Податки для "заробітчан": брати чи не брати

Заяви голови Міністерства соціальної політики про запровадження декларування доходів для трудових мігрантів викликали резонанс в суспільстві. А згадка в цьому контексті про несплачені "заробітчанами" податки до українського бюджету змусило багатьох зробити висновок про те, що в уряді хочуть ввести окремий податок для українців, які працюють за кордоном. Мінсоцполітики змушене було навіть зробити спеціальну заяву, що спростовує цю версію. Мовляв, додаткових податків не буде, декларування необхідно виключно для розуміння розміру доходів тих, хто претендує на субсидію.

Тим часом, не все так однозначно. Обов'язок декларувати доходи для тих, хто претендує на субсидію, існував і раніше. Як і задумки про поповнення державної скарбниці за рахунок тих, хто заробляє гроші за кордоном. Спробуємо розібратися в цьому детальніше.

Про податки ніхто не говорить…

Хвилювання в суспільстві викликали висловлювання міністра соціальної політики Андрія Реви в інтерв'ю "Радіо Свобода", опублікованому 17 листопада. У ньому, зокрема, міністр висловився так:

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Люди, які працюють в Україні, – вони платять податок на доходи фізичних осіб, платять єдиний соціальний внесок. Їх доходи враховуються. І, як правило, вони ще й не можуть претендувати на субсидію, бо вони працюють по-білому, утримують і бюджетників, і пенсіонерів, і самі себе утримують. А хтось працює за кордоном, пересилає сюди гроші. Ці гроші потрапляють до конкретних домогосподарств... Це дохід чи не дохід? Дохід, тому що він використовується на власне споживання. Ми попросили: будь ласка, задекларуйте. Тому що це реально гроші, які ви отримуєте на власне споживання".

Після того, як з'явилися припущення щодо бажання обкласти податком задекларовані доходи трудових мігрантів, міністр уточнив: "Пропозиція про необхідність декларування доходів викликано питанням розрахунку розміру субсидій, а не з метою їх оподаткування", – цитує свого керівника прес-служба Мінсоцполітики.

Тим часом, декларування доходів претендентами на субсидію – ніяка не новина. Подавати декларацію про доходи разом із заявою повинен кожен, кому субсидія призначається вперше, а багато категорій громадян повинні подавати декларації регулярно. Тож "заробітчани" або члени їх родин, які отримують субсидію, напевно заповнювали декларацію про доходи, коли зверталися за субсидією. Інша справа, що в цих деклараціях вони могли не вказувати свій заробіток за кордоном.

За усталеною практикою, українці найчастіше декларують тільки ті доходи, які можна перевірити через будь-які бази даних. Наприклад, отримані у вигляді зарплат, стипендій або пенсій. А ось "сірі" доходи – ті, які не проводилися через банк і за документами ніяк не пов'язані з конкретним одержувачем, – вказують не багато.

Наприклад, людина, яка здає квартиру без договору, найімовірніше, не вкаже в декларації цей вид прибутку. Як навряд чи зізнається в підробітці, скажімо, вчитель, який займається після школи репетиторством. Або продавець, який підробляє у вільний час ремонтами. Або студент, який вигулює вечорами чужих собак за гроші. Такі роботи виконуються, зазвичай, без оформлення документів, розраховуються за них готівкою, і перевірити факт отримання таких доходів просто неможливо.

Така ж ситуація з доходами трудових мігрантів. Більшість з них працюють за кордоном неофіційно. В тому сенсі, що в жодній державній базі даних або реєстрі немає інформації про місця їх роботи, про розмір зарплат. Немає навіть точної інформації про кількість працюючих за кордоном, цифри різняться від 800 тис. до 6 млн.

Експерти вважають, що отримати дані про доходи українців, що працюють за кордоном, теоретично можливо, але дуже затратно за кількістю праці і часу, тому цим ніхто не займатиметься. Як до цих пір не вирішено питання з легалізацією ринку орендного житла. А значить, державі і далі доведеться вірити людям на слово і намагатися впливати методом переконання.

Повертаючись до питання про декларації, додамо, що в Україні не відмовилися від ідеї зробити декларування доходів обов'язком кожного. Як ми писали, в законі про валюту і про валютні операції міститься вимога до Кабінету міністрів до 1 грудня 2018 року розробити  проект закону про одноразове декларування доходів для всіх громадян України. Ми також розповідали про те, що ідея одноразового декларування доходів громадянами виношується давно, проте наразі відкладається .

… Але від податків нікого не звільняють

У Міністерстві соцполітики стверджують, що декларування закордонних доходів трудовими мігрантами не призведе до додаткового оподаткування.

"Про оподаткування внаслідок декларації доходів, отриманих з-за кордону, не може йтися, оскільки всі податки з цих доходів були сплачені в державі перебування, а їх оподаткування податків в Україні було б подвійне оподаткування", – йдеться в заяві прес-служби.

З більшістю країн, в яких працюють українські "заробітчани", Україна дійсно підписала Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Але дія цих договорів поширюється далеко не на всі податки. Україна бере на себе зобов'язання не стягувати повторно податок на прибуток підприємств і податок на доходи фізичних осіб. Причому фіскальна служба роз'яснює: український платник податків повинен платити податок на доходи (НДФЛ, укр. – ПДФО), але він може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном. Тобто, якщо за кордоном з зарплати українця утримано, наприклад, 10% податку на доходи, то в Україні йому доведеться заплатити ще 8% від задекларованої суми, оскільки в Україні цей податок становить 18%. Якщо ж людина працювала за кордоном нелегально і не зможе підтвердити документами сплату податків в країні перебування, заплатити податок на доходи в Україні їй доведеться в повному розмірі, з усієї задекларованої суми.

Стосовно єдиного соціального внеску (ЄСВ), який якраз більше інших податків цікавить Міністерство соціальної політики, сплатити його громадянин України може тільки в Україні. Тож якщо держава захоче зобов'язати декларантів заплатити цей податок з закордонних заробітків – Конвенції про уникнення подвійного оподаткування не стануть перешкодою.

Також тільки в Україні людина може заплатити військовий збір. Із зарплати, отриманої за кордоном, буде утримано 1,5%.

Крім того, додамо, що українським законодавством якраз і передбачено декларування доходів, з яких не могли стягуватися податки під час отримання, але які не звільнені від оподаткування. Тож з цієї точки зору оподаткування в Україні задекларованої зарубіжної зарплати не буде протизаконним.

Питання про оподаткування грошей, зароблених українцями за кордоном, дискутується як один із заходів щодо додаткового наповнення бюджету. За різними підрахунками, "заробітчани" щорічно завозять або переправляють до України близько 6-11 млрд доларів. Заплативши з цих грошей хоча б мінімальну ставку ЄСВ – 22% – трудові мігранти принесли б до Пенсійного фонду додатковий дохід в розмірі 40-70 млрд грн. Для порівняння: 2018 року на виплату пенсій необхідно 208 млрд грн. Тобто за рахунок відрахувань трудових мігрантів можна було б покрити п'яту частину цієї суми, а то й третину.

Зазначимо, що, на думку різних експертів, зарплатні надходження трудових мігрантів, з одного боку, сприяють зростанню ВВП, а з іншого – підвищують платоспроможність населення, а значить, прискорюють інфляцію. Тому керівництво країни ніяк не може визначитися, як ставитися до цих грошей. З одного боку, є бажання зобов'язати трудових мігрантів чесно заповнювати декларації і платити податки з закордонних зарплат, а з іншого – стимулювати приплив цих грошей до України. Наприклад, у Верховній Раді зараз зареєстровано кілька законопроектів, якими пропонується звільнити трудових мігрантів від сплати податку на доходи повністю або частково (наприклад, законопроекти № 7458, 7459, №3370). Щоправда, один з них вже знято з розгляду, а два інших ще не розглядалися. Але, до речі, про звільнення від сплати ЄСВ в цих законопроектах не йдеться.