Комітет ВР з екології закликав терміново розробити механізм фінансування Нацплану щодо викидів

Національний план щодо скорочення викидів (НПСВ), який вже з 1 січня передбачає виведення енергоблоків ТЕС у ремонт для встановлення очисного обладнання, в поточних умовах не є реалістичним для виконання, і тому влада має об’єднатися в пошуку та розробці механізму фінансування Нацплану для його ефективної реалізації.

Про це йшлося на слуханнях в Комітеті ВР з питань екологічної політики та природокористування 19 січня.

Зокрема голова комітету Олег Бондаренко заявив, що комітет послідовно займається питаннями екології та покращення якості атмосферного повітря в Україні, яке буде можливим за умов успішної реалізації НПСВ та скорочення викидів на українських теплоелектростанціях (ТЕС) та теплоелектроцентралях (ТЕЦ).

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Ми наполягаємо на виконанні промисловими підприємствами-забруднювачами прийнятого плану. Але, тим не менше, ми просимо як Міністерство енергетики, так і Міністерство захисту довкілля включитися в плідну дискусію", - зазначив депутат. За його словами, будь-який план, затверджений урядом, повинен бути реалістичним, і тому комітет буде звертатися до Кабміну щодо обговорення умов виконання НПСВ.

Його колега Леся Василенко наголосила, що головна причина невиконання Нацплану – це відсутність механізмів фінансування, і їх має негайно розробити уряд.

В свою чергу, заступник міністра екології Роман Стрілець нагадав, що у середньому близько 70% всіх шкідливих викидів у атмосферне повітря безпосередньо роблять об’єкти промисловості та енергетики, і для покращення ситуації необхідно знайти фінансові інструменти для реалізації НПСВ, оскільки на даний момент їх немає.

"В першу чергу НПСВ – це прийняття гнучкого механізму переходу до більш жорсткої директиви 2010-75 ЄС про промислові викиди. Всі розуміли, що швидко перейти до цієї моделі дуже важко, це буде дуже боляче для всіх, у першу чергу тому, що необхідні величезні інвестиції. І знову-таки, за один день це зробити неможливо. Тому був прийнятий НПСВ", - сказав Стрілець.

Він додав, що ринкова модель в енергетичній галузі, яка була прийнята, зараз працює із недоліками і це вносить складнощі в реалізацію НПСВ.

"Але для того, щоб вирішити питання і все-таки виконувати природоохоронні заходи, ми впевнені, що держава повинна знайти дієві механізми фінансування таких природоохоронних заходів на кожному підприємстві-забруднювачу. Це допоможе зрушити ситуацію та позитивно вплине як на енергетичну, так і на екологічну безпеку", – підкрселив застпуник мінстра екології.

Разом із тим, голова комітету з питань енергетики та ЖКГ Андрій Герус повідомив, що умови виконання НПСВ мають бути реалістичними у поточних економічних умовах в Україні.

"Це також потрібно розуміти. У значній мірі європейські країни мають можливість інвестувати в екологію, тому що рівень багатства цих країн вищий. Я впевнений, що чим більший у нас буде рівень багатства, тим ми будемо більше інвестувати", - додав Герус.

При цьому він підкреслив, що потрібно здійснювати модернізацію ТЕС та ТЕЦ, щоб викиди зменшувались, але так, щоб важливі для енергоситеми потужності залишалися в роботі.

Як повідомлялося, на думку президента Українського Національного комітету CIGRE Олександра Светелика, Україні загрожує втрата енергетичної безпеки через примусове виведення у тривалі ремонти енергоблоків теплоелектростанцій, якщо не зрушити терміни реалізації НПСВ.

Експерт із питань енергетики Сергій Чех вважає, що Україна повинна актуалізувати Національний план зі скорочення викидів, який почав діяти із 2021 року, оскільки виконання його вимог може призвести до втрати найефективніших блоків ТЕС і ТЕЦ через відсутність фінансування на екологічні ремонти.

Національний план скорочення викидів затверджено 2017 року, він, зокрема, визначає наміри України як члена Енергетичного Співтовариства істотно скоротити викиди діоксиду сірки, оксидів азоту і пилу від ТЕС і ТЕЦ України, потужність яких становить 50 МВт і більше.

Після ухвалення НПСВ майже нічого не було зроблено, щоб він запрацював із 2021 року.

Прописавши вимоги, які повинні виконуватися установками, законодавці не передбачили джерела фінансування їх модернізації, що поставило на паузу втілення плану. Обсяг необхідних коштів оцінюється у 4,13 млрд євро.

Експерти зазначають, що примусова зупинка блоків ТЕС для виконання вимог неактуального НПСВ створить дефіцит генерувальних потужностей в Україні, який доведеться покривати за рахунок імпорту електроенергії з Росії, Білорусі.