Під кінець року українці почали масово закривати приватні підприємства. В основному припиняють діяльність фізособи-підприємці, оскільки з 1 січня 2017-го їх торкнуться нові податкові зміни. Тепер, згідно із законом, ФОП зобов'язані будуть сплачувати єдиний соцвнесок, навіть якщо не мають доходу. Нагадаємо, раніше фізособи-підприємці сплачували ЄСВ тільки при отриманні конкретного доходу або зарплати, а якщо заробітків не було, то в податкову можна було подавати порожні звіти, тобто з прочерками, і, відповідно, не платити ніяких податків. "Сегодня" розібралася, чим спровоковані податкові нововведення і як зміни відіб'ються на нашій економіці.
ПО-НОВОМУ. Як роз'яснює економіст Іван Нікітченко, податкові зміни торкнуться фізосіб-підприємців, що працюють на єдиній і загальній системі оподаткування. "Розмір єдиного соцвнеску — це 22% від мінзарплати. Тобто з 1 січня 2017-го розмір ЄСВ складе 704 грн, так як мінімальна зарплата збільшиться до 3200 грн. Це означає, що підприємці-єдинники, що знаходяться у 1-й групі, будуть платити 0,5% від мінстрахвнеску — 352 грн на місяць. У цій категорії працюють ті, хто, приміром, торгує речами на ринку", — відзначає Нікітченко. А ось фізособи-єдинники, які працюють у 2-й і 3-й групах, будуть сплачувати ЄСВ по 704 грн на місяць, уточнює економіст. Сюди відносяться, наприклад, власники невеликих магазинів і кафе. "Аналогічний ЄСВ у 704 грн будуть щомісяця платити і підприємці-фізособи, які працюють на загальній системі оподаткування. Зокрема, комерсанти, які торгують алкоголем або сигаретами", — говорить Нікітченко.
НАСЛІДКИ. Тепер під оподаткування ЄСВ потраплять всі так звані сплячі підприємства, говорить керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський. "Раніше фізособи-підприємці могли самі вирішувати, платити чи не платити ЄСВ. У 2017-му зобов'язані будуть платити всі ФОП. І фактично це призведе до масового закриття підприємств, тому що мало хто з фізосіб захоче платити щорічно ЄСВ у розмірі 4-8 тис. грн, не маючи фактичного доходу", — говорить Забловський. Слова експертів підтверджують і черги до держреєстраторів, наприклад у Києві, Житомирі, Херсоні, Харкові. Десь у чергах стоять по 50-80 осіб, а десь і 100-300 осіб. "Раніше люди не поспішали закрити підприємства, оскільки цей процес займав півроку-рік. Крім того, не закривали підприємства ті, які могли мати за рахунок бізнесу не постійний, а тимчасовий дохід, наприклад, продаючи урожай фруктів чи ремонтуючи офіси. Є ризик, що такі підприємці можуть піти в тінь", — зазначає Забловський.
Однак голова Спілки податкових консультантів України Леонід Рубаненко вважає, що бізнес, який звик працювати по-білому, знайде можливості для легалізації доходів: "В Україні нараховується дуже багато "мертвих" ФОП. І податкові зміни дозволять навести порядок у статистиці, щоб офіційно значився працюючий бізнес. Це дозволить контролювати, щоб зарплати виплачувалися офіційно, а не в конвертах, а також збільшити доходи до держбюджету".
Читайте також:
- Україна обігнала Росію в рейтингу найкращих країн для бізнесу
- Порошенко схвалив нові податкові правила: "спрощенцям" без доходу доведеться платити ЄСВ
- Експерти назвали 9 речей, які потрібно вивчити до старту власного бізнесу
- Бізнес під копірку: як вибрати і купити працездатну і добре налагоджену франшизу