Чи залишаться заробітчани в Україні піднімати економіку

Карантин в європейських країнах змусив повернутися додому близько двох мільйонів українців, які працювали за кордоном. Здавалося б, це чудова нагода вирішити проблему дефіциту робочої сили у нас і почати, нарешті, піднімати економіку. Але чи зможе Україна утримати працездатних і працелюбних українців? Чи після закінчення карантину в Європі вони знову виїдуть на заробітки?

На що розраховують економісти

До сих пір точно не відомо, скільки українців виїжджають за кордон на заробітки. А вже тим більше складно сказати заздалегідь, хто з них вирішить повернутися в Європу, а хто залишиться на батьківщині. Але попередні підрахунки все ж ведуться, прогнози робляться. Хоча б тому, що гроші, що надсилаються трудовими мігрантами в Україні, істотно пожвавили внутрішнє споживання і економіку в цілому. За даними МВФ, у 2018 році українці, що працюють за кордоном, привезли чи передали в Україну 14 млрд доларів, у 2019-му – рекордні 16 млрд доларів. В НБУ інші підрахунки: 11 млрд у 2018 році і 12 млрд – в 2019-му.

У недавньому консенсус-прогнозі Мінекономіки одне з питань експертам стосувалося якраз перспектив трудових мігрантів. На питання "Яка частина трудових мігрантів повернеться на роботу за межі України після завершення пандемії" більшість експертів – майже 75% – вибрали відповідь "50-90%".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Також переважна кількість експертів вважають, що обсяг приватних грошових переказів в Україну в цьому році скоротиться в середньому до 5,6 млрд доларів. Це удвічі менше тих сум, які прийшли в Україну в 2019 році за версією НБУ і втричі менше сум, які нарахували в МВФ. А значить, або трудові мігранти "застрягнуть" в Україні на півроку і більше, або виїдуть за кордон після карантину не всі.

Прогнози учасників консенсус-прогнозу щодо приватних переказів в Україну в 2021 році також не дотягують до тієї суми, яку отримала Україна в 2019-му. Більшість експертів вважають, що в наступному році трудові мігранти надішлють до України близько 8 млрд доларів. Якщо припустити, що тоді вже не буде таких спалахів коронавірусу і карантинів, це означає, що, на думку більшості експертів, працювати за кордоном у 2021 році будуть тільки близько 50-60% тих, хто працював там раніше. Навіть оптимісти (ті, хто вважає, що відновлення економіки після карантину в світі відбудеться досить швидко) на цей рік дали прогноз щодо грошових переказів у середньому 9,5 млрд доларів, а на наступний рік – 12 млрд. Що також означає: на думку економістів-оптімістов, трудової міграції з України в колишніх обсягах вже не буде.

Правда, з яких причин – через зниження потреби в робочій силі в самій Європі чи через те, що люди вважатимуть вигідним залишитися в Україні, – консенсус-прогноз не дає на це відповідь.

Плюс 500 тисяч робочих місць

Нещодавно прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про намір вже в травні створити в Україні 500 тисяч нових робочих місць. Правда, інформація про те, що це будуть за робочі місця і для кого, надходить суперечлива.

Вперше прем'єр назвав цю вражаючу цифру в програмі "Свобода слова Савіка Шустера" на телеканалі "Україна" в середині квітня.

"Уже в травні завдання стоїть створити 500 тис. нових робочих місць, щоб Україна не опинилася на порозі ще глибшої економічної кризи", – сказав Денис Шмигаль.

16 квітня під час робочої зустрічі з представниками дорожньо-будівельних компаній прем'єр, кажучи про нові робочі місця, згадав українців, які повернулися із заробітків з-за кордону.

"Ми попередньо домовилися, що левова частина фахівців, задіяних в роботах (з будівництва доріг. – Авт.), повинні бути громадянами нашої держави. Адже в цей час, коли стільки українців повернулися додому, ми повинні забезпечити їх роботою" , – сказав прем'єр-міністр.

А ще через тиждень Денис Шмигаль говорив про те, що ці 500 тисяч робочих місць – фактично для некваліфікованих працівників ("дуже прості"). І їх призначення – дати людям "можливість місяць-два-три протриматися в умовах існуючих обмежень" (тобто карантину).

При цьому прем'єр заявив, що скористатися цими вакансіями українці зможуть "відразу після пом'якшення і завершення карантину". За словами Дениса Шмигаля, вакансії можуть виникнути "в соціальній сфері, комунальній сфері, бюджетній чи в сферах з невеликою заробітною платою".

Зокрема, в дорожній сфері, за розрахунками уряду, при нинішньому рівні фінансування (80 млрд грн заплановано на 2020 рік) додатково можна буде створити 20 тисяч робочих місць і ще 150 тисяч – в супутніх галузях.

Що стосується зарплат на нові вакансії, суми також називаються різні. Одного разу були названі орієнтовні суми 6-8 тис. грн, іншого разу (в одному з інтерв'ю) говорилося вже про 600 євро, тобто про 17 тис. грн.

Додамо, що нові робочі місця в уряді розглядають не просто як заробіток для людей, які втратили роботу в зв'язку з карантином, а й як плацдарм для відновлення економіки після кризи.

Секретар Ради з питань економічного розвитку України, яка була створена 8 квітня цього року для подолання наслідків епідемії, заступник директора Націнституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло каже, що створення робочих місць буде актуальним після зняття хоча б деяких карантинних обмежень.

"Ми подаємо свої пропозиції і отримуємо якісь агреговані документи від служби прем'єра. Сьогодні немає якоїсь конкретної програми, пов'язаної зі створенням робочих місць. Згідно з графіком роботи Ради, зараз першочергове завдання – розробити умови смарт-карантину, тобто поетапного запуску економіки, відновлення економічної активності при поступовому запуску карантинних обмежень. На наступному етапі Рада повинна буде розробляти пропозиції – по відновленню економічної динаміки, розвитку конкурентоспроможності і т. д., тобто довгострокові, стратегічні речі. Створення робочих місць – це теж довгостроковий проект, який, як я розумію, буде впроваджуватися вже після того, як відбудеться запуск економіки. Тому що говорити про це сьогодні, коли навіть існуючі робочі місця не заповнені через карантинні обмеження, – несерйозно", – каже Ярослав Жаліло.

За його словами, створення робочих місць буде проходити поетапно.

"У короткостроковому періоді мова йде про те, щоб дати можливість заробити тим людям, які втратили роботу в результаті карантинних обмежень. У тому числі частині трудових мігрантів, які повернулися в Україну і не можуть виїхати назад. І в короткостроковому періоді дійсно була пропозиція, щоб це були робочі місця малокваліфіковані, на кшталт громадських робіт. Це може бути робота на будівництві, робота з благоустрою в рамках громад. Якщо люди мають відповідну кваліфікацію, вони можу бути зайняті в службах допомоги тим, хто знаходиться на самоізоляції, на посадах для молодшого медичного персоналу, в дорожньому будівництві тощо. Створення таких робочих місць необхідно, тому що є певна кількість людей, які потребують засобів для існування і можуть взятися за таку роботу. Але я, як експерт, не впевнений, що знайдеться велика маса людей, які будуть готові зайнятися такою роботою. У Центрах зайнятості з початку карантину додатково зареєструвалися вже близько 118 тисяч безробітних. Зрозуміло, що частина з них зареєструвалися тимчасово, просто для отримання допомоги на період карантину, і вони навряд чи підуть на громадські роботи. Але інші готові будуть зайняти ці робочі місця. Крім того, в Україну повернулися приблизно 2 млн трудових мігрантів, і якась частина з них, напевно, теж потребували б подібнї роботи", – говорить Ярослав Жаліло.

Створення більш кваліфікованих і більш високооплачуваних робочих місць, за словами Ярослава Жаліло, вимагає вже значних інвестицій і буде залежати від приходу цих грошей в Україну.

"Створення одного робочого місця не відбувається після клацання пальця. Воно коштує, за різними підрахунками, близько 500 євро і вище, причому це якщо говорити про некваліфіковані робочі місця. Створення робочих місць для кваліфікованої праці коштує вже десятки тисяч євро. Сюди входить і придбання відповідного обладнання, і т. д. А названа зарплата в 600 євро – це цифра, яка виникла в результаті підрахунків, на яку зарплату в середньому можуть претендувати трудові мігранти за вирахуванням витрат на проживання тощо. Зрозуміло, що ця цифра умовна, але такі підрахунки проводилися і раніше", – підкреслює експерт.

Виїхати на заробітки під час карантину складно

У Європі вже зараз, незважаючи на пандемію, готові прийняти українських заробітчан. Але виїхати на заробітки під час карантину проблематично. Регулярні пасажирські перевезення скасовано. Масові чартерні рейси Україна поки також не планує організовувати. Про це, зокрема, заявив на брифінгу міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Читайте також:

Країни ЄС просять повернути українських заробітчан: Кулеба дав відповідь

Однак ціла низка європейських країн готові самі організовувати чартерні авіарейси для робітників з України. Що свідчить про те, наскільки велика в Європі потреба в робочих руках. Наприклад, чартерні рейси для українських заробітчан, які готові збирати полуницю, вже організувала Фінляндія. Планує перевозити українців чартерами і Польща. В одній з українських авіакомпаній повідомили, що подібні рейси очікуються в Німеччину та Англію.

Експерти не впевнені, що в Україні залишиться великий відсоток заробітчан

Ярослав Жаліло визнає: українська економіка поки не в змозі працевлаштувати всіх трудових мігрантів.

"Чи вдасться утримати певну частину трудових мігрантів в Україні? Якщо відновиться можливість працювати за кордоном, я думаю, ця частина буде невелика. І, тим не менш, вона буде. Крім того, треба розуміти, що й попит на українських трудових мігрантів в тих обсягах, як це було в минулі роки, буде відновлюватися повільно. І я не впевнений, що в цьому році він відновиться. Тому цим людям доведеться якось шукати себе тут, на внутрішньому ринку праці. Але всіх трудових мігрантів ми, звичайно ж, не повернемо зараз в країну і не працевлаштуємо їх. Економіка поки не в змозі цього зробити. Але якщо ми зможемо принаймні частині цих людей запропонувати роботу тут, це буде злам формату поведінки. Вони звикли, що тут роботи немає, тому вони змушені їхати кудись за кордон і там нехай в поганих умовах, але працювати. А якщо показати, що тут теж вже можна заробляти гроші, я думаю, частина людей змінять свою поведінку і залишаться тут. Хоча повторюся: я не думаю, що частка цих людей буде великою".

Павло Кравчук, експерт ГО "Європа без бар'єрів", також вважає, що налагоджена система залучення українців до робіт за кордоном не розвалиться за декілька місяців карантину. А значить, після ослаблення обмежень багато хто намагатиметься повернутися туди, де заробляли раніше.

"Передумови для повернення трудових мігрантів за кордон є. По-перше, зараз починається період сезонних робіт, і частина країн ЄС надзвичайно потребують залучення в цей сектор іноземців, в т. ч. українців. Теоретично українців, які зараз не можуть приїхати до Польщі, могли б замінити поляки, українці, що залишилися в Польщі, або інші іноземці. Але польським фермерам, наприклад, вигідніше мати справу з українськими працівниками, які приїжджають з року в рік і вже мають серйозний досвід у своїй сфері, яких не треба вчити заново. Крім того, є така річ, як інерція. Масова трудова міграція – це окремий соціальний інститут зі своєю налагодженою інфраструктурою і алгоритмами функціонування. Двох місяців розриву недостатньо, щоб відразу все переналаштувати. Люди, які вже мають такий досвід, і далі будуть прагнути шукати роботу за кордоном за відсутності гідних альтернатив тут. Щоб це змінити, недостатньо навіть просто створити робочі місця – потрібна функціональна система реінтеграції трудових мігрантів, яка б сприяла адаптації тих, хто повернувся з-за кордону. Йдеться і про психологію, і про інформаційну політику, і про визнання кваліфікації, освіти для дітей і т.д.", – каже Павло Кравчук.

Наскільки серйозною є на сьогоднішній день проблема безробіття в Україні, дивіться в сюжеті: