Відставка голови ПриватБанку: чому Шлапак вирішив піти і як це позначиться на банківській системі

Голова правління ПриватБанку Олександр Шлапак має намір покинути свій пост. Наглядова рада банку може розглянути його заяву наприкінці липня. До тих пір Шлапак виконуватиме свої обов'язки. На думку експертів, на банківській системі його відставка не позначиться, так само як і те, хто прийде йому на зміну.

Як повідомляє прес-служба ПриватБанку, Шлапак в повній мірі виконав поставлені перед ним завдання щодо стабілізації ситуації в банку і проведення аудиту його фінансового стану.

"Згідно повідомлення Наглядової ради ПриватБанку, Олександр Шлапак прийняв виклик очолити найбільший в країні банк відразу після переходу до державної власності, в період великих ризиків і невизначеностей. Завдяки успішній програмі антикризового менеджменту під керівництвом Олександра Шлапака банк був стабілізований, і було забезпечено його стабільний розвиток", – йдеться в повідомленні.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Чому Шлапак йде

Рішення Шлапака покинути пост голови правління ПриватБанку – це, швидше за все, його ініціатива, розповів "Сегодня" політолог Володимир Фесенко. Так, на чолі банку він виконав завдання перехідного періоду, стабілізував ситуацію, але залишатися надовго і вирішувати вже інші проблеми він не хоче, вважає експерт. Крім того, існує ймовірність, що Шлапак спочатку погоджувався очолювати банк тимчасово, зазначає він.

"Мені здається, що це, скоріше, його рішення. Він розуміє, що навколо ПриватБанку після націоналізації дуже багато конфліктів, досить багато протиріч. І, хоча вдалося вирішити перший шар проблем, все одно чимало проблема залишається, – каже Фесенко, – Він, скоріше, кризовий менеджер, дуже ефективний, дуже професійний, але він не хоче брати на себе надмірне навантаження і залишатися надовго. він, скоріше, виконує певну роботу, вирішує найскладніші проблеми, потім йде. Ось це його стиль".

Більш того, експерт зазначає, що, за деякими даними, у Шлапака є проблеми зі здоров'ям.

На думку економічного експерта Бориса Кушнірука, спочатку призначення Шлапака на посаду голови правління ПриватБанку було логічним – він не тільки хороший фахівець, але і до цього працював в структурі. У зв'язку з цим у нього була вибудувана історія відносин з власниками ПриватБанку. Однак, з огляду на, що після націоналізації ПриватБанку ситуація в відносинах між попередніми власниками і нинішніми – державою – непроста, вона веде до того, що Шлапак повинен зайняти конфронтаційну позицію щодо попередніх, вважає експерт.

Другий аспект – те, що Шлапак був хорошим виконавцем, але не реальною першою особою в банку, зазначає Кушнірук. Більш того, частина проблем була в тому, що члени правління були призначені до нього, тобто не були його людьми. Він опинився в ситуації, в якій йому було не дуже комфортно. На думку експерта, ці фактори стали причиною його бажання покинути пост. Більш того, інформація про можливу відставку Шлапака з'явилася ще в лютому-березні 2017 року, зазначає експерт.

Ще однією причиною відставки голови правління ПриватБанку могло стати те, що він готується очолити Національний Банк України, вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак.

"Те, що саме зараз Шлапак подав у відставку, можливо, пояснюється тим, що його готують на посаду голови НБУ", – розповів він, – Він не є самостійним гравцем. Він виконавець, тому як йому скажуть – так він і діє – як з приводу призначень, так і з приводу звільнень".

На думку політолога Володимира Фесенка, така можливість не виключена, але питання полягає в тому, чи погодиться він це зробити.

"Якщо його вмовлять, якщо він сам вважатиме, що нинішня ситуація в Нацбанку дозволить йому працювати в щадному режимі і що йому вдасться уникнути тих проблем і протиріч, з якими зіткнулася Гонтарева (голова НБУ Валерія Гонтарева, яка також подала у відставку. – Авт.) – тоді він погодиться. якщо ні, якщо він буде розуміти, що це той же "електричний стілець", на якому сиділа Гонтарева, і вчасно пішла звідти, – то навіщо сідати?" – каже Фесенко.

Крім того, в цьому питанні потрібно розуміти, чи готовий президент України Петро Порошенко підтримати його кандидатуру. Незважаючи на те, що протиріч у їхніх стосунках немає, питання узгодження особистісних і політичних інтересів завжди делікатне, зазначає Фесенко.

Втім, на думку Кушнірука, головою НБУ повинен бути макроекоекономіст, а не банкір. Крім того, керівник регулятора повинен бути самостійним, щоб мати можливість відстоювати свої позиції і, з одного боку, забезпечити стабільність національної валюти, а з іншого – сприяти розвитку економіки.

За інформацією прес-служби ПриватБанку, заяву Шлапака про звільнення Наглядова рада банку може розглянути наприкінці липня. За словами експертів, саме цей орган затвердить її формально, однак де факто рішення прийматиметься на рівні глави уряду або президента.

"Формально буде рішення Наглядової ради. Саме цей орган прийматиме рішення про зняття і призначення. Але ми розуміємо, що цей орган
виконуватиме рішення, яке буде неофіційно прийнято президентом і прем'єр-міністром", – говорить Кушнірук.

Ще одним питанням залишається і те, хто замінить Шлапака на посаді голови правління ПриватБанку. Як вважає Андрій Новак, кандидатура наступника не є особливо важливою в ситуації, що склалася.

"Це абсолютно не має значення, тому що це також буде виконавець тієї стратегії, яку вибрав президент і верхівка – докапіталізації ПриватБанку і його продажу", – сказав він.

На банківській системі відставка Шлапака не позначиться

Банківська система України не відчує зміну керівника ПриватБанку, вважають експерти. За словами Володимира Фесенка, Шлапак зумів стабілізувати ситуацію в ПриватБанку. Хоч він і не вирішив всі проблеми з ним, нинішня ситуація виглядає набагато менш критичною, ніж вона була наприкінці минулого року. Тому відставка Шлапака не стане причиною появи нових, зазначає він.

"Ситуація ніяк не зміниться, тому що уряд фактично вже залив туди приблизно 116 мільярдів і ще 38,5 мільярда сказав залити. З точки зору формальної ліквідності банку банк буде ліквідним. Інша справа, що це все робиться з нашої з вами кишені, тому що це з бюджету, і буде державним боргом, а виплачувати цей борг доведеться всім громадянам України", – зазначає Борис Кушнірук.

Нагадаємо, ПриватБанк був націоналізований в грудні 2016 року. Вся процедура відбулася за 72 години. Причиною стало те, що "Приват" не зміг виконати програму докапіталізації. У Мінфіні та НБУ вже тоді заявляли, що перехід до держвласності був єдиним можливим варіантом порятунку фінустанови. Водночас колишній бенефіціар "Привату" Ігор Коломойський запевняв, що ПриватБанк став жертвою "свавілля НБУ". Зараз Коломойський оскаржує націоналізацію ПриватБанку в суді.

Після націоналізації ПриватБанку 19 грудня 2016 року наприкінці 2016 року – на початку 2017 року уряд вже докапіталізувала його на 116,8 млрд грн. У червні 2017 року Кабінет міністрів України на підставі висновків незалежного аудитора Ernst & Young (EY) прийняв рішення про докапіталізацію ПриватБанку ще на 38,5 млрд грн.