До Ради внесли закони про криптовалюти

Україна взяла курс на легалізацію віртуальних грошей – в Раді зареєстрували вже два законопроекти про обіг криптовалюти. "Сегодня" вивчила документи і дізналася, яким може бути ринок цифрової валюти в Україні.

Витоки

Найпопулярніша зараз криптовалюта – біткоіни – з'явилася 2008 року. На той час назріла необхідність в універсальних інтернет-грошах, які не підвладні ніякому центробанку або державі. При їх створенні і розподілі використовуються спеціальні криптографічні (шифрувальні) протоколи, які нікому не вдавалося зламати. Майнити (від англ. To mine – добувати. – Авт.) криптовалюту може будь-яка людина, встановивши спеціальну програму на комп'ютер. Вона реєструє переведення криптовалюти у всьому світі, створюючи особливу базу даних – блокчейн. Внесення до цієї бази всіх операцій називається майнінг, і саме за нього користувачі отримують винагороду віртуальними грошима. Юрстатус біткоіна залежить від країни. Так, в квітні цього року Японія офіційно визнала його платіжним засобом, а в Німеччині подібний статус він отримав ще 2013-го. А ось в РФ його використання розглядають як ознаку незаконних операцій.

Дві ідеї

У нашій країні юрстатус біткоіна обговорюється. Так, наприкінці вересня заступник голови Нацбанку Олег Чурій заявив, що це точно не валюта і не платіжний засіб". Однак минулого тижня представник НБУ Емал Бахтарі сказав, що Нацбанк орієнтуватиметься на провідні центробанки світу, щоб зрозуміти, як ставит це точно не валюта і не платіжний засіб" ися до криптовалют. Тоді ж група нардепів від НФ і БПП подала до парламенту законопроект про обіг криптовалют в Україні. Він визначає, що криптовалюта – це "програмний код, який може виступати засобом міни". Передбачається створити криптовалютні біржі (організації, які забезпечуватимуть обмін цифровими грошима), а з боку держави контролюватиме обмін Нацбанк.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У другому законопроекті, який подав до ВР голова комітету з питань фінполітики Сергій Рибалка, дається інше визначення криптовалюти: "Цифрове вимірювання вартості, засноване на математичних обчисленнях". Вони зможуть виступати як засіб обміну і вважатимуться фінансовим активом. Прописано там і створення криптобіржі – нею може стати будь-яка фінансова установа, статутний капітал якого не менше 5 млн грн (зараз – 35,7 біткоіни). Засновниками кібербірж, згідно із законопроектом, можуть стати держоргани, пересічні українці і навіть іноземці. При цьому мінімум 51% статутного капіталу повинно належати громадянам України. Для управління ринком цифрових грошей пропонується створити окремий державний орган, який видаватиме ліцензії криптобіржам і криптообмінникам, а також регулюватиме їх роботу.

Що це дасть

У документі йдеться про створення загальнодержавних, регіональних і місцевих програм розвитку та підтримки ринку криптовалют. Таким чином, держава виділятиме гроші на інноваційні проекти щодо майнінгу і запроваджуватиме пільгові тарифи на електроенергію для тих, хто видобуває цифрові гроші. Пропонується, щоб продавці криптовалюти платили внески до фондів пенсійного держстрахування в розмірі 2% від суми. За незаконну діяльність з видобутку криптовалюти хочуть штрафувати на суму до 170 тис. грн. (1,2 біткоіна).

Ефіри, ріпли і лайткоіни

У світі вже більше 2000 видів криптовалют. Друга за популярністю після біткоіна – ефіріум. Вона становить 20% ринку криптовалют (біткоін займає 45%), може добуватися в будь-яких обсягах (тоді як біткоінів не може бути випущено більше 21 млн одиниць). Сьогодні один ефір варто 299,05 долара. На третьому місці – криптовалюта ріпл: у неї 5% ринку, а вартість однієї одиниці – 0,226 долара. На відміну від біткоіна, ріпли не можна майнити – всі вони належать одній компанії, яка сплачує ними за оренду комп'ютерів для обробки інформації. Ще одна криптовалюта – лайткоін. Він коштує 55,38 долара за одиницю. Лайткоін запущений 2011 року, його випуск обмежений 84 мільйонами одиниць. Зростає популярність і криптовалюти деш: запущена 2014-го, вона пропонує повну анонімність всіх транзацкцій і зараз коштує 283,5 долара за одиницю. Обмін на звичайні валюти може відбуватися через онлайн-сервіс обміну цифрових валют, інші платіжні системи або обмінні пункти. Біткоіни можна отримати на спецсайтах, що платять ними за прості операції на кшталт кліка на рекламний банер або перегляд веб-сторінки певну кількість часу.

Юрист за біткоіни і квартира за ефір

Криптовалюти продовжують впроваджуватися в життя звичайних українців. Вже працюють цілі сайти, де зібрані місця, в яких можна розраховуватися біткоінами. Наприклад, цифровими грошима можна заплатити за проживання в хостелі в Одесі, купити техніку в інтернет-магазині, розрахуватися за обід в столичній кав'ярні. Можна оплатити товари в еколавці, доставку квітів, ремонт смартфона, послуги друкарні та юристів. З вересня в Києві запрацювали перші шість кріптоматів – терміналів, де можна міняти гривні на біткоіни. Крім того, криптовалюти стали використовувати при купівлі-продажу квартир і машин. Наприклад, у вересні так вперше офіційно продали квартиру в Києві – власник отримав за неї приблизно 212,5 ефіра (60 тисяч доларів). А за ділянку в 15 соток під Львовом просять трохи менше ніж один біткоін (близько 4 тисяч доларів).

Експерти – про криптовалюту: небезпеки і податки

"За оціночними даними, минулого року, коли криптовалюта не мала правового статусу, її переведення в національну валюту становило понад 775 млн грн, а введення національної валюти на біржі криптовалюта – більш 856 млн грн. Таким чином, додаткові надходження до Пенсійного фонду могли б становити понад 32 млн грн", – говорить Сергій Рибалка.

Нардеп пояснює, що Нацбанк не зможе виступити регулятором ринку криптовалют: "Ми з групою експертів вважаємо криптовалюти фінансовим активом. І регуляторами тут може бути Нацкомфінпослуг і Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку". Він додає, що в разі ухвалення його закону, система запрацює вже через півроку, і саме тоді криптобіржі отримають статус фінансових установ. У свою чергу, член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов вважає, що на роль регулятора більше підходить Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку: "Криптовалюти – це скоріше розряд сурогатних фінансових інструментів, а наша комісія все ж займається фінансовими послугами. Відповідно Комісія з цінних паперів займається інструментами і підходить на цю роль краще".

"РЕГУЛЮВАННЯ – ЦЕ УТОПІЯ". Юрист Наталя Мисик називає спробу регулювати криптовалюти в будь-якому вигляді утопією. "Сама суть криптовалют в тому, що вони не повинні підкорятися ніякому регулюванню. Будь-який закон, ухвалений в цьому полі, не матиме сенсу. Звичайно, бажано, щоб держава на рівні НБУ прийнялапостанову, де скасувала б попередні заяви, якими фактично визнала криптовалюту поза законом. Цього було б цілком достатньо, щоб операції з обміну і створення криптовалют були врегульовані. І навіть якщо з'явиться подібний закон – він буде ухвалений на території України, а біткоінами ми можемо розплачуватися по всьому світу без конвертації".

" ВИЗНАННЯ – ТАК, ПОДАТКИ – НІ". Протилежної точки зору – фінаналітик Ерік Найман. Він вважає, що постанови НБУ буде мало – потрібен окремий закон. Експерт пояснює: криптовалюти не існує фізично і це може відкрити вікно для махінацій. Наприклад, без офіційного закону про визнання біткоіна платіжним засобом в Україні, продавши квартиру в нашій країні за криптовалюту, продавець може потім сказати, що його обдурили і шахрайським шляхом виманили житло. Якщо ж існування криптовалюти закріплять на законодавчому рівні, нею можна буде без побоювання розплачуватися: купувати нерухомість, товари, послуги і навіть пенсії. Нагадаємо, що, згідно з пенсійною реформою, кожен українець може докупити кілька років пенсійного стажу. Так, один рік обійдеться приблизно в 17 тис. грн (0,12 біткоіна). "А ось з оподаткуванням криптовалют все непросто – технічно сьогодні це зробити можна, нехай і складно, але, як мені здається, це буде зайвим", – резюмує фінаналітик.

"ІДЕЮ СХВАЛЮЄМО, АЛЕ...". Радник голови Держагентства з питань електронного урядування України Костянтин Ярмоленко ініціативу парламентаріїв вітає, однак і зауваження щодо законопроектів у нього теж є. Він наводить висновок Bitcoin Foundation Ukraine, першої української громадської організації з підтримки криптовалютної індустрії і технології блокчейн. "Мусимо зазначити значну сирість обох законопроектів, неповноту застосовуваної термінології, а найважливіше – непрозорий характер їх створення. До розробки законопроектів в належній мірі не було залучене експертне середовище. Найголовніше, що в них відсутнє – це мета прийняття. З сформульованих положень неможливо зрозуміти, на який соціальний ефект розраховують депутати", – говорять в організації.