Недосів, погода і низька рентабельність: чого Україні чекати від нового врожаю

29 березня 2017 8:23

Фахівці радять аграріям вкладатися в інновації

Останніми роками Україна збирала рекордні врожаї зерна та олійних культур і нарощувала експорт. Так, до кінця березня за кордон буде поставлено близько 32 млн тонн, а до кінця маркетингового року (липень 2017 р.) – 38-39 млн тонн українського зерна, пишеUBR.

Реклама

Також до початку березня 2017-го було експортовано близько 2,7 млн тонн соняшникової олії, що на 0,5 млн тонн більше, ніж рік тому, повідомив гендиректор "УкрАгроКонсалт" Сергій Феофілов.

За оцінками експертів, майбутній урожай виявиться не гіршим за попередні і є всі підстави очікувати перегляду нинішніх прогнозів у бік збільшення.

"Все йде за торішнім сценарієм. Спочатку турбуємося через недосіви і стан озимих, а потім погода змінюється, і ми отримуємо хороший урожай. Наприклад, зараз урожай пшениці прогнозується На рівні 24,2 млн тонн, що менше торішніх 26 млн т. Проте я не виключаю, що в підсумку ми вийдемо на показники 2016 року", – розповіла UBR.ua провідний експерт компанії "Украгроконсалт" Єлизавета Малишко.

За оцінкою продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), в Україні сукупні площі під озимими зерновими поточного сезону становили 6,1 млн. га, знизившись на 1% порівняно з минулим роком. До кінця зими близько 80% посівів перебували в хорошому або задовільному стані, тому 2017 року аналітика ФАО прогнозує зниження валового збору пшениці в нашій країні на 4%, до 25 млн. т.

Врожайні перспективи

Реклама

Згідно з березневими прогнозами консалтингового агентства ААА, майбутній урожай очікується на рівні 60-61 млн тонн. З них 25 млн тонн припаде на пшеницю, близько 9 млн тонн на ячмінь і 25,5 млн тонн на кукурудзу. Виробництву олійних культур пророкують минулорічні показники.

Як зазначає керівник аналітичного департаменту консалтингового агентства ААА Марія Колесник, це попередні прогнози, які коригуватимуться залежно від погодних умов.

__13Прибуток аграріїв безпосередньо залежить від ситуації на світових ринках. Фото: "Сегодня"

Єлизавета Малишко вважає, що Україна може наростити свій потенціал виробництва зернових до 75 млн тонн. Нагадаємо, минулого року було зібрано близько 66 млн тонн зернових і зернобобових культур. Цей показник став рекордним за всі роки незалежності країни.

"У перспективі наростити виробництво можна практично за всіма культурами. Наприклад, найрентабельнішою зерновою культурою була кукурудза. Її середня врожайність – 6,2 тонни з гектара. Водночас в США збирають 10 тонн з гектара. Тобто, вкладення в інноваційні технології можуть збільшити цьогорічний врожай мінімум на третину", – вважає Єлизавета Малишко.

Реклама

Ось тільки треба розуміти, кому можна буде продати додаткові обсяги зерна. Особливо при впровадженні дорожчих технологій вирощування, наприклад, на зрошуваних землях в південних регіонах країни. "Продавати кукурудзу по 160-165 дол/т означає недоотримувати прибуток", – говорить Малишка.

Українські фермери експортують масові сировинні товари, а це означає, що прибуток безпосередньо залежить від ситуації на світових ринках.

Як зазначають в "УкрАгроКонсалт", світові ціни на зерно залишаються стабільними ось уже на протязі двох останніх сезонів. Світові запаси ростуть рік від року, тому фактор неврожаю в тому чи іншому регіоні не піднімає котирування на зерно. Значить, в найближчій перспективі (2017-2018 роки) аграріям не варто розраховувати на більшу виручку.

2015 року найвигіднішою культурою виявився соняшник з рентабельністю близько 80%.

Навпаки, з огляду на те, що посівна стала дорожче, як мінімум, на 10%, рентабельність основних культур 2017/2018 маркетингового року буде нижче, ніж в попередні сезони.

Нагадаємо, 2015 року найвигіднішою культурою виявився соняшник з рентабельністю близько 80%. За групою зернових найвища рентабельність у кукурудзи – 26%, а 2016 року вона зросла ще на 2% (до 28%).
На думку експертів, підвищувати прибутковості традиційними способами, зокрема, за рахунок збільшення виробництва і експорту, стає все складніше.

Реклама

"Екстенсивний шлях розвитку – збільшення врожаю за рахунок розширення площ – веде в нікуди. Тому потрібно підвищувати ефективність виробництва, збільшення доходу з 1 га землі", – зазначає Марія Колесник.

Але підвищення врожайності вимагає чималих капіталовкладень. При цьому аграрії все частіше схильні вкладатися в іноземні технології (насамперед нові гібриди насіння), які купують за валюту.

"85% грошей, необхідних для проведення польових робіт, селяни беруть зі своєї кишені, тільки 10% припадає на кредити і ще 5% на різні схеми фінансування, наприклад, форвардні контракти або авансові платежі", – говорить Сергій Феофілов.

Тому зменшення доходів аграріїв позначиться на їх можливостях нарощування ефективності виробництва. Залишається шукати вигоду у вузьких сегментах, скажімо, розширювати виробництво нішевих культур.

Прибуткові ніші

Як зазначає аналітик світового ринку зернових і олійних культур "УкрАгроКонсалт" Олена Гесова, в ситуації, що склалася, кожен регіон намагається знайти свою стратегію максимального збільшення маржі.

"Наприклад, в США різко скоротили посівні площі під пшеницею на користь сої, в Канаді більше фокусують увагу на виробництві нішевих культур, таких як горох, нут. Австралія поступово скорочує посіви пшениці на користь каноли. Китай також знайшов вихід і все більше йде в переробку сировини, розширюючи ці потужності", – зазначила вона.

За словами Марії Колесник, в Україні останнім часом також набирає популярність вирощування гороху.

"Хочу підкреслити, що зазвичай дорожчі культури вимагають великих фінансових витрат і при цьому складніші в технології виробництва", – зауважила Колесник.

gorohУкраїна розширює посіви гороху. Фото: Urozhai.org

Наприклад, горох вимагає раннього посіву при високій вологості ґрунту і помірного наростання температур. Україна минулого року розширила посіви гороху і виграла, тому що була досить волога весна. Цього року також схожа погода.

"Площі можуть сановити 275 тис. га. Деякі південні області вже перевиконали план посівів з цієї культури на 20%. Тому буде хороший урожай і новий рекорд експорту на рівні 400 тис. тонн", – розповіла Єлизавета Малишко.

За словами Сергія Феофілова, на нішеві культури зростає попит з боку споживачів. Наприклад, ще вигідніше виробляти нут, який в рази дорожче традиційних культур.

"Однак його не можна продавати корабельними партіями по 50-60 тис. тонн. Реально торгувати тільки на цільових ринках, представляючи товар в упаковці або навіть у вигляді напівфабрикату. Але більшість наших фермерів не готові налагоджувати нові відносини зі споживачами", – зауважив Сергій Феофілов .

Банкіри: можна скуповувати готівковий долар в українців і перепродувати його на міжбанку
Тим часом, за його словами, конкуренція зараз переміщається зі сфери виробництва до сегменту відносин зі споживачами.

"Навіщо нарощувати виробництво, якщо продати товар буде нікому. Тому, наприклад, американська компанія Cargill будує склади і елеватори в країнах, де живуть потенційні споживачі їх товару. Щоб краще розуміти їх запити, підлаштовуватися під харчові звички, і в підсумку отримати вищу маржу ", – говорить експерт.

Для українських компаній це складно, оскількик для будь-яких різких змін потрібні великі гроші і інший рівень управління. Здавалося б, можна заробити на таких культурах як жито або гречка, які останніми роками показують значне зростання цін.

Як пояснила Малишка, посіви жита скорочувалися постійно. Якщо останні два сезони ситуація компенсувалася перехідними запасами, то минулого року вона стала просто критичною. Житнє борошно була в дефіциті. Ціни зросли приблизно на 20%, що зробило вигідним імпорт зерна і борошна з Білорусі.

"Зараз виробництво цієї культури знову рентабельно, а посіви восени 2016 року зросли до 170 тис. га, що покриває внутрішні потреби країни. І ціни знову впадуть", – підкреслила Малишка.

Тому не можна говорити про стабільний заробіток при таких невеликих обсягах виробництва, а крім як на внутрішньому ринку ці культури не знаходять попиту. З гречкою ситуація схожа, минулого сезону виробили досить зерна і крупи. Ціни знизилися порівняно з 2015 роком, а рівень виробництва забезпечує внутрішній ринок.

При цьому кількість населення продовжує скорочуватися, а разом з ним і внутрішній попит. "Внутрішнє споживання зерна знижується. Якщо ще три роки тому це було 5,5 млн тонн пшениці, то зараз 4,8 млн тонн", – пояснюють в "УкрАгроКонсалт".

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти