Мільйонні штрафи і необмежені перевірки: що очікувати бізнесу від нової служби екологічного контролю

12 квітня, 19:00

Сергій Пономаренко Сергій Пономаренко

Експерти вважають, що законопроєкт № 3091 несе ризики створення нових корупційних схем і нечесної конкуренції

Верховна Рада планує вирішити екологічні проблеми в Україні за допомогою створення нової контрольної служби. Воно передбачено законопроєктом № 3091 "Про державний екологічний контроль".

Реклама

Проєкт подали в парламент ще в лютому 2020 року, але майже відразу відправили на доопрацювання. Тепер з'явився його доопрацьований варіант, і питання про створення нової держслужби планується розглянути найближчим часом.

Що передбачає законопроєкт

У пояснювальній записці до проєкту закону зазначається, що в Україні неблагополучна екологічна ситуація. Через неконтрольованої вирубки зникають ліси, а через забруднення водойм пропадає риба. Забруднення повітря в великих містах вище за гранично допустимий рівень.

Однією з головних причин такої ситуації автори законопроєкту називають відсутність дієвого контролю за дотриманням природоохоронного законодавства. Тому вони збираються створити новий центральний орган виконавчої влади, який здійснюватиме державний екологічний контроль, – замість нинішньої Державної екологічної інспекції.

Передбачається, що нова служба розділить всі підприємства за групами ризику, після чого буде проводити перевірки і штрафувати порушників. Але механізм перевірок та штрафів, який виписаний в новому законопроєкті, експерти називають ще гіршим, ніж у чинному законі. Оскільки він збільшує можливість тиску на бізнес і несе величезні корупційні ризики. Водночас можливості для бізнесу захистити свої права значно зменшуються.

Перевіряльники отримують безмежні повноваження

Реклама

Законом передбачено, що нова служба екологічного контролю має перевіряти кожне підприємство раз на два роки – п'ять років, залежно від ступеня ризику. Але крім цього, дозволені позапланові перевірки. І ось їх частота фактично не обмежується.

Водночас перелік підстав для проведення позапланових перевірок значно розширено. У проєкті, наприклад, сказано, що підставою може стати навіть звернення будь-якого фізособи, громадської організації чи органу місцевого самоврядування. Словом, будь-яка людина може поскаржитися, що підприємство порушує екологічне законодавство, – й інспектори напохваті. Причому частота таких позапланових перевірок не обмежена.

Бізнес вважає, що цією нормою закладають необмежені можливості для корупції, а також реальні механізми тиску на будь-які неугодні підприємства. Підприємці наполягають: у проєкті мають бути механізми захисту бізнесу від свавілля контрольних органів і нечесних методів боротьби з конкурентами.

"Новий законопроєкт збільшує можливість планових перевірок в 2 рази, штрафи – у тисячі разів. Вони будуть становити від 2 до 5,5 млн грн за один раз. Для середніх і дрібних підприємств це фактично питання виживання. Зрозуміло, що в сотні разів збільшиться і розмір хабарів. Позапланові перевірки можна буде проводити за надуманими приводами і з ініціативи будь-якої особи, без належного обґрунтування. Тобто будь-який конкурент може наслати такі перевірки на підприємство-конкурент і водночас не нести ніякої відповідальності", – коментує президент ОП "Укрметалургпром" Олександр Каленков.

За його словами, таких передумов у законопроєкті закладено дуже багато. Наприклад, за новим законопроєктом інспектори зможуть приходити на підприємство у відсутність керівника, у будь-який час дня і ночі, зокрема і в святкові дні. Якщо їх не пускають – можуть виписати мільйонний штраф, якщо допустять на підприємство – вони зможуть переривати його нормальну роботу, опечатувати різні частини виробничого процесу і зупиняти саме підприємство без рішення суду.

"Природно, це дуже хороша можливість як для корупції, так і для недобросовісної конкурентної боротьби. І це дуже сильно вдарить по інвестиційному клімату", – вважає Олександр Каленков.

Ще одним істотним недоліком законопроєкту президент "Укрметалургпрому" бачить виведення екологічного контролю за межі базового закону про перевірки.

"Новостворюваний орган виводиться з-під дії рамкового закону про державний контроль, який був прийнятий у 2018 році, зокрема, на вимогу європейських партнерів України, щоб обмежити зловживання чиновників. Це вкрай важливий законопроєкт. І те, що нову службу державного екологічного контролю виводять з-під впливу цього закону, створює можливості для зловживань чиновників і створення корупційних схем", – підкреслює він.

Екологічних проблем законопроєкт не вирішує

Реклама

Екологи також бачать корупційні ризики, а це вже точно не принесе користі ні екології, ні жителям України. Про це говорить, наприклад, Людмила Циганок, президент Професійної асоціації екологів, яка об'єднує найбільшу кількість професійних екологів.

"Законопроєкт максимально розширює повноваження контрольного органу, надає екологічним інспекторам фактично необмежені можливості. І водночас не передбачає ніякої відповідальності з їхнього боку. В умовах тотальної корупції, яка є тепер у сфері екології, це визначальний ризик, на наш погляд. І ми побоюємося, що корупція в екологічній системі нікуди не дінеться, а буде квітнути і далі. Якщо не будуть передбачені запобіжники, ми отримаємо ще один меч, занесений над економікою, а довкілля від цього ніяк не виграє", – каже Людмила Циганок.

Народний депутат Сергій Шахов застерігає, що в такому вигляді законопроєкт навіть загрожує зупинкою всієї української промисловості.

"Стан довкілля в Україні є незадовільним. Карпати лисіють через неконтрольовану вирубку лісів, Рівненська та Житомирська області страждають від нелегального видобутку бурштину, перетворюються в зони екологічного лиха. З Луганщини контрабандою вивозять ліс в Росію. Контроль за довкіллям у нашій країні є недієвим, тому новий закон і реформування екологічної галузі вкрай потрібні. Але слід дуже уважно ставитися до цього питання. Адже державний природоохоронний контроль за багато років повністю себе дискредитував і загруз у корупції. Потрібно не допустити того, щоб екоінспекція мала необмежені можливості для тиску на бізнес. Слід проконтролювати, щоб перевірки, які передбачаються в законопроєкті про екологічний контроль, не призводили до зупинки промисловості", – говорить Сергій Шахов.

Реформа в екологічній сфері справді необхідна

Всі опитані нами фахівці одностайно стверджують: реформа екологічних органів в Україні дійсно назріла вже давно. Однак проводити її потрібно комплексно і так, щоб не погіршувати наявний стан справ, а справді вирішувати проблеми.

"Гірничо-металургійний комплекс становить приблизно третину всієї промисловості країни. Більшість наших підприємств вже давно є глобальними міжнародними компаніями, які продають свою продукцію на міжнародних ринках, залучають кошти в країну. Питання екології для нашої галузі завжди стояли на першому місці. Навіть у найжорсткіші кризи надходили інвестиції в екологічні проєкти. І для нас важливий державний екологічний контроль. Ми хочемо, щоб держава бачила, що ми вкладаємо великі кошти в екологію, а до тих підприємств, які поводяться недобросовісно, щоб застосовували якісь санкції. Це важливо і для екології, і з погляду економіки та конкурентних позицій. Це важливо і з погляду нашого руху до Євросоюзу", – говорить Олександр Каленков.

Людмила Циганок також підкреслює, що нова система контролю потрібна, але вона має бути дієвою.

"Реформа необхідна, але одного закону для цього замало. Ми вже бачили багато "паперових" рішень, які не підкріплені механізмами реалізації і потрібною кількістю фахівців. І є побоювання, що реформа екологічного контролю може зіткнутися з тими самими проблемами. По-перше, у бюджеті не передбачено фінансування цієї реформи. По-друге, у запропонованому форматі контролю ми бачимо невідповідність балансу відповідальності й повноважень суб'єктів взаємодії", – перелічує проблеми законопроєкту Людмила Циганок.

А керівник Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Андрій Забловський упевнений, що проблеми екологічного контролю потрібно вирішувати в комплексі з кліматичними проблемами і враховуючи європейську політику "зеленого курсу".

"Наша екологічна політика і система перевірок тривалий час не виконували своїх завдань. Сьогодні екологічну політику треба пов'язувати з кліматичними питаннями, з питаннями, пов'язаними з європейським "зеленим курсом". У нас є вже багато напрацювань, пов'язаних із цими питаннями. Але новий законопроєкт не охоплює цю проблематику", – каже Андрій Забловський.

Реклама

Він зазначає, що в законопроєкті багато хороших ідей, але і недоліків вистачає.

"У бізнесу були зауваження до цього проєкту, тому що там багато норм недостатньо чітко прописані й можуть по-різному трактуватися. Але загалом питання навіть не в тому, хороший чи поганий цей закон. Річ у тім, що він абсолютно не вирішує тих проблем, які сьогодні є в екологічній політиці. Тому всім очевидно, що він повинен бути допрацьований", – каже Андрій Забловський.

Олександр Каленков також упевнений: всі недоліки законопроєкту потрібно виправляти до голосування, залучаючи до цього представників бізнесу та міжнародних експертів.

"У цього законопроєкту є численні вади, які не можна усунути між першим і другим читанням. Тому ми закликаємо всіх народних депутатів не підтримувати цей законопроєкт у першому читанні, а відправити його на доопрацювання. Я думаю, що виправити хиби цього законопроєкту можна за одне засідання комітету, якщо дослухатися промисловців. Адже такі пропозиції озвучує не тільки ГМК, а фактично всі галузі, а також Європейська бізнес-асоціація та інші асоціації", – каже президент" Укрметалургпрому".

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти