М'який, жорсткий чи помірність? Який карантин найкращий для України

27 листопада 2020, 17:56

Олександра Романюк Олександра Романюк

У нашій країні досі є сотні населених пунктів, куди не дістався ковід

У спробі зупинити пандемію COVID-19 кожна країна шукає свій шлях.

Реклама

Одні держави, як свого часу Китай, відразу ввели жорсткий карантин – локдаун, зупинивши підприємства, транспорт, закривши магазини і школи, і послабили його тільки після майже повного загасання епідемії.

Інші – як, наприклад, Швеція чи Білорусь – довгий час не робили жодних заборон, обмежуючись рекомендаціями.

Треті – і таких більшість – намагаються знайти "золоту середину", вводячи заборони лише в окремих регіонах (карантинних зонах) і тільки на короткий час. Таку модель називають адаптивним карантином.

Довгий час адаптивний карантин діяв і в Україні. Однак останнім часом все частіше лунають заяви офіційних осіб про необхідність повернутися до жорсткого карантину – на кшталт того, що був у нас навесні.

Реклама

Експерти визнають, що повний локдаун убивчий для економіки будь-якої країни.

Але що більш руйнівне для неї: часткові, але довготривалі заборони чи порівняно короткий період повної зупинки?

Що страшніше для України

З одного боку, не сильні і не повсюдні заборони, начебто, дозволяють економіці хоч якось триматися на плаву, тоді як повний локдаун призводить до різкого падіння у всіх галузях. З іншого боку, для багатьох галузей і бізнесів адаптивний карантин не набагато кращий, ніж локдаун.

Наприклад, туристичний і готельний бізнес, транспортні компанії, розважальні заклади протягом усієї дії адаптивного карантину не могли повернутися до тих обсягів роботи, які були у них до пандемії.

Через невпевненість у завтрашньому дні багато компаній і в інших галузях заморожують проєкти розвитку, скорочують персонал і перебувають буквально на межі виживання. Та й загалом в період карантину люди намагаються менше витрачати, тобто, гроші не працюють на економіку так, як вони мають працювати.

Реклама

Здавалося б, можна просто порахувати, скільки втрачає економіка за місяць повної зупинки і за місяць часткового карантину та порівняти, що менш травматично: 2-3 місяці локдауну чи рік (чи скільки може знадобитися?) адаптивного карантину.

Але економісти кажуть, що зробити це непросто: надто багато різних факторів потрібно враховувати. Та й в принципі справа не лише в грошах.

Чи можливий в Україні жорсткий карантин, як у Китаї?

Економічний експерт Олексій Кущ вважає, що, незважаючи на плачевні наслідки, які може принести новий локдаун, жорсткий карантин все ж менш травматичний для економіки, ніж розтягнутий у часі "м'який" карантин.

"Для економіки взагалі найкраще жорсткий карантин. Це китайська модель. Тоді виходить дуже глибоке падіння в одному кварталі, та водночас дуже швидке припинення пандемії і дуже швидке відновлення в наступному кварталі.

І за підсумками року вийде, що економіка зростає. В принципі, всі азіатські країни, які пішли шляхом максимально жорсткого локдауну, зараз перебувають у стані економічного зростання", – констатує Олексій Кущ.

Однак при цьому експерт сумнівається, що ця модель може бути застосована до України. Для цього потрібно мати інституційну готовність держави забезпечити такий карантин.

Хто в Україні буде ходити вулицями і кийками розганяти населення? Хто буде через смартфони визначати, де перебувають люди? Хто буде виплачувати людям гроші, щоб вони сиділи вдома? Хто заблокує повністю потік трудових мігрантів?

"В Україні це технічно неможливо зробити. Тому у нас карантин перетворюється на карикатуру на карантин. Коли, нібито, карантин, але люди смажать шашлики, їдуть до Одеси і натовпами ходять по набережній. А взимку будуть збиратися біля ялинок, ходити один до одного в гості тощо", – прогнозує Олексій Кущ.

Реклама

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко дотримується схожої думки.

"У нас люди будуть легковажно дивитися на всі обмеження. Порушувати все, що можна порушувати. Ходити в гості, влаштовувати пікніки", – говорить він.

Але найнебезпечніше, на думку Олександра Охріменка, що після введення жорсткого локдауну може різко зрости соціальна напруженість. Уже зараз проти карантину влаштовують акції протесту.

А якщо держава буде вимагати жорстко дотримуватися усіх обмежень, невдоволення може тільки наростати. Все ж недарма кажуть, що менталітет західного людини дуже відрізняється від менталітету жителів східних країн. Та й рівень свобод на Сході і Заході різний.

"Що найризикованіше, ростиме соціальна напруженість. Тому що тут навіть не гроші, тут емоції. Це мені дуже не подобається. Як би ця напруга потім не вилізла нам боком у вигляді різних соціальних невдоволень", – обережно каже Олександр Охріменко.

Як по-розумному зробити адаптивний карантин

Олексій Кущ вважає, що оптимальним для України є адаптивний карантин. Але не такий, коли вводяться випадкові обмеження на всій території країни чи в цілій області.

А адаптивний карантин, введений цілеспрямовано після ретельного вивчення ситуації і точних розрахунків.

"Протягом найближчого часу, в грудні, необхідно провести масове тестування. Зараз багато країн одна за одною приймають рішення про загальне тестування, і не випадково. Ми повинні розуміти реальний графік пандемії в Україні, національну криву, щоб бачити піки, плато тощо", – говорить експерт.

За його словами, зараз статистика спотворена. Мало того, що є певна кількість людей з безсимптомним перебігом хвороби, так ще й далеко не кожен хворий поспішає звертатися до лікаря і здавати дорогущий аналіз на ковід. Тож показати реальну кількість хворих і тих, хто перехворів, може тільки загальне тестування.

"Нехай не на всій території, але хоча б у мегаполісах масове тестування провести необхідно. І одночасно ввести кілька маркерів. Наприклад, відзначати, де людина працює, в якій сфері.

Так ми отримаємо інформацію про те, в яких регіонах, в яких сегментах економіки люди більше хворіють – у сфері торгівлі, у сфері послуг, на великих підприємствах чи ще десь. На підставі цих даних і мають бути розроблені критерії адаптивного карантину", – вважає Олексій Кущ.

В Україні й сьогодні залишаються сотні населених пунктів, де немає жодного випадку захворювання на коронавірус.

Наприклад, у Вінницькому районі з 54 населених пунктів хворі на COVID-19 є в 46 містечках і селах, в Тростянецькому районі Сумської області з 47 населених пунктів хворі є тільки у 18, а в Малинському районі Житомирської області зі 103 сіл ковід виявлений тільки в 23. У населених пунктах, куди коронавірус ще не дістався, є свої підприємства, магазини, сфера послуг. Чи варто вводити локдаун для них?

Наприклад, Олександр Охріменко і зараз вважає COVID-19 "найзвичайнісіньким грипом" і вважає, що карантин краще взагалі скасувати.

Нагадаємо, що найбільша кількість випадків захворювання на COVID-19 за минулу добу 26 листопада було зафіксовано в Дніпропетровській, Запорізькій, Київській та Одеській областях, а також у столиці.

Всі подробиці в спецтемі Локдаун в Україні

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти