Про курс долара, депозити та коронавірус: інтерв'ю з Дмитром Сологубом, частина 2

4 березня 2020, 07:55

Олександра Романюк Олександра Романюк

Заступник голови Нацбанку розповів, чим Україна схожа на Польщу 20-річної давності і назвав причини падіння промисловості

Сайт "Сьогодні" продовжує спілкуватися із заступником голови Національного банку України Дмитром Сологубом. У першій частині інтерв'ювін розповів нам про стан економіки за минулі роки, інфляцію і недовиконання бюджету. Цього разу поговоримо про те, як справи з нашою економікою зараз і чого очікувати в найближчій перспективі.

Реклама

- Нацбанк не разово заявляв, що його мета – інфляція 5% плюс-мінус один. Однак за підсумками 2019 року вона знизилася до 4,1% і продовжує знижуватися. Чи буде регулятор доступними методами стимулювати збільшення інфляції?

- Щоб повернути інфляцію в нормальне русло, Нацбанк саме і знижує облікову ставку, причому досить активно. Це робить гроші в економіці дешевшими, що сприятиме зростанню споживання і призведе до певного зростання інфляції.

Ми очікуємо, що впродовж першого півріччя 2020 року інфляція залишиться досить низькою, якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року. А в другому півріччі вона прискориться, і ми побачимо до кінця року близько 4,8%.

Ще раз уточню: цифра може виявитися трохи більшою або трохи меншою, але тенденція, яку ми очікуємо, – це низька інфляція в найближчі кілька місяців, а потім поступове прискорення до приблизно 5%. Для нашої економіки – це оптимальний рівень інфляції.

Реклама

- За рахунок яких товарів станеться це уповільнення, а потім прискорення?

- Зараз ми бачимо дефляцію за комунальні послуги, за цінами на бензин, щодо одягу і взуття, в основному імпортних. Ми бачимо також тенденцію зниження темпів зростання цін на сирі продукти харчування.

Що стосується прискорення, чимало чого залежить від врожаю. Специфіка нашої інфляції, в порівнянні з іншими країнами, в тому, що у нас велика частка продуктів харчування в споживчому в кошику – понад 40%. У Чехії, для порівняння, менше 20%. Відповідно, погодні ефекти у нас впливають більше на загальний індекс інфляції, тому що частка тієї ж цибулі або тієї ж картоплі в нашому кошику значна.

- Деякі експерти вже говорять, що в зв'язку з незвично теплою зимою можливі проблеми з урожаєм.

- Ви знаєте, я щороку чую про те, що через погоду у нас можуть виникнути проблеми з врожаєм. Але ми постійно спілкуємося з фахівцями, і аграрії дану погоду для озимих вважають позитивною. Вологи, може бути, й менше, ніж зазвичай взимку, але вона все ж таки є, і морози по рослинах не б'ють. Найгірше для сільського господарства – це морози без снігового покриву.

Реклама

- А для овочів і фруктів?

- Я не фахівець із сільського господарства, але не думаю, що нинішня погода ще має якесь значення для майбутнього врожаю. Ми говоримо про ті культури, які вже посіяли, озимі. Щодо інших культур покаже погода в той період, коли вони сіються і визрівають.

/ Фото: Игорь Рец, Сьогодні

- Якщо повернутися до прогнозів. Падіння промисловості, яке зіграло свою роль в тому, що оптимістичні прогнози не здійснилися, – коли ви побачили вплив цього фактора?

Реклама

- Дійсно, прогнози щодо динаміки української промисловості були трошки кращі. Але вони не враховували такого значного негативного світового ефекту, який вплинув на всі країни. У 2019 році в більшості країн були негативні темпи зростання промислового виробництва. Хтось упав більше, хтось менше, але Україна з -1,8% точно не стала чемпіоном з падіння.

Чим це було викликано? Всю другу половину минулого року на світову економіку впливало очікування двох великих ризиків: Brexit і торговельної війни між США і Китаєм. У розвинених країнах економіка досить стабільна, там інвестори звикли планувати на багато років вперед. Ми в Україні поки так не живемо, на жаль. У нас криза, відновлення, потім знову криза ... А тепер уявіть, що люди, які довгий час жили в ситуації стабільності, опинилися перед загрозою таких двох великих ризиків. Адже ніхто не знав, коли відбудеться Brexit, в якому вигляді, як потім платитимуться податки і чи збережуться взагалі якісь взаємини між Європою і Великою Британією. Те ж і з торговельною війною: ніхто не знав, як домовляться США і Китай. А це ж дві найбільші економіки, і всі компанії в тій чи іншій мірі залежать від них. Внаслідок світовий ефект від цих двох ризиків виявився сильнішим, ніж ми прогнозували.

- Чи будете ви в своєму новому прогнозі робити корективи в зв'язку з поширенням коронавірусу?

- З огляду на те, що Китай – це велика економіка і для нас важливий торговий партнер як з експорту, так і з імпорту, безумовно, ми ці речі аналізуємо. Що ми поки бачимо? Вже було кілька хвиль впливу на фінансові ринки. Ці ринки більше залежать від настрою, там люди купують і продають облігації або акції на очікуваннях. І ми бачили негативний сплеск, коли почали розростатися перші новини. Потім ситуація покращилася, але буквально днями пішов новий негативний сплеск, що пов'язаний з новинами з Італії. Але реакція фінансових ринків зазвичай короткострокова. Якщо ситуація нормалізується, то, швидше за все, ринки, як-то кажуть, відростуть назад.

Одночасно ми бачимо вже перші сигнали того, що китайська економіка сповільнюється. І це впливає на економіку торгових партнерів Китаю. Але Україна, швидше за все, виявиться не в першій групі впливу. У першій групі впливу ті країни, які потужно вбудовані у виробничий ланцюжок Китаю. У нас, звичайно, близько третини експорту руди йде до Китаю, тобто ми теж залежимо від китайської промисловості. Але майже 50% нашого експорту – це харчова продукція в різних її компонентах. А цей сегмент страждає все ж таки менше. Там можуть бути логістичні проблеми, але не більше.

Ще один важливий аспект – ціни. Поки ми бачимо, що ефект падіння цін на наш імпорт (в першу чергу на нафту і газ) значно переважує ефект падіння цін нашого експорту (тих самих чорних металів і руди). Тобто поки значних негативних тенденцій через коронавірус ми не бачимо.

- А чи бачите ви ризики того, що реальний курс валют знову не відповідатиме прогнозному? Якщо ж долар подорожчає до рівня, визначеного в бюджеті, підвищуться ціни на імпортні товари, адже вони становлять значну частку в споживчому кошику. Зрештою інфляція може вийти за межі заданого коридору.

- У Нацбанку є механізм впливу процентною ставкою. Якщо ми будемо бачити якийсь інфляційний тиск на курс, так, ми будемо впливати процентною ставкою. Але просто сказати, що курс зросте, а за ним інфляція потягнеться – це занадто спрощений погляд на речі, я б сказав.

Якщо ми подивимося на динаміку курсу в цьому році, ми побачимо, що амплітуда коливання на міжбанківському ринку вже склала від 23,6 до 25,1 грн за долар, а на готівковому ще більше. Така амплітуда коливання, начебто, широка, але, якщо подивитися на показники коливань – або, що називають економісти, волатильність обмінного курсу, – то вони не дуже відрізняються від того, що демонструє євро до долара або польський злотий до долара. Так, є коливання курсу, але вони зазвичай відбуваються навколо якогось показника.

І ще: в минулому році говорили, мовляв, ніколи такого не було, щоб національна валюта так різко зміцнювалася. Було. І не разово. Польща, Чехія, Румунія, Колумбія, Грузія. Можна багато прикладів навести.

Читайте також: Курс долара в березні: над гривнею кружляють "чорні лебеді"

В тренді
Українців зобов'яжуть забезпечувати немічних батьків: за що доведеться платити

- Це були позитивні моменти в економіках тих країн?

- Це були періоди дуже схожі на ситуацію в Україні. Україна зараз дуже схожа на Польщу 2001 року. У них теж спочатку була жорстка монетарна політика. Потім почала різко знижуватися інфляція, почали заходити інвестиції. Монетарна політика згодом зм'якшувалася.

Причому відразу заходять портфельні інвестиції. Ніколи першими не приходять інвестори, які купують завод. Спочатку приходять ті, хто купує цінні папери. Тому що так легше зайти і легше вийти. А ось за ними, якщо країна продовжує нормальну макроекономічну політику, саме приходять й інші. Тому ми зараз, можна сказати, на рубіконовому етапі.

- Повернемося до курсу. Чи очікуєте ви в цьому році якихось сезонних коливань?

- Ну, сезонність, особливо коли курс коливається, як на мене, дуже дивне поняття. У нас дійсно всі звикли до того, що восени гривня повинна девальвувати. Але уявіть себе на місці бізнесмена. Йому по телевізору п'ять разів розповіли і в газеті написали, що гривня восени девальвує. А йому треба, наприклад, до осені купити долари. Він що, чекатиме вересня? Ні. Він це зробить у липні. У нас же люди розумні. Внаслідок в минулому році ми дуже чітко бачили, як гривня девальвувала на початку серпня і зміцнювалася у вересні.

Якісь сезонні зміни в економіці, звичайно, існують. Тому що українська економіка – відкрита, вона залежить від експорту та імпорту. А чи є періоди, коли ми закуповуємо багато газу, коли порти працюють і не працюють. Влітку активність помітно знижується, у другому кварталі зростає експорт врожаю попереднього року, а в 3-4 кварталах з'являється новий урожай і, якщо бракує сховищ, його намагаються швидше продати. У зв'язку з цим якісь сезонні тенденції на валютному ринку, звичайно, можуть бути, але, коли ринок вільний, ці тенденції згладжуються. Тому, якщо подивитися на минулий рік, яскравих сезонних коливань ми вже не бачили. У січні цього року щось схоже на сезонність ми спостерігали (початок року, експортери зазвичай ще не працюють, а платежі за імпорт все одно йдуть), але ринок сам себе відрегулював. А там, де треба було, ми йому допомогли. Ми ж проводимо інтервенції на два боки. Якщо бачимо суттєві коливання в бік девальвації або ревальвації, то виходимо на ринок з валютними інтервенціями, тобто в залежності від ситуації або продаємо, або купуємо валюту.

- Тобто поки ви не прогнозуєте суттєвого впливу коронавірусу, не очікуєте серйозних сезонних коливань. А курс в бюджет знову закладено вище 27 грн. Виходить, план з надходження до бюджету знову може бути недовиконаним?

- Так, в січні було недовиконання. Але це поки результат тільки одного місяця. Ми бачимо зараз ефект теплої зими, який на економіку впливає з різних сторін. Десь це призводить до зниження інфляції, тому що люди менше витрачають, і до поліпшення платіжного балансу, тому що нам потрібно менше газу. Але десь це негативно впливає, наприклад, на видобувну промисловість і виробництво електроенергії.

Фундаментальні параметри можуть змінюватися, відповідно, може змінюватися курс. Ось ми говорили про коронавірус. Не зрозумійте мене неправильно, що точно все зміниться, але якщо ситуація буде ахова, то це, звичайно, вплине на нашу економіку. І на курс відповідно теж. А це вже зміна фундаментальних параметрів.

В уряді робили заяви, що вони спостерігатимуть і міркуватимуть, чи міняти макроекономічні показники бюджету. Але це питання вже до них.

- Поки Нацбанк планує і надалі знижувати облікову ставку. А як через це зміняться банківські відсотки по кредитах і депозитах?

- Назвати одну цифру складно. Але ми бачимо, що зниження ставок відбувається, і досить відчутне. В цілому якщо подивитися, які ставки у нас були рік тому, при обліковій ставці НБУ 18%, а які зараз, при 11%, то побачимо, що ставки за держоблігаціями у нас знизилися в 2 рази. Рік тому вони були 19%, а стали 9-10%.

По депозитах для населення зниження вже склало 3-4%. Причому ставки і надалі знижуватимуться. Тут ефект може бути уповільненим і, я думаю, він до цих пір не повністю реалізований. Тобто банки можуть вичікувати і знижувати свої відсотки пізніше. Ставки по депозитах юридичних осіб теж знизилися, причому ще серйозніше, ніж у фізичних осіб.

Що стосується ставок за кредитами, там теж є різні сегменти. Але якщо рік тому ми говорили про ставки 20-25% для різних сегментів, то тепер говоримо вже про ставки 15-20%. Деякі банки говорять, що хорошим клієнтам вони видають кредити вже менше ніж під 15%.

При подальшому зниженні облікової ставки до 7%, як ми припускаємо за нашим базовим сценарієм, ставки по кредитах теж поступово знижуватимуться аж до однозначного рівня.

- Чи зможуть українці ще заробляти на депозитах, якщо знизяться відсотки?

- Я не можу зараз надати гарантії, якими будуть депозитні ставки, але моє відчуття, що реальна ставка – тобто депозитна ставка мінус рівень інфляції – буде позитивною. У минулому подивіться, що відбувалося. У 2012-2013 роках депозитні ставки становили 15-20%, інфляція була практично нульовою, на кшталт, можна було заробити на депозиті. А потім, в 2014-2015 роках інфляція різко підскочила і люди втратили все, що заробили. Ось тому Нацбанк зараз і ставить перед собою завдання забезпечити стабільно низьку інфляцію. Тим самим закладається основа для довгострокового зростання. Щоб людина, поклавши гроші на депозит, знала, що, навіть якщо депозит 7%, а інфляція 5%, то 2% вона реально заробить. А не так, як раніше, коли депозит 15%, а потім інфляція зростає до 25% і заощадження знецінюються.

І друге – важливо, щоб людина була впевнена, що вона отримає свої гроші назад. Це зараз є однією з квінтесенцій роботи Нацбанку з банківського регулювання. А з липня Нацбанк починає регулювати і небанківський фінансовий сектор. Щоб ті люди, які працюють зі страховими, кредитними компаніями, з фондами, були впевнені, що вони отримають якісну послугу і не будуть обмануті.

- Чи бачите ви підстави для відновлення іпотечного кредитування в 2020 році?

- Іпотечні кредити, в принципі, видаються і зараз. Просто їх обсяг маленький. Я так бачу, що в цьому році доступ до іпотечних кредитів покращиться. Але давати кількісні оцінки мені поки складно.

Банки вже знижують ставки. Вони декларують, що видають іпотечні кредити під 14-15%. Але кредитна ставка складається з ціни депозиту і маржі, яка включає заробіток банку, адміністративні витрати, ризики. Ціна депозиту, як я вже казав, знижується і знижуватиметься надалі. А ціна ризику – це те, який відсоток неповернення кредитів банк закладає в загальну вартість кредиту. І тут треба замислитись: а чи все у нас в законодавстві зроблено в тому, щоб банки були впевнені, що вони отримають назад кредитні гроші?

Це, звичайно, непопулярна тема – виселення з квартири за неповернення боргів, але я міркую з економічної точки зору. Щоб іпотечне кредитування стало доступним, потрібно все ж таки знайти правильний баланс. Тому що треба розуміти: якщо хтось може взяти кредит і не повернути, то страждають всі позичальники. Вони платять і за себе, і за шахраїв. І в такому випадку маржа банку буде великою.

Зараз уряд саме працює над тим, щоб забезпечити нормальне законодавство в цій сфері. І це стане одним із чинників, який дозволить знизити іпотечні ставки.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти