Нова зона вільної торгівлі без США: що загрожує Україні

17 листопада 2020, 16:01

Олександра Романюк Олександра Романюк

Найбільша ВЕЗ може стати новим центром впливу в масштабах всього світу

Після 8 років переговорів 15 країн Азії, а також Австралія підписали угоду про всебічне регіональне економічне партнерство (ВРЕП). І тепер ця угода ознаменувала собою появу нової, найбільшої в світі зони вільної торгівлі (ЗВТ).

Реклама

Як це вплине на світову економіку й економіку України, з'ясовував сайт "Сьогодні".

Які масштаби і можливості

Торговельну угоду підписали Китай, Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея, Японія, Бруней, В'єтнам, Індонезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія, М'янма, Сінгапур, Таїланд і Філіппіни.

У цих державах проживає понад чверть всього населення Землі (2,2 млрд людей). Тут зосереджено близько 28% світового виробництва і виробляють 30% світового ВВП (понад 26 трлн доларів).

Реклама

До цього найбільшими світовими ЗВТ вважалися Північноамериканська (NAFTA), що об'єднує США, Канаду і Мексику (населення – близько 500 млн людей, ВВП – 24,8 трлн дол.), і Євросоюз (близько 450 млн людей, ВВП – 15,5 трлн дол.).

З такими масштабами і потужностями нова зона вільної торгівлі має всі шанси стати одним з найвпливовіших гравців у світовій економіці. Особливо враховуючи те, що країни, які підписали ВРЕП, мріють бачити серед себе ще й Індію з населенням 1,3 млрд людей, 7 трлн ВВП і величезним потенціалом розвитку.

Договір ВРЕП декларує, що країни-учасниці будуть взаємно знижувати податки і знімати бюрократичні бар'єри в галузі торгівлі товарами і послугами. Також вони домовилися про пріоритетне співробітництво в питаннях інвестицій та інтелектуальної власності.

Чи буде перерозподіл світового впливу

Економічний експерт Олексій Кущ вважає створення нової зони вільної торгівлі одним з дуже серйозних кроків на шляху формування нової концепції світового розвитку.

"На зміну глобалізму приходить глобальна дефрагментація. Правила глобалізму – вільна торгівля, рух інвестицій тощо – продовжать діяти, але вже не в масштабах всього світу, а в масштабах окремих глобальних кластерів.

А між собою ці кластери вестимуть торгові війни, тобто за межами кластера принципи глобалізму будуть вже істотно обмежені", – говорить Олексій Кущ.

Експерт звертає увагу, що в межах угоди про ВРЕП уже є приклади унікальних об'єднань. Наприклад, раніше складно було уявити торговий союз між Японією і Китаєм (Японія зазвичай робила ставку на співпрацю із США).

Реклама

Також дивним можна назвати приєднання до договору Австралії і Нової Зеландії, які в разі перемоги Трампа на виборах президента США мали увійти в "союз п'ятьох" (разом із США, Канадою і Великою Британією).

Якби переміг Трамп, він би продовжив політику протекціонізму, торгових воєн, економічного націоналізму. Ключова зона інтересів США була б зосереджена в Тихоокеанському регіоні.

Трамп спробував би залучити в економічний союз, крім Канади і Великої Британії, також Австралію і Нову Зеландію ("союз п'ятьох").

"А головним його противником став би Китай. За такого розкладу багато країн, такі як Індонезія, Філіппіни, В'єтнам, побоялися б підписувати ВРЕП. Його або відклали б, або підписали б в якомусь урізаному варіанті.

Тому що в разі перемоги Трампа Китай став би для них дуже токсичним союзником і будь-які економічні відносини з ним викликали б серйозний економічний тиск з боку США", – пояснює Олексій Кущ.

Тож не випадково підписання цього найбільшої торгової угоди відбулося відразу після того, як переможцем на виборах президента США був оголошений Джо Байден.

Експерт вважає, що тамтешні політичні еліти передчувають "глобальний захід Америки", тому і зробили вибір на користь регіонального союзу.

Що це принесе Україні

Реклама

Створення нового економічного конгломерату із центром в Китаї несе для України серйозні ризики, вважають експерти. Річ у тім, що торгівля з Китаєм становить значну частину українського експорту.

У цьому році Китай став головним торговельним партнером України. Якщо ця країна переорієнтується на відносини з партнерами по ВРЕП, Україна може недорахуватися мільярдів доларів, які зараз працюють на нашу економіку.

"Ця кластеризація формує внутрішні товарні потоки в межах цих країн, і українським товарам проникнути в цей глобальний кластер буде дуже складно. Тобто є колосальні ризики того, що ми можемо просто втратити азійські ринки", – констатує Олексій Кущ.

Водночас Україна має шанс стати сполучною ланкою між азійсько-тихоокеанським торговим союзом і європейським торговим союзом, вважає експерт, якщо наша держава вчасно зорієнтується і перебудує свою зовнішньоекономічну політику.

Час ще є. "Договір п'ятнадцяти" про всебічне регіональне економічне партнерство має набути чинності не відразу, а тільки через 2 роки після того, як його ратифікують всі держави – члени нової зони вільної торгівлі.

Окремі експерти висловлюють сумнів у тому, що новий економічний союз виявиться життєздатним. Адже подібні угоди вже підписували і раніше або готували до підписання, проте реалізувати їх так і не вдалося.

Сьогодні багато що залежатиме від політики США або Росії. Як "слабку ланку" нового економічного союзу експерти називають питання безпеки.

Про співпрацю в цій сфері в угоді не йдеться. Тим часом між різними країнами є розбіжності або суперечності, на яких спробують зіграти противники створення нового могутнього центру світової торгівлі.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти