Наскільки зросли зарплати і ціни 2016-го: підсумки року

В Україні 2016-го вперше за кілька років темп зростання соціальних стандартів випередив інфляцію. Так, мінімальна зарплата, прожитковий мінімум і мінімальна пенсія зросли майже на 16%, а ціни – на 12%. При цьому, за даними Державної служби статистики, середня зарплата в країні збільшилася з 4362 до майже 5400 гривень. Сайт "Сегодня.ua" з'ясував, як добробут українців змінився за минулий рік.

Як змінилася зарплата за рік

У січні 2016-го мінімальна зарплата в Україні була на рівні +1378 гривень, тоді як середня зарплата по країні на той момент досягла 4362 гривень. Найменше заробляли жителі Тернопільської області (в середньому 3008 гривень), а найбагатші українці традиційно живуть в столиці – тут на початок року середня зарплата досягла 7126 гривень. У 18 областях України середній заробіток не досяг і чотирьох тисяч гривень.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Як зазначає HR-експерт Олександр Білоус, статистика не враховує ту частину зарплати, яка виплачується в конвертах, а також дохід тих українців, які працюють без офіційного оформлення.

З 2016-го уряд різко знизило оподаткування зарплат. Якщо раніше з кожної зарплати в середньому потрібно було віддати 37% ЄСВ (податок до Пенсійного фонд), то з першого січня 2016 року ставку знизили на 22%. Це дозволило деяким роботодавцям, не збільшуючи фонд, піднімати зарплати. Щоправда, як зазначають в Пенсійному фонді, великого ефекту це не дало.

З першого травня в Україні провели індексацію соцстандартів. Так, мінімалка зросла з +1378 до 1450 гривень, а пенсія – з 1074 до 1130 гривень. В цей же час середня зарплата по країні виросла до 4984 гривень. Для киян середній заробіток зріс до 8080 гривень. А найменше традиційно заробляли жителі Тернопільської області – 3630 гривень.

Для того, щоб рівень доходів повернувся хоча б на показник 2014 року, пояснюють економісти, при сучасних цінах мінімальна зарплата повинна бути на 70% вище. Так, з 2014-го ціни зросли як мінімум на 80%, а соціальні стандарти – всього на 31%.

"Кумулятивна інфляція була достатньою високою. Вона становила за кілька років 70%. Для того щоб реальні доходи зросли, соцстандарти мали збільшитися на 70%. Стосовно усередненішого показника, це рівень інфляції за станом трьох років діє до: 2014, 2015 і 2016. Кумулятивний рівень інфляції перевищить позначку в 90%. Щоб українці як мінімум не втратили свої доходи, вони повинні отримувати зарплату в 1,9 разу більше", – пояснює виконавчий директор фонду Блайзера Олег Устенко.

"Кумулятивна інфляція була достатньою високою. Вона становила за кілька років 70%. Для того щоб реальні доходи зросли, соцстандарти мали збільшитися на 70%. Стосовно усередненішого показника, це рівень інфляції за станом трьох років діє до: 2014, 2015 і 2016. Кумулятивний рівень інфляції перевищить позначку в 90%. Щоб українці як мінімум не втратили свої доходи, вони повинні отримувати зарплату в 1,9 разу більше", – пояснює виконавчий директор фонду Блайзера Олег Устенко.

Водночас реальні зарплати необхідно підвищити як мінімум на 24%, підрахував аналітик Вадим Іосуб. "Іншими словами, зростання нинішніх номінальних зарплат на цю величину при нульовій інфляції повернуло б рівень життя українців до рівня 2013 року. Але про це можна міркувати чисто теоретично, тому що, по-перше, на таке зростання зарплат у української економіки немає ресурсів, а по-друге, таке зростання номінальних зарплат призвело би до стрибка інфляції, і мета щодо реальної зарплати все одно залишилася б не досягнутою", – зазначає експерт.

Остання 2016 року індексація відбулася в грудні. Мінімальна зарплата зросла до 1600 гривень, тоді як середня до цього моменту перейшла за позначку в 5400 гривень. Наступного ж року уряд прийняв рішення скоротити розрив між середньою і мінімальною зарплатами і збільшити останню до 3200 гривень в січні 2017 року.

Як зросли ціни

Один з ключових чинників, який стимулював зростання індексу інфляції цього року – подорожчали комунальні послуги. Виробникам доводиться закладати в свою продукцію витрати на світло, газ, воду. У січні, за даними Державної служби статистики, ціни зросли на 0,9%, в лютому знизилися на 0,4%. Також стабільно скорочувалася інфляція влітку – дешевшали продукти. А ось в квітні ціни різко підскочили – на 3,5%. Пов'язано це, як пояснили в Держстаті, з подорожчанням газу.

"Істотним фактором, що вплинув на загальний показник інфляції в квітні, була сезонна зміна тарифів на природний газ на 48,8%. Це призвело до зростання цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива в цілому на 20,1%", – говориться в повідомленні.
За підсумками 2016 року індекс інфляції сягнув 12%.

В результаті зростання цін змінилася структура споживчого кошика українців. Якщо раніше 50-55% доходу родини витрачали на продукти, після інфляції, вважає Олег Устенко, до 85% доходу українців з мінімальними зарплатами йтиме на продукти, решта – на "комуналку".

Експерт пояснює, ті, хто отримують мінімальні зарплати і пенсії, платять за комунальні послуги всього 15% від свого доходу, решта покривається субсидіями.

"У тих, хто має мінімальний дохід, споживчий кошик розділено на дві великі групи: комунальні платежі і продукти харчування. Вони отримують субсидії, мають можливість отримати дотацію. Я б припустив, що споживчий кошик бідного українця, який отримує субсидію, виглядає так: 85% свого доходу родина витрачає на продукти, решта – "комуналка", – вважає виконавчий директор фонду Блайзера.

"У тих, хто має мінімальний дохід, споживчий кошик розділено на дві великі групи: комунальні платежі і продукти харчування. Вони отримують субсидії, мають можливість отримати дотацію. Я б припустив, що споживчий кошик бідного українця, який отримує субсидію, виглядає так: 85% свого доходу родина витрачає на продукти, решта – "комуналка", – вважає виконавчий директор фонду Блайзера.

Олег Устенко також зазначає, чим бідніша українці, тим болючіше "б'є" по їх бюджету інфляція. Так, індекс інфляції рахується по всіх групах товарів з затвердженою Кабміном споживчого кошика (понад сто найменувань). Ті, чий раціон харчування обмежений найнеобхіднішими продуктами (деякі з яких з 2014 року подорожчали на 300%), можуть витрачати на продукти вдвічі більше, ніж три роки тому.