Кредити і друкарський верстат: чого чекати від нового голови Нацбанку Шевченка

18 липня, 07:00

Олександра Романюк Олександра Романюк

Кирило Шевченко успішно вирішував питання кредитування і сповідує принцип "не нашкодь"

16 липня Національний банк України отримав нового керівника. Верховна Рада 332 голосами підтримала кандидатуру Кирила Євгеновича Шевченка, який до цього дня обіймав посаду голови правління державного Укргазбанку.

Реклама

Кирилу Шевченку 47 років, з них 25 років він у фінансовій сфері. У його офіційній біографії, розміщеній на сайті НБУ, значиться, що він народився в російській Тулі, у сім'ї шахтаря і журналістки. Однак потім сім'я переїхала в Стаханов (Луганська область). Кирило Шевченко закінчив Харківський економічний університет за спеціальністю "бухгалтерський облік". Працював економістом у харківській філії Українського кредитного банку (зараз це А-Банк), потім у банках "Аваль", "Фінанси та кредит".

З 2006-го по 2009 рік очолював Державну іпотечну установу, ставши її першим керівником. Потім кілька місяців – з травня по вересень 2009 року – пробув радником прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко. Після чого повернувся до банківської діяльності – став першим заступником голови правління АБ "Укргазбанк". У 2011 році Кирило Шевченко ще раз на рік пішов у приватний сектор (був головою правління ПрАТ "Українська стратегічна група", головою правління ПрАТ "СКПД"), проте потім знову повернувся в банківську сферу. У 2012 році став радником секретаріату голови Ощадбанку, а в 2014-му повернувся в Укргазбанк і в 2015-му був обраний головою його правління.

Де живе і скільки заробляє новий голова НБУ

З декларації Кирила Шевченка відомо, що він живе в селі Забір'я Києво-Святошинського району. У декларації зазначено дві земельні ділянки в цьому селі – площею 2500 і 308 кв. м. Однак власником цієї нерухомості значиться інша особа – Аліпова Валентина Василівна. А Кирило Шевченко і його дружина Юлія Шевченко мають право безплатного користування і проживання.

Ще в декларації Кирила Шевченка вказана квартира в Києві площею 72 кв. м (оцінковою вартістю 11,5 тис. грн) і якесь "інше домоволодіння", теж у Києві, площею 280 кв. м (вартістю 963 050 грн), які також записані на Валентину Аліпову.

Реклама

У власності самого голови НБУ і його дружини є квартира в Києві площею 304 кв. м і два машино-місця. У подружжя є, крім того, ділянка у Феодосії (Крим) площею 1200 кв. м.

Також Кирило Шевченко задекларував три автомобілі: Mercedes-Benz 2012 випуску, Range Rover 2013 року і Peugeot 2016 року випуску. Крім того, в його власності є яхта Super Air Nautique G23.

Зарплата Кирила Шевченка за минулий рік в Укргазбанку становила 14,6 млн грн. А разом з іншими виплатами, пов'язаними з Укргазбанком, – профспілковими, страховими, додатковими благами, відсотками за депозитами тощо – дохід банкіра становив 15,4 млн грн.

Знову ж, як випливає з декларації, свої гроші Кирило Шевченко довіряє тільки Укргазбанку. Там у нього відкрито 5 гривневих і 4 валютних рахунки, на яких в сумі близько 870 тис. грн і більше 167 тис. євро.

Як зміниться політика НБУ

Однак голова НБУ цікавий українцям не так своїми кар'єрними успіхами та вмінням заробляти, як тією політикою, яку він збирається проводити на своєму посту. Однак саме про це в день призначення дізнатися вдалося досить мало. Під час свого трихвилинного виступу на парламентській трибуні Кирило Шевченко встиг розповісти тільки про своє ставлення до валютного таргетування. Коли він почав розповідати про те, як збирається вирішувати проблему "поганих кредитів", час минув, а надавати йому додатковий час спікер парламенту відмовився.

Реклама

Однак уже за першими заявами Кирила Шевченка можна зробити висновок, що він намагатиметься дещо змінити політику НБУ.

"Економіка починає виходити з обмежень під час карантину. Але вона продовжує стагнацію. Я хочу зосередитися на конкретних кроках, які може зробити Нацбанк в цій ситуації. Безумовно, я підтримую політику НБУ, спрямовану на забезпечення макроекономічної, макрофінансової стабільності банківської системи. Задля досягнення мети макроекономічної стабільності та сталого розвитку інструмент інфляційного таргетування вже показав свою ефективність... Але в нинішніх умовах цей інструмент має відповідати не тільки макрофінансової стабільності, а й створенню умов для подальшого економічного зростання країни" , – сказав, зокрема, Кирило Шевченко.

Із цього виступу можна зробити висновок, що політика інфляційного таргетування зазнає деяких змін. Щоб зрозуміти, яких саме, варто згадати, що таке інфляційне таргетування.

Інфляційне таргетування (від англ. Target – мета) – це один з видів грошово-кредитної (монетарної) політики, основною метою якої є утримання інфляції, або індексу споживчих цін, на певному рівні або в певному коридорі. Крім інфляційного таргетування, є і інші види монетарної політики, наприклад орієнтація на рівень цін, стабільний валютний курс як мета (такий метод використовувався в Україні до 2015 року) тощо.

Зі сказаного Кирилом Шевченком випливає, що відмовлятися від інфляційного таргетування на користь інших "якорів" Нацбанк не збирається. Однак що стосується "розміру" своєї мети, тобто рівня інфляції, то він може бути переглянутий. І якщо згадати звинувачення на адресу Якова Смолія, переглянутий у бік збільшення.

Реклама

Ще одна проблема, вирішення якої чекають від Нацбанку і про яку почав було говорити у своєму виступі Кирило Шевченко, це більш активне кредитування економіки. Тут вплив Нацбанку обмежений і залежить від багатьох інших чинників, в тому числі від довіри і очікувань суспільства. Однак Нацбанк в силах, просто кажучи, "наситити банки грошима" для кредитування. Для чого потрібно "увімкнути друкарський верстат", тобто проводити додаткову емісію грошей.

Зазначимо, що деякий час тому в інтерв'ю сайту "Сьогодні" тоді ще голова Укргазбанку Кирило Шевченко сказав, що для нього найголовніше в роботі – жити за принципом "не нашкодь".

Шевченко – "прозахідний" чи "проукраїнський" банкір?

Цікаво, що після призначення практично ніхто з експертів вже не висловлював припущень, що політика Нацбанку мінятися не буде. Однак ставлення до "зміни курсу", як і раніше, неоднозначне. Одні експерти вважають, що НБУ вів правильну лінію і зміни підуть на шкоду економіці. Інші кажуть, що колишня команда Нацбанку занадто прямо виконувала рекомендації міжнародних фінансових партнерів України, забуваючи про інтереси національної економіки. Відповідно, і роль нового голови НБУ оцінюють по-різному.

Голова Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко вважає, що Кирило Шевченко вестиме "проукраїнську", а не "прозахідну" монетарну політику.

"Дехто, як я чув, називають Шевченка людиною, близькою до "групи Сороса". Насправді це не так. Тому що, за моєю інформацією, під час обговорення кандидатур якраз представники цієї групи його "збивали". Якраз людина, близька до "групи Сороса", нібито виклала президенту весь компромат на Шевченка. Тому я вважаю Шевченка кандидатом, умовно кажучи, проукраїнським. Він не належить до "західників". У нього буде політика, з одного боку, монетарного контролю, але не така жорстка, як у Якова Смолія. Він активніше запустить друкарський верстат і збільшить грошову масу, в тому числі для кредитування – це зараз обговорюється як один з головних моментів. Але не треба думати, що досі цього не робилося. Емісія йде постійно, це функція Нацбанку – випускати гроші. Питання в тому, скільки грошей випускати. З іншого боку, Нацбанк, як і раніше, буде контролювати інфляцію, це теж є важливим пунктом – щоб у країні стало більше грошей, але це не призвело до неконтрольованої інфляції, за межами 6%. Бо якщо буде більше, це означатиме, що почався новий виток інфляції. Ось перед головою Нацбанку і буде стояти завдання – постаратися вибрати шлях між емісією, кредитуванням економіки і водночас щоб функція контролю інфляції не була втрачена", – говорить Олексій Дорошенко.

Ще одним важливим моментом експерт вважає готовність НБУ взаємодіяти з Кабміном. Дехто називає таку взаємодію "втратою незалежності" НБУ. Олексій Дорошенко дотримується іншої думки.

"Коли говорять про абсолютну незалежність, іде підміна понять. Людина, що не залежить ні від кого, є загрозою суспільству. І якщо НБУ втрачає зв'язок з реальністю і не хоче прислухатися до потреб національної економіки, це несе загрозу національній безпеці. Звичайно, тут дуже тонка грань. Але останнім часом за допомогою цієї тонкої грані нами маніпулювали. Дехто під красивим формулюванням "незалежність Нацбанку" міг ховати свої інтереси. Наприклад, рада НБУ – це теж НБУ, це орган, який повинен впливати на політику Нацбанку. І якщо рада переважною більшістю голосів ухвалює рішення про те, що політика правління йде суперечить національним інтересам, то це теж думка Нацбанку, але іншої його частини. Те саме стосується співпраці Нацбанку з Кабміном. Наскільки голова НБУ готовий співпрацювати – це також було одне з головних питань. Якщо він не чутиме потреб країни або через кабінет Шмигаля, або через Офіс президента, то йому там робити нічого. Я думаю, багато спільних знайомих сказали, що Шевченко готовий це робити. Інакше його кандидатуру не затвердили б", – уважає Олексій Дорошенко.

Зі свого боку економічний експерт Борис Кушнірук вважає, що нині для України вкрай важливо продовжувати співпрацю з МВФ. Однак, на думку експерта, у Фонді не дуже задоволені новим призначенням. Така думка склалося у нього через тон заяви директора-розпорядника МВФ Крісталіни Георгієвої про результати переговорів з українським президентом про кандидатуру голови НБУ.

"Тон, який був обраний, холодно-нейтральний, говорить про те, що там не було отримано згоду на це призначення. Нам просто сказали: можете робити як хочете, але тоді вирішуйте свої проблеми самі. Причому МВФ належить до тих інституцій, які зазвичай не роблять якихось кардинально жорстких, різких заяв. Вони просто ставлять країну на паузу, і все. Країна нікуди не може рухатися. Я цілком допускаю, що МВФ може припинити співпрацю з Україною, поки не зможе оцінити, якою мірою Україна готова дотримуватися інституційної незалежності і незалежності від інтересів групи "Приват". Однак якщо ми не отримаємо кредитної допомоги, ми зіткнемося з дуже серйозною проблемою фінансування витрат державного бюджету. Зараз закладений дефіцит в 300 млрд грн, але якщо аналізувати виконання, можна говорити про те, що ми отримаємо не менше 400 млрд дефіциту. І його потрібно чимось покривати. Крім того, в разі припинення співпраці з МВФ стане проблематичним залучення зовнішнього фінансування і на відкритих ринках. Тому що рівень довіри до України істотно впаде", – аргументує Борис Кушнірук.

Водночас експерт вважає, що рекомендації МВФ щодо інструментарію монетарної політики можна вважати єдино правильними.

"Проблеми України та ряду інших країн, які виникли в 2008 році, стали результатом в тому числі рекомендацій МВФ. Фонд тоді рекомендував країнам політику прив'язки національної валюти до якоїсь цінної валюті. І ця прив'язка до долара була фундаментально хибною. Така прив'язка, такий якір може мати дуже короткострокову корисну дію, а довгостроково будь-яка прив'язка є негативом для будь-якої країни. У МВФ можуть помилятися – і вони, на мій погляд, помиляються – щодо таргетування інфляції. Цей монетарний режим такий же помилковий, але ми нині залежимо від них, інакше ми гроші на ринку не можемо взяти. Причому пряме фінансування – це тільки одна з трьох важливих речей, які робить МВФ для інших країн. Вони можуть не давати кредити, але видавати рекомендації. І ще вони надають технічну підтримку, пов'язану з налаштуванням якихось механізмів. Наприклад, як вести облік. Це примітивний погляд, що все зводиться до виданих кредитів", – каже Борис Кушнірук.

Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків уважає, що питання пожвавлення кредитування Кирилу Шевченку напевно вдасться вирішити.

"Призначення Кирила Шевченка виглядає логічним з огляду на бажання президента прискорити темпи кредитування в Україні. Під його керівництвом Укргазбанк більш ніж подвоїв обсяг кредитного портфеля – на тлі досить скромних результатів банківської системи в цілому. Очевидно, що нас чекає більш м'яка монетарна політика і послаблення вимог до кредитування", – говорить Михайло Демків.

Однак експерт застерігає, що ринки насторожено ставляться до зміни влади в НБУ. Принаймні, поки від нового голови НБУ немає чітких заяв щодо майбутньої політики регулятора.

"Інвестори очікують, що новий голова Нацбанку буде продовжувати незалежну політику, спрямовану на збереження макроекономічної стабільності, співпрацю з міжнародними інституціями та збереження курсу реформ. Водночас відставка Якова Смолія була несподіваною, і ринки поки не впевнені, чого очікувати від нового керівництва Нацбанку. Шевченко доведеться вже першими кроками на посаді доводити свою націленість на реформи і макроекономічну стабільність", – вважає Михайло Демків.


Якими бачить завдання свої і НБУ сам Кирило Шевченко, дивіться на відео:

Відео: Верховная Рада

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти