Обов'язкові чеки: чому дрібний бізнес проти

Ухвалені парламентом в п'ятницю, 20 вересня, закони, що стосуються підприємців, викликали у них обурення, обурення і навіть акції протесту. Низка підприємців і аналітиків побачили в них наступ на малий бізнес, посилення податкового і фіскального тиску на "спрощенців", хоча очікували від нової влади якраз протилежного. На думку противників "бізнес-законів", в результаті підприємці мало того, що не вийдуть з тіні, а навпаки: підуть в тінь. Постраждають і споживачі товарів і послуг, вироблених дрібним і середнім бізнесом. Деякі заявили навіть, що більше не можна буде платити через інтернет, а також здійснювати накладені платежі.

Що це за закони

Хвилювання в середовищі підприємців викликали взаємопов'язані між собою закони "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" (реєстраційний №1053-1) і "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" (№1073).

Як уже писав сайт "Сьогодні", законопроект №1053-1, зокрема, передбачає, що підприємці, які не можуть або не хочуть купувати звичайні реєстратори розрахункових операцій (РРО, або касові апарати), зможуть тепер використовувати електронний "касовий апарат" і електронні чеки – тобто спеціальний додаток з аналогічними функціями, який обіцяють зробити безкоштовним. При цьому кожен продаж товару або послуги повинен буде підтверджуватися чеком.

А одне з нововведень законопроекту №1073 – введення незвичайного для України принципу контролю за продавцями: за допомогою покупців. Покупці отримають можливість повернути гроші, сплачені за товар або послугу (отримати кешбек), якщо повідомлять до фіскальних органів, що продавець при цьому не видав (або видав неправильний) чек. У народі цей механізм вже охрестили "стукацтвом".

Про яке "посилення тиску" кажуть підприємці?

В принципі, обов'язок для підприємців видавати чеки передбачений законодавством і зараз. Тож в цьому сенсі ухвалені закони практично нічого не змінюють – не звужують і не розширюють сферу застосування закону про РРО, де перераховані категорії підприємців і товарів, для яких видача фіскальних чеків є обов'язковою.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Ці закони не змінюють модель оподаткування безпосередньо, але за рахунок введення додаткового контролю вони фактично примушують підприємців сплачувати ті податки, які передбачені законом", – каже економічний експерт Борис Кушнірук.

Це підтверджує і один з авторів згаданих законопроектів – голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. На цій підставі він відкидає припущення про те, що після набуття чинності нових законів для споживачів стануть недоступними онлайн-покупки або оплата посилок готівкою при отриманні.

"Законопроекти №1053-1 і №1073 не змінюють правила проведення операцій з РРО для товарів (послуг), які були замовлені попередньо з відстрочкою платежу або розрахунки за якими були проведені в онлайні. Ще з 2014 року статтею 3 Закону про РРО (від 06.07.1995 № 265/95-ВР) передбачено, що суб'єкти господарювання зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. На сьогодні роз'яснено порядок проведення таких операцій. Так, підприємство може вкладати чек разом з товаром. Або видачу відповідного розрахункового документа здійснюватиме посередник (пошта)", – говорить Данило Гетманцев.

"Суворість наших законів компенсується їх невиконанням"

Наразі на невиконання закону про РРО часто закривають очі (щодо цілої низки товарів і послуг). Тепер же запропонований в законопроектах механізм контролю зробить виконання цього закону обов'язковим. Саме це і не сподобалося багатьом підприємцям. Зокрема, вони порахували несправедливим, що проголошені новою владою принципи "закон один для всіх" і "платити податки повинні всі" насамперед торкнулися не великого, а дрібного бізнесу.

"У нас звикли як? Суворість законів компенсується їх невиконанням. Намагатися контролювати все – це можна зробити тільки в країнах зі сформованими інститутами, сформованим поведінкою суспільства. А коли вони не сформовані... Це не формується за 5 або 10 років, це формується поколіннями – щоб люди звикли, що ти не можеш порушувати закон, навіть коли тебе за це не зловлять. Так навіщо намагатися суто механістичним способом почати контролювати те, що контролювати не вдасться? Потрібно створювати таку систему оподаткування, яка не вимагає повального контролю", – вважає Борис Кушнірук.

Експерт визнає, що нові закони дійсно можуть розв’язати низку проблем. Наприклад, припинити практику використання спрощеної системи оподаткування для ухиляння від податків. Однак він переконаний, що ніхто не зміг змінювати "правила гри", не переглянувши одночасно податкове законодавство. Наприклад, щоб вирішити проблему з "чорним" і "сірим" імпортом, Борис Кушнірук пропонує максимально спростити і здешевити ввезення до країни сировини і напівфабрикатів, знявши повністю мита і надаючи відстрочку у сплаті ПДВ. А продаж готової продукції, навпаки, жорстко контролювати – наприклад, за допомогою індивідуального електронного номера, який дозволить простежити рух товару. За багатьма категоріями товарів і послуг він вважає правильним замінити ПДВ податком з продажів (зокрема, в сфері громадського харчування).

""Для країн з перехідною економікою потрібно зменшувати так зване фіскальне навантаження. Ми не можемо забезпечити конкурентність української економіки за рахунок високотехнологічних виробництв. Ми можемо зробити це тільки за рахунок зменшення прямих податків. Значить, нам потрібно переглянути прямі податки для малого бізнесу в бік зменшення", – переконаний Борис Кушнірук.

Зазначимо, що в понеділок, 23 вересня, в Раді зареєстрували проект постанови № 1053-1-П про скасування зазначеного рішення парламенту. Того ж дня документ передали на розгляд керівництву. До розгляду проекту постанови спікер не може підписати законопроект № 1053-1 та передати його на підпис президентові.

Нагадаємо, новини "Сьогодні" писали, що Рада прийняла в цілому законопроект № 1073 про кешбек, який вводить з 1 жовтня 2020 року компенсацію покупцеві вартості покупки в разі виявлення порушення при проведенні розрахункової операції.

Раніше депутати і підприємці обмінялися думками з приводу планованих у Податковому кодексі нововведень.