Підвищення зарплат з 1 вересня: хто отримає більше

З 1 вересня багато українців, які працюють за наймом, стануть заробляти більше – Верховна Рада ухвалила закон про підвищення мінімальної зарплати з нинішніх 4723 грн до 5000 грн на місяць. Обіцяно, що наступного року буде ще два підвищення: з 1 січня 2021 року – до 6000 грн і з 1 липня 2021 року – до 6500 грн. Нагадаємо: автором закону був президент Володимир Зеленський.

Сайт "Сьогодні" розібрався, що це дасть Україні, у кого зростуть заробітки, а також як змінювалася сума "мінімалки" і скільки продуктів і товарів можна було купити на одну мінзарплату 20 років тому і тепер.

Читайте також:

"Шоку не буде": Шмигаль розвінчав міфи про зростання мінімальної зарплати

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Чому підвищили мінімальну зарплату

Мінімальна зарплата (МЗ) підвищувалася регулярно, але темпи її зростання в різні роки були неоднаковими. У підсумку вона становила то більший, то менший відсоток від середньої зарплати по країні (див. інфографіку). Найбільше зростання МЗ було з 1 січня 2017 р. за так званим "законом 3200", коли її збільшили вдвічі – з 1600 до 3200 грн, щоб вивести зарплати з тіні. Тоді МЗ становила майже половину середньої зарплати по країні, потім ця цифра поступово зменшувалася.

Зростання мінімальних зарплат при економіці, що падає, і під час епідемії коронавірусу здається не зовсім логічним. Але, за офіційною інформацією, мінімальна зарплата збільшиться з 1 вересня тому, що, по-перше, в Україні підвищується середня зарплата. У червні вона досягла 11 579 грн проти 11 446 тис. грн в докризовому березні і 10 783 тис. грн в червні минулого року.

По-друге, пояснюється, що джерелом додаткових витрат цього року стане економія витрат на обслуговування (виплату відсотків) зовнішнього боргу в сумі 3,5 млрд грн – така додаткова сума вивільнилася через відхилення фактичного курсу від прогнозного, тобто який враховується при верстці бюджету. Відсотки виплачуються в доларах, а курс зараз не 29,5 грн/долар, а на 2 грн менше.

По-третє, після зростання мінзарплати зростуть і податкові надходження – на доходи фізосіб і ПДВ, це ще понад 500 млн грн.

Очевидно, що всі ці гроші підуть на підвищення виплат бюджетникам, бізнесу доведеться розв'язувати проблеми підвищення мінзарплати самостійно.

Для збереження співвідношення між розмірами посадового окладу працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки (ЄТС) та інших окладів оклад 1 розряду збільшується до 2225 грн (+123 грн, або на 5,86%). Відповідно зростуть у відсотках і інші 24 розряди ЄТС. Але працівникам нижчих розрядів доплачуватимуть до окладу до мінімальних 5000 грн (без вирахування податків). Чиста мінімальна зарплата вийде 4025 грн (+223 грн).

Цікаво, що навіть після підвищення окладу 1 розряду (за ним платять прибиральницям і підсобним робітникам), половина окладів за тарифною сіткою виявляться нижче мінімальної зарплати. Це означає, що за ними доведеться доплачувати до 5000 грн. Наприклад, навіть 12-й тарифний розряд – це старший науковий співробітник НДІ, вчитель вищої категорії – "коштує" всього 4717 грн. І лише оклад провідного наукового співробітника (13 розряд) більше мінімуму – 5051 грн.

Але бюджетники отримують не тільки оклад, а й надбавки до нього. Так відповідно до ст. 25 закону "Про загальну середню освіту", шкільному вчителеві покладені надбавки у відсотках від окладу. За класне керівництво – 20-25%, за перевірку зошитів – 10-20%, за завідування майстернями – 15-20%, навчальними кабінетами – 10-15%. Ще одна доплата – 10-30% окладу за стаж роботи (понад 3 роки).

Нескладний розрахунок показує, що вчитель вищої категорії може отримати додатково до окладу ще від 2830 до 4480 грн. Тобто його зарплата з 1 вересня становитиме 7547-9192 грн, або 65-80% від середньої зарплати по країні.

Раніше оклад вчителя вищої категорії становив 4456 грн (надбавка до окладу 261 грн). З мінімальними надбавками отримуємо з 1 вересня збільшення його зарплати на 417 грн, з максимальними надбавками – на 508 грн.

Купити на одну мінімалку

Купівельна спроможність мінімальної зарплати зараз набагато вище, ніж 20 років тому (див. інфографіку).

Так, 2000 року МЗ становила всього 118 грн і на неї можна було купити в рази менше товарів, від яких українці навряд чи зможуть відмовитися. Наприклад, хліба та м'яса – втричі менше (в порівнянних цінах), а молока та бензину – всемеро менше, хоча ці товари коштують зараз набагато дорожче, ніж 20 років тому. П'ять років тому МЗ була всього 25% від середньої зарплати, з 1 січня – 43%, після підвищення з 1 вересня вона оціночно становитиме 44%, оскільки середні зарплати теж ростуть.

Експерти: на економіку підвищення не вплине

Експерти кажуть, що підвищення мінзарплати назріло давно, але підняти їх вирішили тільки зараз, перед виборами.

"Насправді це невелике підвищення і на економіку воно ніяк не вплине – ні в гарну, ні в погану сторону, – каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Підвищення мінзарплати пов'язано з прийдешніми місцевими виборами 25 жовтня і його зараз максимально розпіарять. Основна маса людей цього підвищення навіть не помітить, а багато тих, хто працює в приватному секторі, його і не отримають. Просто офіційно їм заплатять більше, а "в конверті" – менше".

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин каже, що це невелике зростання мінімальної зарплати і інфляцію воно не прискорить.

"Але тепер мінзарплата більше відповідає прожмінімуму, це абсолютно логічно, людина не може отримувати менше, ніж фактичний прожитковий мінімум, – каже Олег Пендзин. – Стосовно зростання податкового тиску на бізнес, то великі компанії і так не платять своїм співробітникам мінімальну офіційну зарплату, тому для них нічого не зміниться. А для тих, хто платить зарплату в конвертах, – просто станеться перерозподіл. Збільшення МОЗ на 277 грн додасть до податкового навантаження (ЄСВ) всього 60 грн, це не такі великі гроші".

А ось обіцяне владою подальше підвищення МЗ з 1 січня до 6000 грн і з 1 липня до 6500 грн у Олега Пендзина вже викликає запитання. Передусім в частині компенсаторів. Вони вже повинні бути прописані в проєкті держбюджету на 2021 рік, який повинен бути поданий до Ради до 15 вересня. Йдеться про 40-45 млрд грн, які потрібно знайти для бюджетної сфери, це не дуже великі гроші, впевнений Олег Пендзин.

У Європейській бізнес асоціації вважають, що бізнесу, особливо невеликому, доведеться складно. На їхню думку, погіршаться умови діяльності для сумлінних платників.

"Вони нестимуть додаткові витрати на сплату ЄСВ, при цьому стикаючись з посиленою недобросовісною конкуренцією з боку тіньового сектору, яка зросте. Фактично саме на сумлінну бізнес буде переведено тягар збільшених фіскальних апетитів. Збільшення фіскального тиску в розпал економічної кризи призведе до зниження податкових надходжень від тієї частини бізнесу, яка посилить тінізацію своєї діяльності", – йдеться в заяві Асоціації.

Про прожитковий мінімум українця і про те, чого в ньому бракує, дивіться в сюжеті: