Як витрачають народні гроші в Європі

28 квітня 2015, 13:14

Денис , Валентина Кузик, аналітична команда Інформаційної кампанії Stronger Together

Велика частина витрачених коштів йде на соціальний захист, а охорона здоров'я обходиться дорожче, ніж освіта

Прийнято вважати, що в Україні більшу частину ВВП розподіляє держава, адже з радянських часів у спадок нам залишилися державна медицина і освіта.

Реклама

Здавалося б, – пряма невідповідність нових ринкових умов. Насправді, в Україні рівень розподілу коштів через державу – цілком середньоєвропейський. Проблема в тому, що ділять їх непрозоро.

Роль держави в економіці вимірюється ставленням видатків бюджету до ВВП країни. В Україні держава через свій бюджет, а також бюджет Пенсійного фонду, разом щорічно перерозподіляє трохи більше половини (50,3%) всього, що вироблено в країні нашими силами за рік. Це досить високий показник, хоча і не рекордний за європейськими мірками. Лідер по перерозподілу ВВП через бюджет серед благополучних європейських країн – Словенія (59,4%), за якою слідують Данія, Франція, Фінляндія, Бельгія, Швеція, Австрія, Італія та Нідерланди (див. інфографіку).

narodni_groshi_3-01 

Скільки з'їдає соціалка

Реклама

Велика частина державних витрат припадає на соціальний захист: виплату пенсій, допомоги по безробіттю та інвалідності тощо. Рекордсмени по "соціалці" – данці. У них на соціальну підтримку іде 43,8% бюджетних витрат (втім, там ці виплати оподатковуються, як і інші доходи, тому підсумкова сума "чистими" менше). В інших європейських країнах показник коливається від 31,7% у Чехії до 43,3% в сусідній Німеччині. В Україні в 2014 році на соціальний захист та виплату пенсій було витрачено 381,5 млрд грн – майже половина всіх витрат, або чверть ВВП. Тут Україна дійсно рекордсмен: у нас набагато вище частка пенсіонерів. Українські пенсії, щоправда, зовсім не можна назвати розкішними (середня пенсія становить 1,5 тис грн., або $ 60 в місяць – межа бідності за стандартами ООН), але через масштабу (в Україні 13 млн пенсіонерів!) Виходить значна сума для країни , в якій працездатної молоді все менше.

Держава по ідеї повинно гарантувати соціальну справедливість. Насамперед, це вдається робити, встановлюючи прогресивну шкалу прибуткового податку: хто багатший, той і платить більше. Найкраще незаможні відчувають себе в Нідерландах, Ірландії, Люксембурзі, Греції, Португалії, Швеції, Фінляндії, Німеччини, Бельгії, Австрії – у всіх цих країнах розрив між ставками податку при маленькому доході (67% від середнього) і великому (167% від середнього ) перевищує 12 п.п. В Україні зараз діють дві ставки, але верхня (20%) застосовується лише для тих, чиї доходи вище десятикратного мінімуму. В цілому ж, низький розрив між ставками (до 8 п.п.) характерний для країн Центральної та Східної Європи, які так намагаються боротися з тіньовими доходами (Польща, Естонія, Іспанія, Словаччина, Туреччина, Чехія).

Полікуй і навчи

У більшості країн Європи на охорону здоров'я йде трохи більше грошей, ніж на освіту; в Україні ж зовсім навпаки: вдвічі більше витрачають на освіту (100 млрд проти 57 млрд грн. у 2014 році). "Винні" в усьому студентські стипендії, які переконливо зросли за останні 10 років.

Для оцінки ефективності цих витрат існують різні методики, одна з найпопулярніших – економічна віддача від навчання в університеті, тобто – скільки "справить" для економіки випускник університету, мінус сума грошей, вкладена в його навчання. За цим показником "в топі" – країни, що витрачають на освіту менше середнього (Угорщина, Ірландія, Італія – притому, що в Угорщині найнижча в ОЕСР зарплата у вчителів). Зате країни, які витрачають більше грошей на освіту, мають можливість інвестувати в наукову діяльність – насамперед, вона фінансується саме через університети, тобто по "освітньої" статті. Тому в лідерах за видатками на освіту – відомі своїм науковим потенціалом Швейцарія та Естонія.

В тренді
Більше не "Укрпошта": пенсії в Україні будуть доставляти по-новому
Реклама

Важливий і показник доступності вищої освіти. У Великобританії, наприклад, навчання в університеті коштує понад 14% середнього доходу по країні. В Австрії, Італії, Нідерландах, Іспанії, Швейцарії – 3-7%. У скандинавських країнах вищу освіту взагалі безкоштовно. Саме тут, а також у Великобританії та Нідерландах половина або більше всіх студентів отримують стипендію від держави (як і в Україні). Результат – 71% молоді вступає до університетів. Там, де стипендію отримує менше половини студентів, лише 45% молоді вирішується здобувати вищу освіту.

Що стосується витрат на охорону здоров'я, то зазвичай чим краще фінансують медицину, тим більше середня тривалість життя. Наприклад, у Туреччині, Угорщині, Естонії, Словаччини, Польщі та Чехії живуть в середньому 73-76,7 років, а в Британії, Франції, Швеції, Іспанії, Італії, Ісландії живуть на десяток років довше – 79-81 років.

Немає віри державі

Більшість європейських країн дуже піклуються про те, щоб все в державі, в тому числі і витрати, було прозорим і у громадян не було сумнівів, що "все чесно". Це, насамперед, стимулює платити податки, адже кожен може побачити, на що йдуть гроші. Лідерами "прозорості" вважають Нідерланди, Словенію, Британію і ФРН. Тут нормою є відкриті бюджети на всіх рівнях. При цьому в багатьох країнах чиновники не просто викладають в загальний доступ страхітливий набір цифр та індексів (на даний момент навіть це вважається рідкісним досягненням в Україні), але і витрачають чимало зусиль на те, щоб "розжувати" інформацію і подати її в легкотравному вигляді, зрозумілому та доступному для будь-якого обивателя.

Чим більше до держави довіри, тим охочіше громадяни сплачують податки. В Україні ж позитивний баланс довіри, за даними останнього дослідження Центру Разумкова, – лише у церкви, армії, Нацгвардії, ЗМІ та громадських організацій – тобто, державі (якщо не вважати військових) не довіряють ні під яким соусом.

Реклама

Незалежна та ефективна судова система, якісне охорону здоров'я та освіту, наявність демократичних стримувань проти авторитарних зазіхань уряду, максимально повна і прозора звітність на всіх рівнях влади – ось обов'язкові фактори, якими володіють держави, які розподіляють більше ВВП, ніж в Україні.

Саме по собі активну участь держави в економіці – швидше правило, ніж виняток у сучасній Європі. Але працювати така система в Україні буде лише тоді, коли заручиться довірою громадян.

Всі подробиці в спецтемі Пенсійна реформа

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти