Як рятувати економіку України: Поради Джорджа Сороса і "Сегодня"

Учора в Україну прибув відомий мільярдер Джордж Сорос. Фінансист розмовляв із нардепами, членами Кабміну і НБУ, розповівши їм, як боротися з корупцією, залучати інвестиції і шукати вихід із кризи, а також пообіцяв допомогти отримати більше грошей від Заходу. Адже, за словами Сороса, Україна знаходиться на межі дефолту. "Сегодня" на основі його слів, а також оцінки наших експертів, склала топ-5 порад, які допоможуть подолати кризу.

ЖАРТУВАЛИ. За останні півроку – це другий візит Сороса в Україну. Перед зустріччю нардепи жартували: "Вранці поговориш із Соросом – ввечері ЄС затвердить ще один пакет макрофінансової допомоги". Приводом для гумору стала остання стаття мільярдера про Україну. У матеріалі він радив МВФ (вчора місія Фонду розпочала роботу в Україні і пробуде до 29 січня. – Авт.) збільшити допомогу Україні до $30 млрд із $17 млрд. У світ стаття вийшла 8 січня вранці, а до вечора того ж дня влада ЄС дала нам $1,8 млрд.

КРИЗА. У першу чергу Сорос порадив створити страхові фонди іноземних інвестицій. Правда, не уточнив, хто повинен фінансувати ці фонди і виплачувати компенсації, якщо настане страховий випадок. У розмові згадали тіньову економіку й українських тіньовиків: часто торгівля і сервіс показують збиткову роботу, з результатів якої взяти у вигляді податку нічого. У свою чергу, великий бізнес використовує дірки в законодавстві, щоб мінімізувати витрати.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

МИР. Експерти сподіваються на швидке завершення конфлікту на Донбасі. "Якщо в країні настане мир, можна думати про залучення великих інвесторів у перспективні сектори економіки. Транснаціональні гравці могли б створювати спільні підприємства, адже у нас є висококласні кадри, технічна база і логістичні виходи на Європу. Такі проекти дозволили б вивести нашу країну на новий бізнес-рівень", – вважає глава аналітдепартаменту інвесткомпанії Eavex Capital Дмитро Чурін. Крім того, експерти говорять, що потрібно реалізовувати серйозні інфраструктурні проекти. "Допомогти боротьбі з кризою можуть міжнародні банки, адже вони не тільки можуть надати Україні кредити на відбудову Донбасу, за умови завершення війни, але й посприяти залученню інвестицій у перспективні інфраструктурні проекти. І якщо наша країна будуватиме дороги, об'єкти соцзначення і т. д., це дозволить, з одного боку, збільшити виробництво бетону, металоконструкцій, цегли, а, з іншого, – створити нові робочі місця. Таким чином, із кризою боролися Китай і США, і це стало хорошим поштовхом для розвитку цих економік", – пояснює керівник секретаріату Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський.

Без хабарів: підвищити зарплати

Аналітик МЦПД Олександр Жолудь упевнений: різке зниження корупції дасть поштовх розвитку економіки, бо з вартості товарів і послуг піде корупційна складова – хабарництво дрібних чиновників за виконання своїх обов'язків (видачу дозволів, зниження кількості перевірок), а також розкрадання казенних грошей великими чиновниками, котрі контролюють бюджетні потоки.

"Для "дрібних" чиновників треба встановити гідну зарплату – наприклад, удвічі вище середньої по країні, скоротити їх число хоча б на третину, і жорстко контролювати їхні витрати шляхом декларування, що вже передбачено законом, – говорить Жолудь. – А великих "чинуш" треба позбавити контролю над держкоштами, скоротивши циркуляцію грошей у державі – спочатку у вигляді податків до держбюджету, а потім – у вигляді роздачі зібраних грошей. У скарбницю повинні надходити лише гроші на утримання армії, силовиків, суду і прокуратури, вищого чиновництва (АП, ВР, Кабмін) і унікальних держустанов – наприклад, національних музеїв, театрів і клінік. Все решта, зібране у вигляді податків, повинно розподілятися на рівні районних бюджетів. Там громадськість реально зможе контролювати дії чиновників і впливати на них".

Експорт. Посилити торгівлю зі світом

Вивести країну з кризи допоможе експортний потенціал, який у нашій країні дуже значний. На думку аналітика MPP Consulting Павла Мельника, сьогодні треба робити ставку на сільське господарство, легку промисловість та інші галузі, які затребувані в ЄС, Азії, Африці.

"Прихованим ресурсом володіє малий бізнес: він може виробляти для продажу все що завгодно – від продуктів харчування до сувенірів. І тут Україна легко може конкурувати, наприклад, з Китаєм, – пояснює Мельник. – Але є і проблеми, з якими стикається бізнес, який бажає торгувати за кордоном, наприклад, складнощі з покупкою валюти або ж оформленням товару на митниці. Державі варто спростити для підприємців умови роботи із закордоном. Це допомогло б наростити експорт".

Нові робочі місця

Ні для кого не секрет, що економічний бум в Україні прямо залежить від припливу грошей у країну – і від наших, і від іноземних бізнесменів. Чим більше інвестицій отримає наша економіка, тим більше нових робочих місць отримають українці. Але в умовах війни на Донбасі іноземні інвестори не поспішають вкладати гроші, навіть у прибуткові види бізнесу.

Важливим чинником є також те, що, за словами заступника голови АП Дмитра Шимківа, інвестори втратили довіру до української влади, тому, за прогнозами експертів, у нинішньому році вони продовжать згортати свою роботу в Україні. Правда, глава Мінагрополітики Олексій Павленко оптимізму не втрачає: як заявив чиновник після вчорашньої зустрічі з послом США в Україні Джеффрі Пайеттом, він сподівається залучити в країну $25 млрд інвестицій у 2015-му – цього, за його словами, вдасться досягти за рахунок нарощування експорту аграрної продукції: "Є амбітний план досягти виробництва агропродукції в 100 млн т".

Влада: передати на місця

За словами заступника директора-розпорядника МВФ Девіда Ліптона, плани української влади щодо реформування країни вкрай амбітні. Але, як вже дав зрозуміти нам Захід, планів, навіть амбітних, мало – потрібні дії, тому для отримання чергового траншу від МВФ Україні потрібно продемонструвати реальне виконання хоча б однієї із заявлених реформ.

Одна з таких реформ – бюджетна децентралізація регіонів – запрацювала з 1 січня цього року. За задумом законодавців, відтепер більше податків і зборів, які раніше забирали до держбюджету, будуть залишатися на місцях. І місцева влада зможе витрачати їх на ремонт доріг, будівництво нових інфраструктурних об'єктів і створення робочих місць. Також органи місцевого самоврядування зможуть самостійно укладати контракти з інвесторами, не чекаючи "схвалення" із Києва.

Але все це неможливо реалізувати без політичної децентралізації: ліквідації адміністрацій, створення виконкомів і проведення виборів народних губернаторів. Її ВР тільки належить втілити в життя, змінивши Конституцію. Фундамент цієї реформи вже закладено: Президент і учасники коаліції домовилися створити дві комісії щодо внесення змін в Основний закон, щоб вже восени цього року провести перевибори на місцях за новими правилами. Перша комісія – при АП – розробить базовий документ.

А доопрацює його друга комісія – парламентська, яку очолює спікер Володимир Гройсман. Поки що ані склад комісій, ані перші напрацювання щодо змін до Конституції ще не озвучили. Але всі пам'ятають перший невдалий досвід Петра Порошенка внести до ВР свій проект Конституції на початку літа: його документ передбачав суттєве розширення президентських повноважень, за що його розкритикував навіть коаліційний з Блоком Петра Порошенка УДАР. А ось вимогу українців про скасування недоторканності депутатів і суддів можуть виконати до кінця цього тижня: такий законопроект буде внесений до сесійної зали вже днями.

Донбас: повернути землі

Через збройний конфлікт на Донбасі країна втратила 20% доходів у держбюджет. Експерти прогнозують: у 2015 році, якщо російські війська і техніка не будуть виведені зі Сходу України, падіння економіки посилиться. А грошей нам потрібно буде все більше, адже тільки за попередніми підрахунками, на відновлення зруйнованої інфраструктури Донбасу потрібно близько 15 млрд грн. Захід готовий збільшити фінансову допомогу, але після припинення зіткнень і повернення східних регіонів під контроль української влади.

Але, судячи з останніх заяв, Росія в такому розвитку подій не зацікавлена: прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков досі не підтвердив участі Путіна у зустрічі 15 січня в Астані в нормандському форматі – з главами Франції, Німеччини та України. Зрушити процес із мертвої точки повинні глави МЗС "нормандської четвірки": вчора ввечері вони приїхали в Берлін на переговори, але до спільної думки дипломати так і не прийшли.