Міністерство закордонних справ Латвії (МЗС) вручило офіційну ноту тимчасовому повіреному в справах України Алісі Подоляк, закликавши Київ виключити Латвію зі списку "офшорних країн". Про це повідомив міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевічс.
Латвійський міністр заявив, що робота з вирішення питання про виключення країни з українського офшорного списку вже ведеться: у Латвії над вирішенням працює Міністерство фінансів, а в Україні це питання спільно розглядається латвійськими та естонськими послами.
Рінкевічс пояснив, що включення Латвії до списку країн, що розглядаються Україною, як офшори, було викликано неправильним тлумаченням нового податкового регулювання в країні.
Так, в Латвії передбачено податок на прибуток в розмірі 0% від реінвестованого прибутку, проте міністр підкреслив, що систему не можна розглядати, як безподаткову, оскільки в Латвії дивіденди підлягають оподаткуванню.
Як пояснив раніше міністр фінансів України Олександр Данилюк, Естонія і Латвія потрапили до списку офшорних країн у зв'язку з тим, що в них податок на прибуток становить 0%, що відповідає критерію включення країни до такого переліку Мінфіну. Разом з тим, його замінює податок на виведений капітал.
Данилюк відзначав, що через особливості оподаткування Естонію і Латвію можуть виключити з реформованого нещодавно списку країн, які Україна вважає офшорами.
Тим часом, прем'єр-міністр Естонії Юрі Ратас на зустрічі з українським прем'єром Володимиром Гройсманом та міністром фінансів України Олександром Данилюком в Давосі заявив, що Естонію необхідно негайно виключити зі списку офшорів.
Разом з тим, Гройсман розповів Ратасу, що Україна не включала Естонію до переліку офшорних територій. За словами українського прем'єра, Естонія була включена в перелік країн, в яких ставка нерозподіленого прибутку становить 0%, що може використовуватися резидентами України для розмиття податкової бази і ухилення від сплати податку на прибуток в Україні.
Як відомо, за рішенням Кабміну з 1 січня 2018 року до списку офшорних держав, операції з якими підлягають контролю, були включені Гваделупа, Гватемала, Французька Гвіана, Співдружність Домінікани, Домініканська Республіка, Естонія, Іран, Куба, Лаос, Латвія, Ліван, Маврикій , Мальта, Марокко, Монако, ОАЕ, Сінгапур, Грузія і Угорщина. Таким чином, загальна кількість країн у списку збільшилася з 65 до 84.
Зазначені 19 країн були додані до переліку через зміни критеріїв його формування. Так, в оновлений список держави включалися за такими критеріями:
- в державі ставка податку на прибуток підприємств на 5 і більше процентних пункти нижче, ніж в Україні (тобто нижче 13%);
- Україна не уклала з державою міжнародний договір з положеннями про обмін інформацією;
- компетентні органи держави не забезпечують своєчасний і повний обмін податкової та фінансової інформації за запитом державної фіскальної служби.
При цьому для критерію про ставку податку на прибуток Мінфін враховував не тільки основну ставку, але і пільгові ставки для окремих галузей, територій або видів діяльності.