Пересічного українця не торкнуться нововведення податкової амністії – або, як ще кажуть, одноразового добровільного декларування, яке стартувало 1 вересня. Це нововведення було задумано для багатих, які не в змозі пояснити походження свого майна або банківських рахунків. Так вважає експерт з податкового планування Олексій Тройніков. Його думка наводиться в матеріалі "Сьогодні" – "Податкова амністія з 1 вересня – не безплатна. Скільки і кому доведеться платити".
"Звичайні українці – це не цільова аудиторія закону для податкової амністії. Автори закону не розшукуватимуть в деклараціях старий автомобіль або прабабусину каблучку. Я не думаю також, що держава може влаштувати "показову порку" десятків простих українців, які не задекларували якесь невеличке майно. Державі це не потрібно, – каже Тройніков.
На думку експерта, таке завдання взагалі не можна назвати таким, що може бути здійснено, оскільки для тотальної перевірки українців буде потрібно мати цілий штат співробітників фіскальних органів, а на це у держави немає ресурсів.
Але якщо, наприклад, пенсіонер, який одержує 4-5 тисяч гривень пенсії, раптово за документами стає власником нового автомобіля Lexus, нехай навіть за кермом онук – то таке приховувати не варто. У податкових органів питання з'являться цілком справедливо. І потрібно розуміти, що відповідальність несе юридичний власник або співвласник автомобіля, квартири, картини і так далі. Це потрібно розуміти і чоловікові або дружині власника незадекларованого автомобіля, квартири, предметів мистецтва тощо", – попереджає Олексій Тройніков.
Більшості українців декларувати нема чого
Податкова амністія, яка стартувала в Україні з 1 вересня, передбачає декларування:
- Об'єктів нерухомості.
- Транспортних засобів – автомобілів, яхт, літаків.
- Цінних паперів (акцій, ОВДП), частин або паїв у майні юридичних осіб, інших корпоративних прав.
- Будь-яких джерел отримання дивідендів чи інших видів доходу (наприклад, депозит у банку).
- Прав інтелектуальної власності (винаходи, право власності на товарні знаки та ін.).
- Пам'ятних монет і банкнот.
У декларації потрібно вказувати не тільки власне майно, а й таке, на яке поширюються права спільної власності. При цьому готівкові кошти не підлягають декларуванню. Також від декларування звільняються:
- Активи, сумарна вартість яких менше 400 тис. грн.
- Нерухомість, сумарна площа якої менше 120 кв. м (квартири) або 240 кв. м. (приватні будинки).
- Нежитлова нерухомість, що не перевищує 60 кв. м.
- Земельні ділянки площею менше 2 га.
- Якщо у власності знаходиться лише один транспортний засіб.
Детальніше про нюанси декларування – в сюжеті Східного міжрегіонального управління ДФС:
Читайте також:
- Чому не потрібна декларація готівкових коштів? Виявляється, це зовсім не спрощує життя тим, хто має намір приховувати свої доходи.
- Що буде, якщо не декларувати готівкові заощадження? Нічого. Але тільки допоки ви не захочете купити за ці гроші щось істотне. Скажімо, квартиру, дачу або автомобіль. Як ця схема працюватиме?