Як збільшити економіку України на мільярди: експерти назвали шість кроків

12 травня 2016, 08:14

Христина Коновалова , Олександр Панченко

Якими можуть бути радикальні кроки, щоб серйозно поповнити доходи скарбниці

Економіка країни поступово виходить з кризи: дно, на думку аналітиків, досягнуто, і вже з 2017-го повинен початися повільне зростання в усіх галузях. Щоб його істотно прискорити, експерти "Сегодня" запропонували владі зробити ряд кардинальних кроків, які при правильній їх реалізації повинні серйозно поповнити держбюджет. Одним з найбільш складних питань є проблема детінізації видобутку бурштину в Поліссі, адже зараз там правлять бал нелегали. Тому владі потрібно терміново брати галузь під держконтроль і шукати великих інвесторів. Важливо провести і чесну приватизацію держпідприємств. Трохи простіше владі легалізувати гральний бізнес і знизити податки для малого та середнього бізнесу. І набагато складніше повернути колишню довіру громадян до банків, щоб люди почали знову зберігати заначки на депозитах. А ці гроші дуже потрібні банкам і державі, адже на них можна кредитувати виробництво і будувати нові дороги. Але з реформами потрібно поспішити, адже вже через два з половиною роки нам доведеться гасити борги перед МВФ, а на це потрібні гроші.

Реклама

Янтар вимагає контролю

Одним із драйверів зростання економіки експерти називають легалізацію бурштинового ринку. "Проблема полягає в тотальній криміналізації галузі, коли старателі працюють в тіні, а можновладці їх покривають за винагороду. Якщо легалізувати ринок, щорічно бюджет міг отримати мінімум 1-2 млрд грн податків і прибутку", – вважає президент Украналітцентра Олександр Охрименко. Причому ці перспективи реальні, адже, за даними МЕРТ, наша країна могла б щорічно офіційно експортувати 50-60 т "сонця", але, за інформацією Держкомстату, реалізує лише 2 т. Це означає, що 90% сектора знаходиться в тіні. Тому проблему легалізації бурштину потрібно вирішувати негайно. Влада пропонує обілити сектор шляхом реєстрації старателів підприємцями, продажу їм ліцензій на видобуток тощо. А експерти вважають, що ефективніше було б передача бурштинових родовищ представникам бізнесу – за умови проведення прозорих тендерів з підготовкою інвестпроектів. "Україна могла б продавати за кордон бурштин не у вигляді сировини, а вже готові вироби, наприклад, ту ж ювелірку. Це дозволить створити робочі місця, поліпшити інфраструктуру", – вважає Охріменко.

Азарт дає прибуток

Більше п'яти років в Україні заборонені азартні ігри і приблизно стільки ж обговорюються різні сценарії "воскресіння" цієї галузі. "Наприклад, пропонувалося відкривати казино в окремих туристичних регіонах на зразок Одеської області або в великих готелях по всій країні. Але раз ці варіанти лобіювали інтереси конкретних груп бізнесу, всі ці ідеї рубалися на корню", – вважає економіст Олександр Охріменко. На його думку, азартні ігри можна і потрібно вирішувати по всій Україні – будь то великі міста, розважальні центри, готелі, гірськолижні курорти, так як це "зелене світло" дозволив би при грамотному контролі галузі залучити до держбюджету 3-5 млрд грн на рік. "Доцільно виставляти велику ціну при продажу ліцензій, наприклад, на відкриття казино. Умовно вартість дозволів може становити від $500 тис. до $1 млн на рік. А ще потрібно заборонити відкриття ігрових залів недалеко від навчальних закладів або в мас-маркетах. Такі умови і обмеження дозволять відкривати повноцінні казино, які будуть обладнані, як за кордоном. Крім того, такі заклади будуть відвідувати платоспроможні клієнти, а не студенти, алкоголіки або безробітні", – говорить Охріменко.

Реклама

Розпродаж: потрібен список

Влада давно говорять про необхідність держприватизації, мовляв, приватні власники – більш ефективні управлінці, ніж держава. Але розпродаж держактивів йде "зі скрипом". Наприклад, в 2015-му при плані в 17 млрд грн реалізували об'єкти на 151,5 млн. Експерти кажуть, що приватизацію гальмують самі влади, оскільки не можуть визначитися, які ж об'єкти треба "пускати з молотка". "Не варто продавати прибуткові ДП, адже вони підвищують економічну безпеку країни. Наприклад, в Україні частка держсектора в економіці 12%, а в розвинених країнах – 20-30%, в Китаї – понад 60%. Тому слід виставляти на приватизацію спочатку збиткові об'єкти, які за нових власників отримають друге життя", – вважає аналітик "Простобанк консалтинг" Іван Нікітченко. За його словами, коли влада остаточно визначаться з об'єктами, сам процес прозорою розпродажі буде легко організувати: "Призначається незалежна оцінка провідними консалтерами світу. Після визначення мінціни ФДМУ прописує вимоги до претендентів (досвід роботи на цьому ринку за кордоном) і умови інвестдоговору (модернізація підприємства, збереження робочих місць). Гроші ж від приватизації повинні піти на програми енергоефективності, розвиток доріг та інше".

Банки йдуть у стабільність

В тренді
Рано ховати: курс біткоїну різко впав, але це не кінець ралі

Фінсектор можна назвати лакмусовим папірцем економіки, вважають експерти. "Кількість банків в 2016-м продовжує скорочуватися, але меншими темпами. Тому очікувати сильного банкопаду не варто, оскільки дуже складний етап роботи для фінустанов і НБУ пройдено. Тому скорочення невеликих банків не призведе до паніки населення", – вважає Іван Нікітченко. Але зараз перед фінсектора стоїть важливе завдання – відновлення можливостей докризового кредитування. "Можна відзначити відновлення споживчого кредитування, адже нині з топ-50 видають готівку 26 банків, а в 2015-му їх було 19. Що стосується інших кредитних програм, вони поки що не користуються попитом через високі ставки за депозитами. Для їх зниження необхідно відновлення довіри людей і бізнесу до банків, зниження інфляції, стабільний курс. Якщо 2016 рік пройде без потрясінь, то на початку 2017 року можна буде наблизитися до докризової картині кредитування зі ставками нижче 20% за довгостроковими програмами", – каже Нікітченко. За його словами, курс долара також буде стабільний, в районі 25-26 грн, адже НБУ поступово знімає валютні обмеження: "А виділення коштів від МВФ та інших кредиторів збільшить золотовалютні резерви країни, що дозволить пройти зі стабільним курсом весь рік".

Свободу малому бізнесу

Реклама

Рішення проблем малого і середнього бізнесу (МСБ) – пріоритетний напрямок, адже в підсумку дозволить забезпечити зростання економіки. А все тому, що за оцінками експертів криза змусила піти в тінь до 70% цієї сфери. І така тенденція спровокувала зниження надходжень податків до бюджету, складності з контролем якості продукції, зростання зарплат в конвертах. "Бізнес хоче працювати легально, але потрібно створити умови. Тобто, по-перше, треба хоча б на 3-5 років прибрати перевірки бізнесу податківцями, митниками та іншими контролерами, адже незаплановані ревізії часто блокують роботу підприємств. По-друге, варто знизити фіскальний тиск на МСБ десь на 30% із ключових податків. В такому випадку у підприємців з'являться додаткові кошти для розвитку, а через якийсь час виростуть податкові надходження в бюджет", – роз'яснює керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський. Окрема проблема – висока середньорічна ставка по кредитах, тому її бажано знизити з 27% до 18%. "Тоді бізнес зможе активно співпрацювати з банками, щоб брати в розстрочку дороге обладнання, проводити модернізацію цехів", – впевнений Забловський.

Займемо гроші у громадян

Дворічний конфлікт на Сході зробив Україну непривабливою для вкладення інвестицій іноземцями, кажуть експерти. Це означає, що в гіршому випадку міжнародні компанії закривають представництва в нашій країні, в кращому – вивчають можливості інвестування тільки в "спокійних" центральних і західних регіонах. "Залучити капіталовкладення в країну можна, якщо на законодавчому рівні держава вирішить ряд проблем. Зокрема, треба гарантувати іноземцям недоторканність їх власності, тобто мінімізувати ризики рейдерства, спростити реєстрацію, закриття СПД, забезпечити прозоре вирішення спорів. Також для інвесторів, які хочуть запустити в Україні нові виробництва, важливі інфраструктура і логістика, що спрощує доставку продукції, наприклад, в ЄС. Так що треба ремонтувати дороги, покращувати електромережі, будувати парковки", – пояснює Андрій Забловський. При цьому економіст зазначає, що залучення інвестицій має йти не тільки за рахунок зовнішніх можливостей, адже в нашій країні є внутрішні ресурси у вигляді накопичень громадян: "Можна випустити інфраструктурні облігації, які купували б українці. І ці гроші можна направити на будівництво мостів, ремонт труб водопостачання".

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти