Кінцева ціна електроенергії для промисловості в Україні на 33% нижча, ніж в середньому по країнах ЄС

Кінцева ціна електроенергії для промисловості в Україні на 33% нижча, ніж в середньому по країнах ЄС, відзначають в центрі Разумкова. Це пов'язано з тим, що в ЄС значно вищі тарифи на розподіл і податки. До того ж фінансування генерації на інших ринках здійснюється за багатьма складовими, а в Україні лише за оптовою ціною.

У той же час, поточна ситуація на торгових зонах України та країн ЄС свідчить, що оптова ціна на електроенергію в Україні вдвічі вища за котирування в сусідніх державах: Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини. Однак оптова ціна формується внаслідок торгових сесій на електронних біржах і не враховує витрат на поставку і оподаткування. При цьому, зниження котирувань електроенергії в країнах ЄС також пов'язане з введенням карантинних заходів і зменшенням попиту до 20%.

Тому твердження, що міститься в деяких українських ЗМІ про високі ціни на електроенергію для української промисловості в порівнянні з цінами індустріального сектора країн ЄС, відповідає дійсності лише в частині оптових цін. Уточнена оцінка кінцевої вартості електроенергії для європейських споживачів може бути здійснена тільки в кінці травня, після публікації Eurostat даних про ціни на роздрібному ринку.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За даними 2019 року, кінцева вартість електроенергії для побутових споживачів України за методикою Eurostat становить 0,066 євро/кВт год. Це на 24% менше, ніж в середньому по ЄС. У той же час, це на 6% більше вартості ресурсу для російських споживачів. При цьому вартість електроенергії в Білорусії вище за українську на 14%.

У той же час, з 29 березня ціна на українському ринку (сегмент ринок на добу вперед) зросла з 1344 до діапазону 1543-1670 грн/МВт, тобто близько 20%. До такого ефекту призвела змушена стратегія продажів Енергоатому.

Як зазначається в повідомленні Енергоатому, "Критична ситуація вимагає від Компанії вживання всіх можливих заходів для забезпечення належного рівня безпечної експлуатації ядерних установок, що є безумовним пріоритетом у діяльності Енергоатому". Незадовго до цього Енергоатом в Господарському суді Києва порушив провадження за позовом НАЕК "Енергоатом" до держпідприємства "Гарантований покупець" (далі – ДП Гарпок) про стягнення боргу та штрафних санкцій на загальну суму близько 3 млрд грн за відпущену в лютому електричну енергію в рамках виконання спеціальних обов'язків.

На сьогоднішній день існують всі передумови для настання в найближчий місяць колапсу в енергетичному комплексі України.

Це викликано декількома факторами.

За мінімальними оцінками, в 2020 р. дефіцит коштів, необхідних для своєчасного виконання платіжних зобов'язань перед виробниками електроенергії за зеленим тарифом, складе 18 млрд. В умовах глобальної економічної рецесії і відповідної девальвації гривні, дефіцит може перевищити позначку в 20 млрд, що неодмінно позначиться на функціонуванні енергетичного комплексу України.

Запровадження надзвичайного стану на всій території України спричинило зміну графіка споживання і зменшило обсяг попиту на електроенергію до 15%. При таких умовах, в окремі години (з 12 до 14) обсяг пропозиції електроенергії, виробленої з альтернативних джерел, може перевищувати попит в сегменті ринку "на добу вперед". При цьому, через застосування карантинних заходів в Україні, відбуватиметься зниження рівня розрахунків за спожиту електроенергію.

Перераховані вище обставини, поряд з обмеженнями, визначеними Положенням про покладання спеціальних обов'язків на ринку електроенергії, створюють додаткове навантаження на господарську діяльність НАЕК "Енергоатом", який і без цього має проблеми з фінансуванням програми капітальних ремонтів атомних енергоблоків.

Недосконалість законодавства, зокрема в частині запровадження балансуючого сегмента, призводить до менше 200 диспетчерських перемикань на одну добу. Такий підхід до управління режимами роботи енергосистеми України призводить до підвищеного зносу застарілого обладнання і створює передумови для виникнення аварійних ситуацій.

Всі ці фактори стали наслідком швидкого наростання дебіторської заборгованості НАЕК "Енергоатом" і низької дисципліни її погашення. Все це створює гострий дефіцит оборотних коштів для виконання елементарних фінансово-господарських операцій підприємства, зокрема, виплата заробітної плати та закупівля необхідних матеріалів для безпечної діяльності атомних електростанцій. Таким чином, НАЕК "Енергоатом", який є найбільшим генеруючим підприємством, перебуває у надкритичному стані.

До такого стану призвели економічно необґрунтовані низькі ціни на електроенергію для Енергоатому, який має найнижчий тариф в Європі і є головним донором генерації з ВДЕ. Саме через маніпуляції членів НКРЕКП правилами ринку був створений дисбаланс на ринку, в тому числі за рахунок: впровадження правил, що дозволяють продавати "повітря" на оптовому ринку електричної енергії; імпорту електроенергії з РФ і Білорусії.

У листопаді-лютому НКРЕКП ухвалило низку регуляторних заходів, які дозволили істотно знизити оптові ціни на електроенергію і одночасно завдали збитків гарантованому покупцеві, Енергоатому, виробникам ВДЕ. Заходи ухвалювались без публічно оприлюднених розрахунків впливу.

Все це призводить до банкрутства основних "стовпів" енергетичної галузі: Енергоатому, Гарантованого покупця, підприємств теплової генерації та об'єктів ВДЕ.

Щоб уникнути катастрофічної ситуації на ринку, необхідні наступні кроки:

1. Здійснити набір професійних кадрів на керівні позиції Міненерговугілля і НКРЕКП.
2. Необхідно оздоровити економічну модель роботи енергоринку. Підтримка нездорово низьких цін призводить до колапсу в роботі Енергоатому, ТЕС, шахтарів. Без оздоровлення економічної моделі немає різниці хто отримуватиме збитки з ПСО: Енергоатом або Гарантований покупець. Перекинути обов'язки ПСО на Енергоатом це означає просто фінансово розвалити компанію.
3. Після оздоровлення економічної моделі енергоринку удосконалити механізм ПСО, зокрема, через лібералізацію торгівлі компанії НАЕК "Енергоатом": прямі договори з пупами (постачальники універсальних послуг); – прямі довгострокові контракти з промисловими підприємствами; – збільшення частки реалізації на відкритому ринку; – досягнення прозорості у витрачанні коштів гарантованих постачальників.
4. Надати право гарантування покупцеві реалізовувати електроенергію, вироблену з альтернативних джерел, в сегменті двосторонніх договорів за середньозваженою ціною РДН-комісія оператора. Або зеленими сертифікатами вище ціни РДН.
5. Подивитися рівень цінових обмежень в нічний час (збільшення в 1,1 грн/кВт год) для надання можливості теплової генерації конкурувати між собою за рахунок паливної складової в структурі ціни.
6. Переглянути правила роботи учасників в сегменті балансуючого ринку з чітким визначенням філософії його функціонування, як ринку штрафних санкцій. Тобто, в разі надмірного споживання ціна для покупки небалансу має застосовуватися на рівні граничної годинної ціни на РДН + 15%, а при недоспоживанні і продажу небалансу ціна повинна становити -60% від середньої ціни на РДН на даний час.
7. Запровадити механізм ринку допоміжних послуг.
8. Заборонити застосування штрафних санкцій перед постачальниками універсальних послуг на період надзвичайної ситуації і на два місяці після цього.
9. Вирішити питання кадрового забезпечення НЕК "Укренерго" та НАЕК "Енергоатом".
10. Забезпечити кредитування з боку одного з державних банків для ліквідації заборгованості ДП Гарпок перед постачальниками електричної енергії.

Нагадаємо, в Раду подали законопроект про заборону імпорту електроенергії з РФ і Білорусі.