється систематичний політичний тиск. Це унеможливлює ефективне виконання мною як головою покладених на мене обов'язків керівництва", – йдеться у заяві Смолія.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Відповідно до закону, в Україні не допускається втручання органів державної влади чи посадових осіб у діяльність Національного банку та його службовців. Під час процедури звільнення у Верховній Раді Яків Смолій заявив, що на нього тиснули протягом року. Втім, персоналій він так і не назвав.

"На більшості нарад, де були присутні представники народних депутатів, представники уряду, прем'єр-міністр, президент України, також їх радники, до Національного банку апелювати, що потрібно залити економіку грішми, потрібно встановити курс для тієї чи іншої категорії сектору економіки, потрібно поставити 11 % інфляції та 30 гривень курс за долар, тому що такі параметри закладені в державний бюджет ... ", – перерахував Смолій.

Втім, нардепи вирішили розвінчати міфи про емісію як виключно про друк нічим не забезпечених грошей.

"Емісія відбувається постійно, щоб вас це не шокувало. Постійно Національний банк емітує додаткові гроші, але потім він вилучає ці гроші через інструменти. А ось надрукувати велику кількість грошей, як це кажуть, по-перше, це популізм. По-друге, ми розуміємо, якщо надрукуємо велику кількість грошей, то важко зупинитися. І ми залазимо до кишені пересічної людини. Тому емісія породжує інфляцію", – пояснив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Проєкт президентського постанови про звільнення Смолія набрав необхідну кількість голосів. Але ще на етапі заяви про відставку реакція ринку та інвесторів була миттєвою.

Валютний ринок на заяву Смолія відреагував коливанням курсу. Але якщо в офлайн-обмінниках ніякого ажіотажу не спостерігається, то соцмережі відразу ж вибухнули песимістичними прогнозами щодо знецінення гривні та інфляції.

Для стабілізації курсу тільки за четвер Нацбанк продав 150 млн доларів, і це заспокоїло ринок. А от черговий випуск цінних паперів Мінфін відтермінував, пояснивши це необхідністю дати інвесторам час на роздуми. Йшлося про єврооблігації на 1,75 млрд доларів. Вони потрібні для покриття дефіциту бюджету в довгостроковій перспективі. Але, на цей рік грошей повинно вистачити, заявив міністр фінансів Сергій Марченко.

"Станом на 1 липня на Єдиному казначейському рахунку у нас безпрецедентно великий обсяг коштів – 75 млрд гривень в гривні і більше 2 млрд доларів США в валюті. Це дає нам можливість повністю контролювати ситуацію з державними фінансами. Забезпечувати всі наші зобов'язання перед міжнародними партнерами, перед громадянами , – запевнив Марченко.

Серед досягнень Нацбанку під головуванням Смолія в експертному середовищі називають стабільність золотовалютних резервів (28 млрд доларів) і низьку інфляцію. А ось зміцнення національної валюти зазнало критики: вітчизняний експорт недоотримав за минулий рік десятки мільярдів гривень. А зниження облікової ставки до рекордних 6%не обернулася доступними кредитами для малого і середнього бізнесу.

"Основна претензія – це запуск кредитування, яке потрібно забезпечити, і запуск економічного зростання. Якщо НБУ не готовий цим займатися, зрозуміло, що потрібна зміна глави Нацбанку. Лякаючи наслідками – "долар по 100", "гривні у нас більше немає", тощо, вони повністю дискредитують Національний банк як інституцію. Я вважаю, що Національний банк є інституцією, тому зміна глави в принципі не особливо повинна вплинути, зокрема, на курс гривні", – вважає експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Данило Монін.

Кандидатуру нового глави НБУ обіцяють оприлюднити через кілька днів. Уже складений шорт-лист претендентів, які задовольняють міжнародних партнерів, повідомив в ефірі "Свобода слова" прем'єр Денис Шмигаль. До нового призначення обов'язки голови Центробанку буде виконувати Катерина Рожкова.