Яким буде бюджет на 2019 рік: візьмуть в борг і додадуть лікарям

Новий держбюджет на 2019 рік, поданий Кабміном, буде більше нинішнього як за доходами, так і за видатками, але принципово від нього мало відрізняється. При цьому виконати новий головний кошторис країни уряду буде непросто. Такий головний висновок економістів, які вивчили презентацію держбюждету-2019. "Сегодня" за допомогою експертів оцінила основні пропозиції міністрів. 

Кому і скільки

Доходи заплановані в розмірі 1,008 трлн грн (+90 млрд грн), витрати – 1,094 млрд грн (+102 млрд грн), дефіцит становитиме 2,3% ВВП, або 80,6 млрд грн. Середньорічний курс долара закладений 30,5 грн (тобто до кінця 2019-го може бути 32,5-33 грн/$), інфляція – 7,4% (2018-го – 8,9%, але експерти очікують більше 12%). Крім головних джерел доходів – ПДВ, митних зборів і акцизів, податків на доходи фізосіб, Кабмін очікує, зокрема, отримати 17,1 млрд грн від приватизації держпідприємств (цього року поки виручено близько 50 млн грн). Також за словами в.о. міністра фінансів Оксани Маркарової, планується зайняти 324,7 млрд грн, в тому числі на внутрішньому ринку – 202 млрд, решту – на зовнішньому.

Щодо видатків найбільша сума виділена на виплату боргів – близько 380 млрд грн, це повинно різко зменшити держборг зі 106% до 60% ВВП. Значне збільшення заплановано на підвищення обороноздатності – 209,5 млрд грн (+31,5 млрд грн). Понад половина цієї суми піде на зарплату силовикам – 108,3 млрд: за словами прем'єра Володимира Гройсмана, мінімальна зарплата військовослужбовця 2019 року буде 10 тис. грн (зараз близько 7 тис.). Додали 9 млрд грн на ремонт доріг – до 56 млрд. На освіту обіцяють виділити 242 млрд (+27,8 млрд), на медицину 92,3 млрд (+9,4 млрд), в тому числі 2 млрд грн – на екстрену медичну допомогу , і 2 млрд грн – на безкоштовні аналізи при первинному зверненні. Підтверджено і зростання з нового року мінзарплати до 4173 грн (+450 грн), мінпенсії (з березня) до 1624 грн (+127 грн) і середнього прожмінімуму до 2011 грн (+158 грн).

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Це – оборонно-соціальний кошторис"

Економісти звертають увагу, що такі макропоказники бюджету, як інфляція і курс долара, не корелюють між собою.

"Зростання цін повинен бути більше, або долар дешевше", – уточнив нам президент Украналітцентру Олександр Охріменко.

Він також звернув увагу, що зростання дохідної частини бюджету заплановано втричі менше, ніж сума запозичень. Тобто Кабмін спочатку планує наповнювати казну за рахунок зовнішніх позик або прихованої емісії. Її механізм відпрацьований: Мінфін випускає цінні папери, комерційні банки їх купують, потім продають Нацбанку, збільшуючи тим самим внутрішній борг. Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин назвав бюджет оборонно-соціальним, а не бюджетом розвитку:

"Зростання ВВП на 3% – мізер, треба хоча б удвічі більше. Немає податкових пільг, немає інвестицій, крім ремонту доріг. Але є більш 300 млрд грн (30%) на соцпотреби – субсидії, дотування Пенсфонду і понад 200 млрд грн (20%) витрат на оборону. Курс долара на ділі буде нижче 30,5 грн, це означає, що роздута дохідна частина".