"Ми отримуємо тривожні сигнали": Гончарук звернувся до Німеччини через "Північний потік – 2"

Україна сподівається на повну імплементацію змін у Третьому енергетичному пакеті ЄС в законодавство Німеччини і відповідну діяльність незалежного регулятора щодо газопроводів, що з'єднують державу з третіми країнами.

Про це сьогодні, 19 листопада, заявив прем'єр-міністр Олексій Гончарук на зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом, повідомляє пресслужба уряду. Його заява прозвучала після того, як 13 листопада Бундестаг Німеччини ухвалив поправки до Газової директиви ЄС, яка спрямована на регулювання діяльності газопроводів третіх країн на території Євросоюзу, зокрема "Північного потоку – 2".

"Однак ми отримуємо тривожні сигнали щодо ймовірного виключення "Північного потоку – 2" з-під дії консенсусної директиви ЄС Німецьким незалежним регулятором. Такий розвиток подій вважаю неприпустимим" , – зазначив глава Кабміну.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Хайко Маас (ліворуч) і Олексій Гончарук

Гончарук підкреслив, що Україна має намір "захищати норми європейського енергетичного закону разом з нашими європейськими партнерами".

"У разі преференційного виведення газопроводу з-під дії Газових директив ЄС "Газпром" отримує можливість для зловживання своїм монопольним становищем. Україна зацікавлена в сильній Європі, і ми будемо робити все, щоб європейська ідея, європейські цінності були сильними, і їм не можна було завдати шкоди жодними маніпуляціями", – сказав прем'єр.

Він також зазначив, що попереду складні переговори щодо транзиту газу. З його слів, Київ розраховує на те, що участь Берліна в консультаціях буде сприяти продовженню транзиту російського газу в Європу через Україну "на розумних умовах та європейських практиках".

Нагадаємо, що Газова директива набула чинності у травні, тепер країни-члени ЄС зобов'язані до 24 лютого 2020 року закріпити її в національному законодавстві. Серед головних її положень – розділення компаній, що постачають газ, і компаній, що його транспортують. Це означає, що компанія-оператор "Північного потоку – 2" має бути незалежною від "Газпрому", а 50% його пропускної потужності мають резервуватися для альтернативних постачальників.

Раніше Німеччина вже домоглася пом'якшення директиви, оскільки у підсумковому тексті говориться, що рішення про надання російському проекту винятків з цих норм буде ухвалювати не Брюссель, а країна ЄС, де газопровід виходить на європейську територію, після консультацій з Єврокомісією. У випадку з "Північним потоком – 2" це сама Німеччина.

19 листопада Маас заявив, що Берлін виступає за продовження транзиту російського газу через Українупісля 2019 року. Він підкреслив, що хоче розвіяти певні спекуляції навколо газової теми, які виникли останнім часом.

"Північний потік – 2" має пройти Балтійським морем в обхід України, його протяжність складе 1224 км. Передбачається, що пропускна здатність газопроводу буде на рівні 55 млрд куб. м газу на рік.

Наприкінці жовтня 2019 року Данія видала останній відсутній дозвіл на будівництво "Північного потоку – 2"на південний схід від острова Борнхольм. До того ж Данське енергетичне агентство вибрало найкоротший маршрут, адже він забезпечує найменший ризик і вплив на екологію. Процес отримання заявки в данській юрисдикції тягнувся понад два роки.