Про податкові зміни в 2021 році й ціни на електроенергію – інтерв'ю з головою податкового комітету ВР Данилом Гетманцевим

Українців хочуть стимулювати подавати податкові декларації

Напередодні розгляду в парламенті проєкту держбюджету на 2021 рік і змін до Податкового кодексу сайт "Сьогодні" розпитав про заплановані зміни голову Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данила Гетманцева.

- Останнім часом в пресі було кілька очевидно замовних кампаній, спрямованих проти вас. Ви говорили, що пов'язуєте це з вашою позицією проти зменшення ставки ПДВ для аграріїв.

Реклама

- Для мене це очевидно. Як очевидно і те, що надавати пільгу по основних бюджетоутворюючих податках сировинної галузі, яка почуває себе сьогодні краще, ніж промисловість, немає підстав. До того ж це рішення тягне за собою, крім усього, пряму шкоду переробці – тобто тієї галузі, яку ми, власне, і повинні підтримувати. Вважаю, що такі рішення ми ухвалювати не повинні, незалежно від рівня впливовості груп, що їх лобіюють. Такі рішення були характерні для всіх 30 років нашої незалежності, і саме внаслідок їх ми перебуваємо в тому стані, в якому перебуваємо.

- За вами міцно закріпився імідж борця за детінізацію. При цьому вас лають все: і ФОПи, і великий бізнес, і багато експертів. Думаєте, це правильний шлях для політика?

- Впевнений, що ні. Ні, якщо займатися політикою і, тим більше, займатися політикою в нашій країні. Але результат 30 років такої політики ми з вами бачимо – це найбідніша країна Європи, що сидить на голці кредиторів. Але ж це не наша доля – бути найбіднішими в Європі... Навіть у нашій новітній історії був період (2000-2004 рр.), коли ми росли випереджаючими темпами, швидше тих країн, які ми вважаємо прикладами економічного прориву. Але з якогось моменту ми твердо стали на шлях махрового, безпросвітного популізму, стали жити в борг. За останні 6 років ситуація ще й погіршилася.

Реклама

Повертаючись до вашого запитання – я знав, навіщо я йду і які будуть наслідки. Я не думаю про майбутні рейтинги, я думаю про майбутні покоління. Якщо ми не зробимо ряд важливих, правильних, нехай і не популярних речей, всупереч шаленому опору корупційної системи – а це не тільки держава, це й бізнес, який ухиляється від оподаткування, адже хабар чиновника і не сплачений податок – суть вкрадені у народу гроші, – ми втратимо країну, свою країну, навіть якщо вона залишиться на мапі. І я дуже вдячний моїй команді, народним депутатам, які сповідують ці ж цінності за підтримку.

- Які нові податки планується ввести в 2021 році?

- Нові податки вводити не планується. Ряд змін, звичайно, буде, але не йдеться про нові податки. Візьмімо, наприклад, так званий податок на Гугл. Його розпіарили як новий, але це не новий податок. Ми просто коректуємо чинну систему стягнення НДС, щоб змусити транснаціональні корпорації платити податки в Україні. Нині за рекламу в інтернеті податки чомусь не беруть. А за борд на вулиці – беруть.

Реклама

Або, наприклад, так званий податок на поставлений дохід. Йдеться про оподаткування сільського господарства, яке нині в тіні. Цей законопроєкт вже в парламентській залі, чекає прийняття. Це теж не новий податок, це одна з форм оподаткування сільського господарства.

Такі ініціативи у нас є. Ми будемо обов'язково боротися з "тінню" у всіх її проявах, у всіх сферах, і на це будуть спрямовані наші нові законодавчі ініціативи.

- Одне з обговорюваних сьогодні нововведень – плани запровадження накопичувальної професійної пенсії. Як ви вважаєте, чи здатна сьогодні держава захистити заощадження в гривні від інфляції протягом років 60? Адже 35 років буде тривати накопичення, потім ще років 25 – виплати.

- Я не можу сказати, що вже є якесь рішення щодо питань накопичувальної пенсії, щодо порядку переходу з однієї системи на іншу. Цей законопроєкт поки тільки обговорюється в комітеті ВР з питань соціальної політики. Законопроєктом пропонується, наприклад, ввести додаткові обов'язкові платежі – страхові внески. Обговорюється і питання стосовно того, чи буде ці накопичення вести держава, чи до системи пенсійного накопичення будуть допущені приватні структури. Це одне з важливих питань, на які мають дати відповідь Третьякова і Кабінет Міністрів у процесі підготовки проєкту.

Моя особиста думка – що накопичувальна система потрібна, її треба вводити паралельно із солідарною, але вводити поступово.

Я не думаю, що це перспектива одного року чи навіть двох років. Я думаю, що це більш довгострокова перспектива.

- А чи готова наша держава протистояти масштабним шахрайським схемам з пенсійними накопиченнями у приватних фондах, якщо такі матимуть місце?

- Шахрайські схеми можливі всюди. Але в нас банківська система функціонує цілком стабільно. Якщо не брати до уваги банк "Аркада", який за своїми функціями не зовсім банк, то вже два роки у нас немає жодного банку, який був би визнаний неплатоспроможним. Але ж банки теж оперують чужими грошима. Сьогодні у банків абсолютно різна форма власності, різне походження капіталу, але в цілому абсолютно "біла", з нормальним функціонуванням банківська система, яка приносить користь країні.

Пенсійний фонд, звичайно, має більше ризиків, пов'язаних із часом зберігання коштів. Але за професійно розроблених вимог, я думаю, ми не матимемо абсолютно ніяких проблем, пов'язаних з шахрайством.

Чи розроблені вже такі вимоги, мені не відомо, але загалом цей законопроєкт ще не готовий бути внесений до зали.

- Чи вважаєте ви взагалі допустимим підвищувати податки в 2021 році, у період пандемії і падіння економіки?

- Ми не будемо нічого підвищувати в 2021 році. Як я вже сказав, цей проєкт не для 2021 року. Я це відповідально заявляю. Буде це в 2022 році або пізніше – це питання до Кабінету Міністрів і Комітету ВР з питань соціальної політики. Але я вважаю, якщо грати в цю гру, проєкт має бути довгостроковим. Має бути поступове переведення на накопичувальну систему, без жодних різких рухів.

Зараз законопроєктом пропонується вводити нові пенсійні ставки – за принципом 1% платить співробітник – 2% роботодавець, 2% платить співробітник – 4% роботодавець тощо. Але це, знову-таки, поки обговорюється, немає ніякого рішення. У деяких країнах така модель застосовується і працює успішно. Але подивимося, до чого домовляться.

- При цьому ви говорили, що, можливо, з 2022 року податкове навантаження на фонд оплати праці буде зменшено. Можете трохи докладніше розповісти?

- У нас в комітеті вже розроблено законопроєкт, і я думаю, що ми найближчим часом його представимо суспільству. Цей проєкт передбачає об'єднання єдиного соціального внеску (ЄСВ), податку на доходи фізичних осіб і військового збору в єдиний платіж. При цьому ми б зменшили ефективну ставку оподаткування фонду оплати праці. Нині ефективна ставка – 34%. Ми запропонували б вийти на 30% зі зниженням її щороку на 1% – до 25%.

Одночасно передбачається значно розширити податкові відрахування і цим стимулювати громадян подавати податкові декларації. Тому що податковими відрахуваннями можна скористатися тільки під час подання декларації. Податкові відрахування – це зменшення оподатковуваного доходу. Ми пропонуємо ввести податкові відрахування, наприклад, для туристичних поїздок всередині країни, для навчання за кордоном, для тих, у кого в складі сім'ї є людина віком старше 80 років. Також планується збільшити неоподатковуваний мінімум до розміру мінімальної зарплати. Це, з одного боку, дасть зменшити податкове навантаження на людей, а з іншого боку – змусить людей вести свою фінансову історію, як це роблять у всіх економічно розвинених країнах.

Я вважаю, що це обов'язково треба буде зробити. Це моя мрія і стратегічний напрям роботи.

- Як ви оцінюєте ідею КМУ зрівняти ціни на електроенергію для населення і промисловості? Чи поділяєте ви думку, що це допоможе знизити ціни на електрику для промспоживачів?

- Це теж не моя тема. Але наскільки я знаю, йдеться про непідвищення цін для промисловості. І якщо ми не ухвалимо рішення про зрівняння цін, нам доведеться підвищувати їх для промисловості, отже, ускладнювати роботу промисловості, робити вартість виробленого товару вищою.

Коли ми говоримо про зміну ціни на електроенергію для населення, ми маємо на увазі насамперед перші 100 кіловат електроенергії, які ми тепер отримуємо по 90 копійок. Скажіть, це справедливо? Чому держава повинна надавати пільги тим, хто добре заробляє? Навіщо давати пільги заможним людям?

Це рішення, звичайно, непопулярне, і ніхто не хоче його приймати. Але чому, наприклад, я маю отримувати перші 100 кіловат по 90 копійок? Я що, не можу заплатити ринкову ціну? Можу. А виходить, що держава дотує мене абсолютно несправедливо. Водночас є люди, яким дійсно потрібно допомогти. Це можна зробити через механізм субсидій. Субсидія видається конкретній людині, якій потрібно допомагати. А депутату допомагати не потрібно.

Але знову-таки, це рішення мають ухвалювати на рівні виконавчої влади. Я просто пояснив логіку, з якою я згоден.

- Ми говоримо про скасування пільг для людей, але при цьому окремим підприємствам "зеленої металургії" надається разюча знижка. Чи вважаєте ви нормальним, коли вся вітчизняна промисловість, середній і малий бізнес повинні платити втричі більший тариф на передачу "Укренерго", ніж кілька обраних підприємств?

- Будь-які знижки має жорстко припиняти держава. Я категорично проти будь-яких знижок такого порядку.

- А як вийшло, що до проєкту бюджету-2021 не внесені кошти для розрахунків стосовно поновних джерел енергії? Меморандум і закон № 810-ІХ передбачають до 20% держбюджетного фінансування.

- Це питання повинен коментувати Кабінет Міністрів. Я, звичайно ж, підтверджую, що держава має виконувати свої зобов'язання перед усіма, перед ким вона ці зобов'язання взяла. Зокрема, і перед "зеленою" енергетикою. Але де взяти гроші на це? Необхідна пропозиція від Кабінету Міністрів, звичайно.

- Як ви ставитеся до сьогоднішніх планів деяких депутатів фактично привести ціни на газ до рівня цін на бензин у спосіб зрівняння акцизного податку? Адже українці почали масово переходити на автогаз через низькі ціни, це стало таким собі "соціальним" пальним.

- Ця дискусія у Верховній Раді точиться вже кілька років. Вона була розпочата ще в минулому скликанні, триває і тепер.

Моя думка – що ставки акцизу на газ треба якщо не зрівнювати, то наближати до ставок на бензин. Тому що й автомобілі, які працюють на бензині, й автомобілі, які працюють на газі, їздять одними і тими самими дорогами. Акциз на пальне – це ті кошти, які перераховуються в дорожній фонд і йдуть на дорожнє будівництво. На реконструкцію, ремонт, утримання доріг загального користування.

Хіба власники автомобілів на газі їздять дорогами якось інакше, об'їжджають ями якось по-іншому? Я не думаю, що це так. Вплив на довкілля автомобілів на газі зрештою теж мало чим відрізняється від того, що чинять на нього автомобілі на бензині. Тож чому вони мають платити різні податки? Я вважаю, що ми повинні наблизити ці ставки одну до одної і відновити справедливість.

Однак я розумію, що багато автовласників використовують газ як більш дешеве пальне. Тож проблема дійсно має певний соціальний аспект, який важко не враховувати. Тому дискусія триває.

- Хочу запитати ще про касові апарати. Це питання вже вирішене в парламенті, законопроєкт проголосований. Але хотілося б зрозуміти вашу логіку. Ви подавали законопроєкт про відстрочення введення касових апаратів для більшості підприємців. Але коли він був прийнятий, висловили жаль, що це сталося. Чому?

- Той законопроєкт, який подавав я, і той, який прийняли, відрізняються один від одного. Зокрема, законопроєкт, який подавав комітет, теж пропонував відстрочку, але у нас не було таких радикальних заходів, спрямованих на пом'якшення фіскалізації.

Наприклад, цим законом було скасовано кешбек. Я вважаю його прекрасним, ефективним інструментом, який зміг би забезпечити видачу чеків повсюдно. І допоміг би всім українцям ефективно контролювати видачу чеків.

Другий момент – це перелік ризикових груп. Я вважаю, що абсолютно надаремно з переліку ризикових груп було прибрано торгівлю текстилем, автозапчастинами й особливо торгівлю в інтернеті, яка тепер, у період пандемії, процвітає і буде ще більше розвиватися і захоплювати ринок. Я виступав за те, щоб ці групи зберегти в законі. На жаль, мене не почули. Але я приймаю те рішення, яке було проголосоване Верховною Радою, конституційною більшістю. І після того, як воно стало законом, я буду його обстоювати, як і будь-яке інше рішення Верховної Ради.

- У будь-якій країні інтереси бюджету, економіки, з одного боку, й інтереси бізнесу, з іншого боку, у суперечності. Де, на вашу думку, та межа, яка дала б змогу дотриматися паритету інтересів?

- Ця межа рівно там, де й рівень свідомості нашого суспільства. Якщо ми вважаємо, що повинні жити в тіні, якщо ми вважаємо нормальним, що 70 тисяч наших медиків за останні три роки поїхали в Європу і вже ніколи не повернуться, якщо ми приймаємо, що вчителі кидають школу і йдуть торгувати на базар, а пенсіонери отримують пенсію нижчу за прожитковий мінімум – значить, на такому рівні розвиток нашої свідомості й на такому рівні ми маємо жити.

Ми ж не збиралися фіскалізувати петрушку на базарі. Ми говоримо про те, що магазин на Хрещатику, який продає айфони, повинен продавати не контрабандну продукцію, а ввезену легально. І щоб на цю продукцію видавали чек. Це взаємопов'язані процеси.

Ви знаєте, скільки фур з іноземною реєстрацією в'їжджають на територію України нібито порожні? У цьому році – 70 тисяч! Уявляєте, яку кількість товару завозять в Україну "начорно"? І весь цей вал іде сюди тільки тому, що тут є можливість реалізувати його "начорно". Ілюзія в тому, що цю проблему можна вирішити, лише працюючи з митницею. Так, там Мінфін однозначно недопрацьовує, але нам не вдасться зробити нічого, якщо, припиняючи контабанду на митниці, всередині країни ми не закриємо величезний ринок збуту контрабандного товару без документів.

Я впевнений, що переважна більшість українців не хочуть миритися з існуючим станом справ, коли між нами і найближчими сусідами – прірва! Сусідня Польща ввела тотальну фіскалізацію в 2010 році. У сусідній Білорусі, у Росії, у Казахстані, Грузії – скрізь використовують РРО. Ми гірше, ніж навіть азійські країни. Ми десь на рівні Центральної Африки. І якщо ми, будучи найбіднішою країною Європи, запитуємо, а чи треба зобов'язувати торговців вести облік операцій... Якщо ми взагалі ставимо питання таким чином, значить, ми неадекватно оцінюємо становище нашої країни.

Сьогодні половина економіки у нас працює "начорно". З пам'яті – з 2,5 трлн грн споживання в країні тільки 1,2 трлн проходять через касові апарати, тобто працюють "набіло". Це менше половини! Тому я виступаю за жорстоку фіскалізацію.

Заяви про те, що фіскалізація вбиває бізнес, я вважаю, за межею здорового глузду. Бізнес не вбиває фіскалізація. Бізнес розвивається завдяки фіскалізації. Тому що встановлюються рівні правила роботи для всіх. А без фіскалізації виходить, що для тих, хто працює в тіні, одна рентабельність, а для тих, хто хоче працювати "набіло", рентабельність на 20% нижче.

Реклама
Найважливіші та найцікавіші новини завжди під рукою
“Сьогодні” в Telegram Пiдпишись на RSS-канал

Рекомендації

Всі новини Показати ще
Реклама
Всі новини
Останні новини
Показати ще
Пряма трансляція
статистика
Курс гривні СЬОГОДНІ

Валюта

Ціна (грн)

Долар США ($)

26.7

Євро (€)

31.46

Російський рубль (₽)

0.37

Опитування
Опитування
Опитування

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти