НБУ знизив облікову ставку: чи далеко до розквіту економіки

Національний банк Українизнизив облікову ставку з 18% до 17,5% з 26 квітня. Таке рішення Правління НБУ прийняло у зв'язку з "стійкою тенденцією до уповільнення інфляції", як йдеться в повідомленні регулятора.

Аргументуючи зниження облікової ставки на 0,5%, НБУ зазначає, що в березні 2019 року споживча інфляція сповільнилася до 8,6% в річному вимірі, що відповідає прогнозу НБУ. При цьому базова інфляція знизилася навіть швидше, ніж очікувалося, до 7,6%.

"Цьому сприяла жорстка монетарна політика Національного банку. Зокрема, вона стала однією з причин зміцнення курсу гривні. Це позначилося на цінах імпортованих товарів і товарів зі значною імпортною складовою. Незважаючи на електоральні події, сьогодні зберігається сприятлива ситуація на фінансовому ринку України та інфляційні очікування населення, бізнесу, банків і фінансових аналітиків продовжують поліпшуватися", – відзначають в НБУ.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Нацбанк прогнозує, що інфляція і далі буде поступово сповільнюватися і знизиться до 6,3% на кінець 2019 року. А до початку 2020 року вона має увійде в межі цільового діапазону – 5% +/- 1%.

Серед основних факторів подальшого уповільнення інфляції називають зниження темпів зростання заробітних плат в умовах ослаблення інтенсивності міграційних процесів, зміцнення обмінного курсу гривні, що буде гальмувати темпи зростання цін на непродовольчі товари, здешевлення газу на світових ринках, яке відобразитися на зниженні внутрішніх цін і зростання пропозиції продовольчих товарів як вітчизняного, так і іноземного походження.

У той же час ряд факторів тиснутимуть на інфляцію і не дозволять їй знизитися передчасно. Це в першу чергу тарифи на ЖКП і підвищення акцизів на алкогольну і тютюнову продукцію.

Крім цього, ризиками для реалізації макроекономічного прогнозу в НБУ називають посилення невизначеності в рік президентських і парламентських виборів, рецесія світової економіки і зниження цін на сировинних ринках, невизначеність з транзитом газу через Україну з 2020 року, ескалація військового конфлікту і нові торгові обмеження з боку Росії тощо.

Як буде змінюватися облікова ставка в подальшому

В НБУ вважають жорстку монетарну політику, і, зокрема, високу облікову ставку, дієвим методом стримування споживчої інфляції. "Відповідно до Стратегії монетарної політики на 2016-2020 рр., НБУ перейшов від політики де-факто фіксованого курсу до режиму таргетування інфляції, який полягає в публічному оголошенні кількісних цілей по інфляції та зобов'язання центрального банку досягти цих цілей протягом середньострокового періоду... Основний інструмент, яким центральні банки впливають на рівень інфляції, є ключова процентна ставка", – заявляють у Нацбанку.

Також в НБУ підкреслюють, що "в Україні зміна облікової ставки найбільше впливає на рівень інфляції через 9-18 місяців. Тому рішення щодо монетарної політики НБУ не є реакцією на події минулого, а відповіддю на очікуваний перебіг подій в майбутньому".

Таким чином, нинішнє зниження ставки НБУ можна трактувати як очікування того, що до кінця 2019 року інфляція в Україні не буде відхилятися більш ніж на 1% від траєкторії, позначеної НБУ (6,3% в 4-му кварталі), і не завадить досягти заявленої мети в 5% до кінця 2020 року.

При цьому в НБУ натякають, що це може бути не останнє зниження облікової ставки. "Стійка тенденція до уповільнення інфляції до мети 5% дозволяє Національному банку почати цикл зниження облікової ставки", говориться в прес-релізі. Але в той же час регулятор готовий в разі необхідності повернутися до підвищення облікової ставки, оскільки "Правління бачить ризики", які можуть перешкодити продовжити курс на зниження пом'якшення монетарної політики. Наступне рішення про облікову ставку НБУ буде прийматися 6 червня.

Як змінювалася облікова ставка НБУ:

Чи зміниться щось для економіки?

Відповідаючи на це питання, експерти висловлюють думку, що нинішнє зниження облікової ставки НБУ на 0,5% можна розглядати, скоріше, як демонстрацію намірів, не як крок, здатний хоч якось вплинути на ситуацію в економіці.

"НБУ вже тривалий час утримує високий рівень облікової ставки, аргументуючи тим, що вона впливає на рівень інфляції. Але багато експертів говорили і говорять про те, що рівень облікової ставки є завищеним і грає гальмуючу роль для збільшення грошової пропозиції, зокрема для розвитку кредитування економіки. Я думаю, що нинішнє зниження ставки – це, швидше за все, такий собі сигнал, символічний крок. Можливо, НБУ хоче продемонструвати, що він припинив політику підвищення ставки або політику охорони ставки і постарається більше її не підвищувати. Але ці 0,5% ніякої погоди не зроблять. Тобто реальна дієвість цього кроку мінімальна. Тому що все одно вплив облікової ставки на економіку кредитування залишиться дуже слабким. Для того, щоб він став відчутним, зміни повинні обчислюватися не одним відсотком. І поки говорити про те, що це стане трендом, я б не став. Тому що НБУ буде дивитися на динаміку і тоді вже приймати подальші рішення", – каже президент "Центру антикризових досліджень" Ярослав Жалило.

Економічний експерт, аналітик Борис Кушнірук також вважає, що зниження завищеною облікової ставки на 0,5% не змінить ситуацію в економіці. Для того, щоб це сталося, її слід було б зменшити мало не вдвічі.

"З точки зору самого факту, що ставка знижується, – це добре. Але її зниження поки жодним чином не вплине на те, щоб насправді з'явилося кредитування реального сектора. Тому що все одно ставки залишаються надзвичайно завищеними, і з точки зору реального бізнесу кредитуватися за таких умов – просто безглуздо. Щоб ставка НБУ сприяла розвитку промисловості, вона повинна становити не більше 10%", – каже Борис Кушнірук.

НБУ і економіка: паралельні шляхи

Експерти сходяться в тому, що вплив облікової ставки на НБУ в нинішніх умовах ніяк не сприятиме розвитку економіки. Так, інфляція знижується, можливо, навіть завдяки високій обліковій ставці НБУ. Але хіба це єдиний показник економічного благополуччя країни?

"Крім інфляції у нас є і інші макроекономічні показники. Зокрема, в минулому році у нас дійсно трохи збільшився темп економічного зростання, зростання ВВП прискорилося тільки в 4-му кварталі, і перш за все – за рахунок аграрного фактора. А ось показники економічної активності, такі як внутрішнє споживання і інвестиційний капітал – послаблялися. Так що фактично можна говорити про те, що економіка в минулому році насправді охолоджувалася, сповільнювалася", – каже Ярослав Жалило.

"Економічна політика складається з сукупності політик: це і фіскальна політика, і бюджетна, і регуляторна, і монетарна. А в НБУ зараз багато тих, хто абсолютно щиро вважає, що вони відповідають тільки за монетарну політику. Це не зовсім так ... Крім того, там багато т. зв. "монетарних фундаменталістів", які вважають, що можна досягти довгострокової стабільності гривні чисто монетарними методами. Я категорично впевнений, що ні. Головний фактор, який дестабілізує курс національної валюти – це сировинний статус нашої економіки. Не стабільний. Як тільки ціни на сировинні товари на світових ринках падають – у нас тут же скорочується обсяг валютної виручки, знижуються доходи бюджету, в результаті виникає тиск на курс національної валюти, а як тільки гривня знецінюється – зростає інфляція. І суто монетарними методами цю проблему неможливо вирішити", – каже Борис Кушнірук.

Для того, щоб стабільність гривні не залежала від коливання цін на світових ринках, Україні потрібно побудувати економіку з великою часткою галузей, що виробляють товари з високою доданою вартістю, каже експерт. Однак для цього промисловості потрібні кредити. А при такій високій ставці НБУ промисловість ними скористатися не може.

"У нас сьогодні кредитуються фактично тільки 3 види діяльності. Це споживчі кредити, де прибутковість досягає 100% річних, і тому вони можуть не звертати уваги на облікову ставку взагалі. Це торгівля, де кредити беруться на короткий термін і тому 2% в місяць вони можуть потягнути, при тому, що прибутковість при продажу товарів становить 50-60%. І третє – це кредити, пов'язані з експортом сировинних продуктів, хоча там, як правило, компанії кредитуються в іноземній валюті.

Якщо ж ми говоримо про переробні підприємства, то для них такі ставки є убивчими. Вони їх не можуть витягнути. Тому у нас фактично виникла ситуація, коли промисловість, реальний сектор протягом останніх 5 років не має доступів до кредитів. Нічого хорошого в цьому немає. Тому я вважаю, що підхід Нацбанку – глибоко помилковий, він не вирішує проблеми довгострокової стабільності національної валюти. Мало того, він, за великим рахунком, сприяє тому, щоб в Україні зберігалася сировинна економіка. Тому що переробні підприємства не можуть розвинутися, у них немає доступу до оборотного капіталу", – каже Борис Кушнірук.

Експерт вважає, що облікова ставка НБУ повинна становити не більше 10%, щоб економіка могла розвиватися. А монетарна політика НБУ повинна ставити за мету не сприяти спекулятивному кредитування і нарощування грошової маси.

Нагадаємо, нещодавно НБУ отримав престижну міжнародну нагороду Central Banking Awards.