Коли буде референдум по землі і яких результатів чекати: інтерв'ю з Романом Лещенком, частина 3

29 лютого 2020, 07:51

Ігор Сєров , Олександра Романюк

Уповноважений президента з питань землі – про те, як перевірятимуть іноземців і чи віддадуть у приватні руки озера і ліси

Деякі питання земельною реформою, зокрема про участь іноземців, передбачається вирішувати всенародним голосуванням на референдумі. Коли може відбутися референдум? Які питання на нього передбачається винести? Про це ми докладно поговорили в інтерв'ю з Уповноваженим Президента з питань землі Романом Лещенком.

Реклама

Читайте також на сайті "Сьогодні" першу частину і другу частину інтерв'ю.

- У законопроекті №2178-10, який вже майже місяць розглядає парламент, записано, що заборона на продаж землі може бути скасована за результатами референдуму. Була заборона до 2024 року, тепер – до референдуму. Коли, на вашу думку, може відбутися цей референдум?

- Наші опоненти зараз звинувачують нас, що закон про референдум, мовляв, ще не ухвалений, а такі важливі питання, як земельне, вже виносяться на референдум. Нагадаю, що проект закону про народовладдя, ініційований в першу чергу ідеологом партії "Слуга народу" Русланом Стефанчуком, розроблявся ще до президентських виборів. Але процес його ухвалення затягнувся. В першу чергу це відбулося через те, що в цьому законопроекті запропоновані абсолютно нові підходи до народовладдя. Не тільки через призму всеукраїнського та місцевих референдумів, а й через інші механізми: опитування, використання сучасних засобів зв'язку, ініціація законопроектів через народну ініціативу. Так форми народовладдя не були передбачені Конституцією. І для того, щоб цей законопроект потрапив на голосування, він повинен був пройти узгодження Конституційним судом на предмет його відповідності Конституції та іншим законам України.

Зворотний зв'язок від Конституційного суду ми отримали в листопаді. Конституційний суд сказав, що цей законопроект в цілому відповідає нашому Основному закону. Тобто, розширення інструментів народовладдя не порушують суті Конституції. Конституційний суд також не побачив там ризиків щодо підміни понять або, наприклад, в тому, що референдум якимось чином може змінити конституційний лад в Україні.

Реклама

Тобто ми отримали позитивний висновок. І цей законопроект запланований до розгляду на цій сесії Верховної Ради. Очевидно, що він проходитиме дуже серйозне обговорення в парламенті. Тому що ті підходи до народовладдя, які ним формуються, в певній мірі є революційними на всьому пострадянському просторі.

Президент його однозначно підпише, тому що це частина його виборчої програми. І у президента є воля зробити це якнайшвидше. Тому що невдовзі мине рік з дня виборів, і для президента принципово важливо встигнути з точки зору регламенту цих питань зафіксувати цей законопроект у вигляді закону.

Уже після того, як цей законопроект буде хвалений, ми будемо напрацьовувати підходи щодо референдуму про участь іноземців.

Сьогодні ще точиться дискусія про те, які питання мають бути винесені на всенародний референдум. Інститут референдуму – дуже ефективний, дієвий механізм, але в той же час дуже витратний. Тому сьогодні у владі йде дискусія щодо доцільності включення до порядку денного такого референдуму та інших питань щодо найважливіших суспільних питань.

З точки зору комунікації я не володію інформацією, що це за питання. Я так розумію, ті, що найбільше хвилюють суспільство.

Реклама

Якщо говорити про терміни, з юридичної точки зору я бачу підстави для того, щоб референдум пройшов у 2021 році. Але тут своє слово повинні сказати експерти з виборчого законодавства.

- Ви говорите, люди проти передачі землі іноземцям. Якими, на вашу думку, можуть бути результати референдуму?

- Більшість тих, з ким я спілкуюся в сільській місцевості, не підтримують доступ іноземців до обороту сільськогосподарських земель.

- А поки референдум не відбувся, як передбачається стежити за тим, щоб іноземці не отримали доступ до української землі?

- Є міграційна служба, яка може робити запити до і після укладення будь-якого договору. Але за запитом уповноваженого контролюючого органу ми отримуємо інформацію від іншої країни, що людина є, наприклад, громадянином РФ, і тоді застосовується механізм спецконфіскації.

В тренді
Українська економіка зазнає втрат: в плюсі опинилася тільки одна з ключових галузей
Реклама

Більш того, ми зараз вивчаємо питання про державний моніторинг землекористування. Щоб була можливість стежити, яка вартість землі, хто купує, звідки він взяв гроші на придбання землі. Отже, якщо хтось вважає, що все буде просто, що можна з-під подушки витягнути готівку і скупити землю, він глибоко помиляється. Питання фіскалізації, моніторингу та контролю регулюватимться окремими законами.

- У тексті законопроекту до другого читання зникла норма про доступ Геокадастру до реєстру актів цивільного стану, за яким, як говорилося, планується відстежувати родинні зв'язки власників землі, щоб уникнути концентрації в одних руках. Як тепер йтиме перевірка?

- Ми зараз концептуально думаємо над тим, на кого покласти функції постаудиту і моніторингу. У нас йде внутрішня дискусія. Акумулювати всю необхідну інформацію – займе певний час.

Можливо, ми підемо шляхом Польщі. Там є окреме агентство, яке виконує виключно функції моніторингу та контролю за обігом земель. З огляду на велику кількість заборон і обмежень, які у нас бдуть в питанні обігу земель, я вважаю, інституційно нам це потрібно.

Питання складне, і, повторюю, поки воно в процесі обговорення.

- Чимало захисників України нарікають на те, що раніше, в 2016-м, 2017-му хоч і виділяли покладені сотки землі, але на справді виявлялося, що це ділянки на болотах, сінокосах. Ви зможете їм допомогти отримувати нормальні ділянки?

- Раніше їм виділяли землі за залишковим принципом. Найкращі землі з резерву собі забирали чинуші. Які, до речі, і є противниками земельної реформи. Зараз питання однозначно ставиться на контроль. Землі Академії аграрних наук, ДП – 20% обсягу, це понад 1 млн гектарів землі – виключно для тих, хто із захисників України залишився в черзі. Пропорційно по областях в залежності від місць їхньої реєстрації. Паралельно проведемо інвентаризацію того, яку землю місцеві органи влади віддавали захисникам. Знаю, що їм давали болотисті ділянки, заліснення – вибачте на слові, сміття якесь. Те, що ніхто не брав, то віддали їм.

- Як в рамках земельної реформи зміняться питання використання лісів, прибережних зон водойм? Це, звичайно, не сільськогосподарські землі. Але чи будуть вони віддаватися комусь у власність?

- Щодо води і лісу буде окреме законодавче регулювання, тому що "прихватизація" прибережних смуг і неконтрольована вирубка лісів вже вийшли за рамки здорового глузду. Поки триває інвентаризація. Але основна ідея – що лісові та водні ресурси будуть також передані громадам, які визначатимуть режим володіння та користування. Але це не означає, що громада може йти на порушення закону і, наприклад, віддавати прибережні смуга під вирощування кукурудзи або під приватний пляж.

При цьому буде і коригування законодавства на рівні держави. Тому що без спеціального регулювання ми там ладу не дамо. Лісові та водні ресурси – це питання національної безпеки.

- Чи стикаєтеся ви зі спробами якогось тиску?

Постійно. В першу чергу дуже серйозний тиск йде з боку різного роду політичних груп, які намагаються будь-яким чином зупинити процес земельної реформи. Спершу була ілюзія, що це якісь ідеологічні речі. Але коли ми почали занурюватися в масштаби тіньового обігу – зерна, землі, різного роду схем – для мене стало очевидним і зрозумілим, чому дуже багато старих політиків відстоюють позицію "залиште все, як є". Тому що це джерело корупційного рентного прибутку на всіх рівнях. Ці схеми і потоки зводились роками.

При цьому йде тиск і з боку різного роду іноземних лобістських організацій і представників іноземних груп, які намагаються різними заходами тиснути, в тому числі на мене, щоб ця реформа йшла в більш ліберальному, відкритому форматі. Але коли в країні сто років не було земельної реформи, коли існують побоювання і фобії, будь-які різкі рухи можуть призвести тільки до соціальної напруги. Ми повинні з повагою ставитися до того, наскільки священна для українців землі. Ми не порушуємо ніяких міжнародних конвенцій, і це наша внутрішня справа – яким чином проводити земельну реформу. Ми робимо її в інтересах українських громадян і українських компаній, де засновниками є українці.

Всі подробиці в спецтемі Земельна реформа

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти